Наукові розробки – у виробництво, а не на полицю, або звіт про участь науковців університету в міжнародній конференції

«Творче мислення плюс запал у діяльності є головними джерелами економічної ефективності», – ці слова, що належать одному із провідних світових фахівців в галузі управлінського консалтингу Томасу Дж. Пітерсу, були епіграфом VІІІ Міжнародної наукової конференції у м. Краків (Польща), що проходила на базі Краківського університету науки і технологій (Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica w Krakowie – AGH) під егідою Колегії ректорів вищих навчальних закладів Кракова в період із 26 по 28 вересня 2013 року.
Коротко із історії. Засновником конференції є наукова група Pro Futuro, що створена у вищезгаданому університеті. Конференція є одним із найпопулярніших заходів такого виду, що організовуються у Польщі. Оскільки тематика доповідей охоплює широкий спектр досліджень, запропоновані доповіді розглядаються у п’яти секціях: інноваційні технології, сучасна інженерія, економічні науки, інженерія середовища, а також суспільні та гуманітарні науки.
Популярність конференції вже вкотре утримується на високому рівні: вона об’єднала понад 150 науковців. Серед польських університетів це Ягеллонський, Варшавський, Шльонський, Краківський університети, Вроцлавська та Краківська політехніки, інститути Польської академії наук. Понад 30 % учасників склали науковці із європейських університетів з Латвії, Бельгії, Литви, Чехії, Азербайджану, Німеччини, Угорщини, Словаччини та Італії. Україну з-поміж інших навчальних закладів на цьому форумі представляв і наш університет – кафедрою автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І. І. Мартиненка. Остання запропонувала до розгляду результати своїх наукових досліджень, що стосуються моделювання і прогнозування природних збурень на біотехнічний об’єкт, розробки інтелектуальної системи управління таким об’єктом. Кафедра проводить вказані дослідження в рамках державної науково-дослідної тематики «Розробка теорії побудови систем управління агропромисловим виробництвом з біотехнічними об’єктами і особливостями природних збурень» і в цьому завдячує проректорові з наукової та міжнародної діяльності, проф. М. Д. Мельничуку за сприяння в розвитку зазначених досліджень.
На пленарному засіданні були присутні імениті представники краківських університетів і виголошені актуальні доповіді, що стосуються створення бізнес-інкубаторів та наукових технологічних парків, міжнародних оцінок діяльності наукових працівників (зокрема індекс Хірша (H-індекс) та сумарний імпакт-фактор SIF – компанія Томсон Ройтерс) і презентації представників спонсора конференції – компанії Орлен Ойл.
Секційні засідання проходили у замку Кожкєв у форматі постерних сесій. За результатами оцінки організаторів конференції були відзначені кращі доповіді у кожній із секцій. У секції «Інноваційні технології», де було представлено 22 доповіді, кращими визнали такі: «Генератори псевдовипадкових послідовностей з використанням обчислень на відеокарті» (спільна робота Харківського національного університету радіоелектроніки та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»), «Крупномасштабна спірально-кільцева послідовна хроматографія з використанням новітньої органічної високоіонної системи у стійкій водній фазі для підготовчої сепарації декарбоксилованих бетацианінів» (спільна робота AGH та Брауншвейського технічного університету (Німеччина) і науковців нашого університету – проф. В. П. Лисенка, доц. В. М. Решетюка, асист. В. Л. Щербатюка «Зовнішні збурення та показники якості курей-несучок у промисловому пташнику – прогнозування їхньої динаміки для ефективного управління та виробництва». За умовами оргкомітету конференції було опубліковано збірник тез доповідей, а кращі доповіді у повному об’ємі викладено на електронних носіях, архівовано на сайті наукової групи Pro Futuro і роздано всім учасникам конференції.
У рамках конференції було проведено воркшопи для учасників із напрямів: статистика, комп’ютерний аналіз даних, MATLAB, психологічні методики впливу на персонал в бізнес-середовищі, мотивація, формування колективу, трансформаційна комунікація, лідерство.
Цікавим заходом програми конференції був круглий стіл за участю партнерів технологічного парку AGH. Темою дискусії було застосування безконтактного інтерфейсу: стан впровадження та перспективи розвитку, зокрема, використання жестів, погляду і мозкових імпульсів для маніпуляції оточуючими предметами.
Під час роботи конференції ми мали нагоду провести зустріч із колегами – науковцями факультету електротехніки, автоматики, інформатики та біомедичної інженерії – деканом, проф. Антоні Чешла і його заступником з напряму «Автоматика» проф. Кшиштофем Опшенкевічем. На зустрічі було обумовлено конкретні шляхи реалізації Договору про співробітництво між НУБіП України і AGH на 2010-2015 роки, підписаного ректорами університетів, в галузі енергетики і автоматики.
Окрім цього, декану факультету було вручено запрошення для участі у Міжнародній науковій конференції «Проблеми та перспективи розвитку енергетики, електротехнологій та автоматики в АПК», що буде проходити в НУБіП України, на що він люб’язно погодився.
Із матеріально-технічною базою і науковими розробками факультету можна було ознайомитися під час надзвичайно цікавого заходу, який щорічно проводиться на теренах Малопольського воєводства, – Малопольська ніч науковців. Під час його проведення – від 6-ї години вечора до опівночі – спостерігався справжній бум зацікавленості місцевих мешканців. Слід зауважити, що наукові демонстрації в лабораторії високих напруг в електроенергетиці «Буря в лабораторії», на жаль, відвідати не вдалося, оскільки 45-хвилинні презентації супроводжувались нескінченним потоком зацікавлених відвідувачів.

В. о. завідувача кафедри автоматики та
робототехнічних систем ім. акад. І. І. Мартиненка,
доцент В. М. Решетюк
Асистент В. Л. Щербатюк