11 лютого відзначаємо молоде, але дуже важливе свято – День жінок та дівчат у науці

11 лютого 2021 року
     20 грудня 2013 р. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію про науку, техніку і інновації в цілях розвитку, в якій визнавалося, що повноцінний і рівний доступ до сфери науки, техніки і інновацій для жінок будь-якого віку і їх участь в цій сфері є необхідною умовою забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок.

     15 грудня 2015 р. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, проголосивши 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці (A/RES/70/212). Організація Об’єднаних Націй запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН та іншим міжнародним і регіональним організаціям, приватному сектору та науковим колам, а також громадянському суспільству, включаючи неурядові організації і приватних осіб, відзначати Міжнародний день жінок і дівчаток в науці належним чином, в тому числі за допомогою проведення просвітницьких і суспільно-пропагандистських заходів, з тим щоб заохочувати повноцінну і рівноправну участь жінок і дівчаток в процесах в сфері освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості та прийняття рішень в природничо-наукової області, ліквідувати всі прояви дискримінації по відношенню до жінок, в тому числі в галузі освіти і зайнятості, і долати правові, економічні, соціальні та культурні бар’єри на шляху до цього, в тому числі заохочуючи розробку науково-освітньої політики та програм, включаючи, в міру необхідності, шкільні програми, сприяти більш широкому залученню жінок і дівчаток до сфери науки, заохочувати розвиток жінками наукової кар’єри і визнавати досягнення жінок в науці.
     А питання гендерної нерівності у науковій сфері стоїть доволі гостро: лише 29% світових винахідників – жінки. Цифри коливаються від 5,3% у Японії до 54,8% у Азербайджані. В Україні ситуація доволі непогана: 2018 р. наша держава опинилася на 12-й сходинці (45%) серед країн Європи у рейтингу «Жінки у науці» ЮНЕСКО серед 41 країни світу. Очолила цей список Латвія (51%), а на останньому місці опинилися Нідерланди (25,4%). Щодо Нобелівських лауреатів, то серед 932 лауреатів (станом на 2020 р.) 34 жінки, 872 чоловіка та 26 різних організацій.

     У 2018 р. була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
     Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього 34,1%.

6 жінок-науковців, які змінили хід історії

     Попри поширення фемінізму, боротьби за права жінок, все ж рівності між статями поки немає… І йдеться не лише про мусульманський світ, у цивілізованих країнах в науковому світі жінки радше рідкість, аніж норма. Попри це досягнення жінок не менш важливі за досягнення їхніх колег чоловічої статі. Зауважимо, що жінки-дослідниці з’явилися не в останньому сторіччі, коли їхні права нарешті почали зрівнювати з правами чоловіків. У кожній епосі були свої видатні жінки-науковці.

Гіпатія Олександрійська
Роки життя: 370 – 415 рр. Галузь: математика, астрономія, механіка


Такою Гіпатію уявляють наші сучасники

     Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивитися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків. Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам, мама померла у пологах. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.
     Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.
     На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії.

Марія Склодовська-Кюрі
Роки життя: 1867 – 1934 рр. Галузь: фізика, хімія

 

     Мабуть, найвідоміша жінка-науковець – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії!
     Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П'єром Кюрі. Проте вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології. Тим не менше відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала ще й премію з хімії.
     Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.
     До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.

Розалінд Франклін
Роки життя: 1920 – 1958 рр. Галузь: біофізика

 

     Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало хто знає, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам – Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.
     Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла від раку за 4 роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37 р.
     До речі, це не всі досягнення науковиці. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.
     Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги.

Геді Ламар
Роки життя: 1914 – 2000 рр. Галузь: біофізика

 

     Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Геді називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали! Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.
     Геді Ламар входить у Зал Слави Винахідників. День народження акторки 9 листопада – названий Днем винахідника у німецькомовних країнах. До слова, батько винахідниці родом зі Львова!

Елізабет Блекберн
Рік народження: 1948 р. Галузь: цитогенетика

 

     Елізабет Блекберн Елен – американський науковець, цитогенетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 р. спільно з Керол Грейдер та Джеком Шостаком з формулюванням «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази».
     За останні два десятиліття молекулярний біолог Елізабет Блекберн стала лідером у прагненні з’ясувати функцію теломер – коротких ділянок ДНК на кінцях хромосом у клітинних ядрах, які допомагають підтримувати цілісність генетичної інформації при відтворенні клітин через нормальний поділ (мітоз). Блекберн порівнює теломери з посиленими наконечниками, які утримують шнурки від зношування. У 1985 р. вона відкрила фермент теломеразу, який відновлює частини теломер, які відсікаються під час мітозу.
     Член Лондонського королівського суспільства, іноземний член Національної академії наук США та член Інститут медицини, член-кореспондент Австралійської академії наук.

Марина Вʼязовська
Рік народження: 1984 р. Галузь: ядерна фізика

 

    На кінець хочемо згадати, що й серед українок чимало науковців. Наприклад, сучасний математичний світ сколихнула українка Марина Вʼязовська. Їй вдалося розв’язати надскладну математичну задачу, над якою вчені билися багато років. При чому вона знайшла дуже просте рішення.
     У 2016 р. В'язовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та – у співавторстві – в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв'язання тривимірного випадку (гіпотеза Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість розв'язання В'язовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим». На дослідження цієї задачі В'язовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко. Над розв'язанням вона працювала два роки у Берліні.
     За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині В'язовській у 2016 р. присуджено премію Салема.
     У квітні 2017 р. Математичним інститутом Клея Марині В'язовській присуджено Дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль у розмірностях вісім та двадцять чотири. Того ж року Марині В'язовській індійським Університетом SASTRA (англ. Shanmugha Arts, Science, Technology & Research Academy) присуджена нагорода імені Рамануджана (англ. SASTRA Ramanujan Prize).
     У 2019 р. Марина В'язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. Наразі, Вʼязовська живе і працює в Швейцарії.


Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook