Андрій Мартин: чи стала успішною земельна реформа 1991-2021?

     Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин є співавтором багатьох законопроектів і нормативних документів у галузі земельних відносин. І хоча земельна реформа бере свій початок задовго до його трудової діяльності, це не завадило йому активно долучитися до неї протягом останніх двох десятиліть. Знаково наше інтерв’ю з відомим експертом у сфері земельних відносин, доктором економічних наук, професором, членом-кореспондентом НААН Андрієм Мартином відбувається сьогодні, адже саме в цей день рівно 30 років тому – 15 березня 1991 року Верховна Рада УРСР своєю постановою оголосила всі землі об'єктом земельної реформи.
     Про її успіхи та результати, про проблеми та перспективи успішного завершення земельних реформувань ми говоритимемо сьогодні.

• Андріє Геннадійовичу, які важливі досягнення земельної реформи Ви б виділили?

     — Насамперед, варто зазначити, що демонополізація державної власності на землю, приватизація (паювання) земель 12 тисяч колишніх колгоспів та радгоспів заклали фундамент для розвитку агробізнесу на засадах приватної ініціативи. Фактично 6,9 млн громадян України стали землевласниками. Завдяки земельній реформі сільське господарство стало одним із локомотивів економіки України, валова продукція нині сягає 680 млрд гривень. Наразі Україна є одним із провідних світових виробників продовольства, а щорічний експорт становить понад 50 млн тон зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна.
     А от для землевпорядників це стало поштовхом для виконання нових видів робіт, адже за цей час складено близько 9,1 тис проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), сформовано понад 15 млн. нових земельних ділянок, розпайовано 27 млн га сільськогосподарських земель – фактично відбувся наймасштабніший перерозподіл земель на Європейському континенті.

• Як це вплинуло на розвиток економіки країни?

     — Досить суттєво, адже було закладено платність землеволодіння і землекористування як фінансову основу місцевого самоврядування, також проведено нормативну грошову оцінку земель усіх населених пунктів та сільськогосподарських земель, складено 183 тис технічних документацій з НГО, а щорічні надходження місцевих бюджетів від плати за землю сягають 34 млрд гривень – друге за важливістю джерело доходів після ПДФО.
     До речі, вище перераховані зміни дали суттєвий розвиток місцевому самоврядуванню. Оскільки, було закладено основи для територіальної організації влади в Україні через встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць, на сьогодні встановлено межі 82 % сільських (селищних) рад. В результаті складено 8,5 тисяч проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж міст, селищ та сіл.

• Як себе «почуває» при цьому природоохоронна сфера?

     — Внесок землевпорядників у охорону земель величезний. Ми забезпечуємо охорону найціннішої частини земельного фонду – природно-заповідного фонду, земель оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. У результаті складено 865 проектів землеустрою із організації території та встановлення меж, 5,2 тис робочих проектів землеустрою землеохоронного спрямування, 2,1 тис проектів землеустрою щодо впорядкування угідь та організації сівозмін. Але ці роботи ще не завершені і тривають.

• Як розвивалася землевпорядна сфера протягом 1991-2021 років?

     — Якщо говорити сухими цифрами, то орієнтовний поточний обсяг ринку землевпорядних робіт 4,3 млрд гривень на рік. Проте виконання робіт галузі набуло активного попиту після 2003 року. Наприклад у 2009 році рекордні 9 млрд гривень, а на початку 90-х років, обсяги були на рівні сотні тисяч.

• Чому так?

     — З 2003 року в Україні розпочалося складання документації із землеустрою в електронному вигляді.
     З 2013 року Державний земельний кадастр функціонує як єдина державна геоінформаційна система інформації про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження їх використання, а також даних про кількісні та якісні характеристики земель, їх оцінку, розподіл земельних ділянок між власниками та користувачами.
     За останні п’ять років запроваджено широкий спектр електронних сервісів для інженерів-землевпорядників.
     Впевнений, що новий етап у розвитку кадастрової системи має розпочатися в 2021 році в результаті запровадження Національної інфраструктури геопросторових даних та законодавчого визначення повної відкритості кадастрових даних.

• Отже, земельна реформа в Україні стала успішною?

     — Знаєте, досконалого немає нічого. Але позитивною її назвати можна. За ці роки демонополізували державну власність та передали більшість земель у приватну власність. Відбувся перерозподіл сільськогосподарських земель, що дозволив розвинути агробізнес.
     На сьогодні землевпорядна галузь вирішує широкий спектр завдань управління землями, функціонує ринок земель, проведена оцінка земель. Також відмітимо високий рівень наповненості кадастрової системи відомостями про земельні ділянки.

• Андріє Геннадійовичу, на 30-му році проведення земельної реформи чи можна ставити крапку?

     — Крапку точно ні, лише підбити основні підсумки на досягнутому за 30 років, адже розвиток геоінформаційної системи Державного земельного кадастру не завжди «встигає» за потребами землевпорядної галузі, а тому варто забезпечити:

• публічність кадастрових даних;
• реєстрацію масивів земель сільськогосподарського призначення;
• реєстрацію характеристик будівель та споруд;
• реєстрація відомостей про території громад;
• відображення нового адміністративно-територіального устрою;
• відкритість відомостей про нормативну грошову оцінку земель;
• внесення до кадастру відомостей про просторове планування;
• поступову трансформацію земельного кадастру у кадастр нерухомості.

     Варто удосконалити правове регулювання землеустрою:

• нова уніфікована методика нормативної грошової оцінки земель;
• спрощення та уніфікація вимог до документації із землеустрою;
• завершення методичного та технічного регулювання просторового планування територій;
• запровадження правових механізмів консолідації земель та інтегрованого землеустрою;
• пілотний проект із реєстрації земельних ділянок сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

     Усі ці рішення мають створити динамічний розвиток конкурентного середовища та покращення бізнес-клімату, зокрема електронну трансформацію землеустрою, пріоритетність електронної форми документації, проводити дерегуляцію землеустрою та оцінки земель, а також розширити роль саморегулювання в управлінні ризиками професійної діяльності.

• Дякую за розмову!

Розмовляла Наталія Мединська,
доцент кафедри земельного кадастру