РІШЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «БІОРЕСУРСИ ПЛАНЕТИ ТА БІОБЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», СЕКЦІЇ № 4

 РІШЕННЯ

МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«БІОРЕСУРСИ ПЛАНЕТИ ТА БІОБЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

СЕКЦІЇ № 4

«Біосоціальна економіка. Глобальна аграрна і продовольча політика. Державне управління системою сталого розвитку природи»

Зареєстровано - 237

в т.ч.:

- іноземних вчених-17 осіб (США, Німеччина, Франція, Словаччина, Польща, Російська Федерація, Казахстан, Угорщина),

- вітчизняні вчені НААН України, НАНУ України - 7 осіб

Виступило з доповідями - 22 особи

Постерні презентації - 21 особа

Заслухавши та обговоривши доповіді учасників конференції у відповідності до програми роботи секції пропонується схвалити наступні результати роботи секції, а саме:

1.    Глобальні проблеми людства такі, як зміна клімату, забезпечення продовольчої безпеки, дефіцит води та інших ресурсів, збільшення навантаження на довкілля вимагає радикально змінити підходи до виробництва, споживання сільськогосподарської продукції і потребує впровадження нової економічної концепції “біосоціальної економіки”, що дозволить зберегти і примножувати економічне зростання, підвищити конкурентоспроможність національних економік за рахунок інновацій, створити нові робочі місця через нові продукти та ринки, задовольнити зростаючі потреби населення і захистити довкілля. Біосоціальна економіка сама по собі не є панацеєю вирішення всіх потреб суспільства, але вона є важливою частиною забезпечення сталого (збалансованого) розвитку за рахунок ефективного використання ресурсів. 

2.    Схвалити досвід ННІ бізнесу НУБіП України щодо започаткування нової навчальної дисципліни «Біосоціальна економіка» та рекомендовано ВНЗ включити дану дисципліну до навчальних планів підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» та «Магістр» всіх напрямів та спеціальностей.

3.    У зв’язку із глобальним потеплінням за попередніми оцінками сповільнення світової економіки оцінюється в 1,5% ВВП. Для самих бідних країн до 2030 р. цей показник може скласти біля 11%. З метою зменшення негативного впливу зміни клімату на сільське господарство необхідно запровадити комплексні дослідження за участю економістів, біологів, екологів, агрономів, тваринників, програмістів та вчених інших галузей, а також передбачити відповідне фінансування в державному бюджеті на 2014 р.

4.    Формування на державному рівні бази даних щодо обсягів викидів парникових газів  в атмосферу з метою запровадження економічних важелів їх регулювання, зокрема введення субсидій, податків з метою зменшення обсягів викидів парникових газів.

5.    Розробка методології розрахунків викидів парникових газів та їх впровадження в освітню діяльність.

6.    Введення нової спеціальності підготовки фахівців з питань обмеження викидів парникових газів, формування відповідних навчальних планів підготовки, лабораторної бази, залучення для такої підготовки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених.

7.    Подальше продовження практики стажування викладачів у провідних університетах світу, обмін студентами, розвиток спільних магістерських програм.

8.    Внести зміни в трактування категорії “sustainable development” (сталий розвиток) замінивши його на “збалансований розвиток”.