Чим сьогодні живуть наші колеги з НЛТУ України

Почну з рядочків неперевершеного нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка:

«Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, −

Свого не цурайтесь: ….»

Нижче наводжу статтю нашого колеги, доцента кафедри екології НЛТУ України Вікторія Оліферчук, яку я знайшов, шукаючи для доповнення лекційного матеріалу з дисципліни «Екоадаптаційне відворення лісів» даними щодо мікоризації садивного матеріалу. Цей матеріал мене цікавить і з позиції пошуку шляхів підвищення ефективності відтворення лісів на масштабних згарищах із значною пірогенною трансформації. Знайшов спочатку рекламу препаратів для мікоризації. Виявляється до їх реалізації причетна Вікторія Оліферчукю Захотілося дізнатися про неї, наскільки вона фахівець. Виявилося, що вона наша колега. Одночасно наштовхнувся на її свіжу (від 23 січня) публікацію у фейсбуці, з якою, з урахуванням побажань класика, доречно познайомитися і нам аби зрозуміти дк ми і як….
Не полінуйтеся прочитайте, В. Маурер.

… Для розроблення наукових основ створення новітніх біотехнологій у лісівництві за допомогою методів генетики, молекулярної біології і генетичної інженерії з метою підвищення комплексної продуктивності і біологічної стійкості лісів з 2002 р. в університеті успішно функціонує лабораторія молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин.
У лабораторії проводять фундаментальні дослідження з вивчення екологічного та генетичного потенціалу основних лісоутворюючих деревних порід України, його збереження і раціонального використання. Науковцями лабораторії створено методичну базу для вивчення генетичного поліморфізму деревних порід на основі ДНК-маркерів. Це дало змогу отримати дані щодо генетичної структури гірських і рівнинних ценопопуляцій сосни звичайної Заходу України. Впродовж останніх десяти років в лабораторії інтенсивно розвивається науковий напрямок, пов’язаний з дослідженням молекулярно-генетичних механізмів природної імунності деревних порід до стресових чинників довкілля, зокрема пошуку генетичних детермінант стійкості сосни звичайної до фітохвороб. Науковці лабораторії уперше у світі клонували низку генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстрували у міжнародній базі даних GenBank. Із використанням генно-інженерних технологій в лабораторії отримано рекомбінантний дефензин сосни з широким спектром біологічної активності, що вказало на ключову роль дефензинів у захисних механізмах сосни. Тривимірну структуру цього протеїну депонували у базу даних структур біомолекул Protein Data Bank. Співробітники лабораторії вперше виявили поліморфізм за локусами генів дефензинів у хвойних рослин, на основі цієї наукової знахідки ними розроблено молекулярно-генетичну методику мультилокусного ДНК-профілювання, яка використана для оцінки потенційної стійкості особин сосни до стресу.
Окрім фундаментальних досліджень в лабораторії виконуються науково-дослідні роботи прикладного характеру, зокрема для боротьби з лісовими інфекціями розроблено молекулярно-генетичні методики ранньої діагностики збудників небезпечних фітозахворювань деревних порід. Інтенсивно ведуться дослідження із розробки технології біологічного захисту сіянців сосни із використанням ризобактерій та мікоризних грибів.
Лабораторія молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин є єдиною лабораторією в Україні, де проводяться дослідження молекулярно-біологічних та генетичних механізмів стійкості лісових деревних рослин до біотичного та абіотичного стресу.
За період 2002 - 2018 рр. співробітниками лабораторії опубліковано понад 60 наукових статей у фахових періодичних виданнях, зокрема і в журналах, що індексуються у БД Scopus (“Applied Microbiology and Biotechnology”, «Peptides», “Plant Physiology and Biochemistry”, “International Journal of Biological Macromolecules”, “Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Proteins and Proteomics”, «Sylwan», “Biopolymers and Cell”, Journal of Forest Science”, “ Journal of Forest ResearchУкраїнський біохімічний журнал», “Цитологія і генетика” та інш.). Отримано 2 патенти України на винаходи.
Результати досліджень представлені на 40 міжнародних конференціях та впроваджені на підприємстві «Львівлісозахист» Державного агенства лісових ресурсів України та Національному природному парку «Гуцульщина».
Напрацювання науковців лабораторії щодо оцінки потенційної стійкості генотипів сосни до стресу методом мультилокусного ДНК-профілювання за цільовими генами, методик молекулярної ідентифікації збудників хвороб та створення екологічно безпечних препаратів для вирощування здорових сіянців є цінними для розробки довгострокової стратегії розвитку лісового господарства на основі генетико-селекційних підходів використання природних джерел стійкості рослин та новітніх молекулярно-генетичних біотехнологій.
Для успішного продовження пріоритетних досліджень у лісовій генетиці та опрацювання наукових засад новітніх біотехнологій у лісівництві на основі фізіолого-біохімічних та молекулярно-генетичних підходів необхідні сучасні прилади, такі як: капілярний секвенатор ДНК та термоциклер для ПЛР у реальному часі.
Ці прилади будуть використані для проведення фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямками:
Молекулярна екологія: принцип вивчення біорізноманіття мікроорганізмів порушених ґрунтів, із застосуванням аналізу окремих елементів їх генетичного матеріалу:
Ми будемо працювати методом сіквенс-аналізу: екстракція з ґрунту нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) з наступною ампліфікацією фрагментів гену 16S рРНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та вивчення ампліфікованих фрагментів молекулярно-генетичними методами.
• аналіз характеру та направленості генетико-популяційних процесів в природних і штучних лісостанах;
аналіз структурно-функціональної організації геномів деревних рослин і фітопатогенної і корисної мікробіоти;
• вивчення проблем стійкості і гетерозису лісових деревних видів;
• аналіз структурно-функціональної організації геномів деревних рослин і фітопатогенних мікроорганізмів;
• вивчення молекулярно-генетичних механізмів адаптації лісових деревних рослин до стресових умов довкілля;
• генетична інвентаризація і паспортизація об'єктів постійної лісонасіннєвої бази;
• генетико-селекційна оцінка природних і штучних насаджень основних лісоутворюючих видів в Україні;
• аналіз генетичних особливостей господарсько цінних форм деревних видів і розробка методів їх ранньої діагностики;
• розробка технологій молекулярного фітопатологічного моніторингу;
• збереження цінного генофонду деревних видів України шляхом створення ДНК-колекцій і колекційної бази зразків насіння;
В університеті також успішно працює лабораторія «Екологічного моніторингу земель». Пріоритетні напрямки досліджень стосуються:
підвищення екологічної ролі лісових та урбанізованих екосистем їх природоохоронного впливу та біологічної стійкості;
оптимізації типологічної структури та підвищення екологічної стійкості деревостанів, а також структури та співвідношення компонентів ландшафту;
вивчення водоохоронно-захисної ролі природних і штучних лісів а також структури і стійкості природних лісів і пралісів; фітомеліорації порушених ландшафтів; моніторингу впливу техногенних чинників на грунт, повітря та воду.
Результати наукових досліджень, одержані в межах цієї лабораторії, успішно були використані при створенні першого в Україні мікоризного препарату на вегетативних клітинах чорного трюфеля, який отримав Державну реєстрацію і сертифікат “Органік Стандарт” та у розробці новітніх технологій, основою яких були біоіндикаційні дослідження різних типів девастованих земель (сміттєзвалищ, кар'єрів після видобування сірки та територіях при створенні лісів), а також ґрунтів природних і штучних лісів.
На сьогодні наукові розробки за цією тематикою захищені сімома патентами на винаходи та корисні моделі, результати досліджень опубліковані у 50-ти наукових публікаціях у фахових виданнях, в тому числі БД Scopus “Applied Microbiology and Biotechnology”. Десятки підприємств, які вирощують органічну продукцію, користуються розробленими біотехнологіями та використовують мікоризний препарат “Міковітал”, який промислово виробляється на підприємстві Черкасибіозахист. Сформований науковий колектив університету, накопичений досвід, налагоджена співпраця у забезпечені мікоризним препаратом з державними та приватними підприємствами і установами дають підстави для розширення можливостей та активізації роботи у напрямку відновлення ґрунтових екосистем для:
• створення штучних, а також відновлення існуючих лісів;
• вирощування посадкового матеріалу деревних рослин з використанням біопрепаратів на основі інноваційних біотехнологій із застосуванням методів регенеративного та органічного землеробства, основою яких є мікоризні гриби, ризобактерії та інші групи мікроорганізмів, що сприяють відновленню девастованих земель;
• адаптації рослин, вирощених в лабораторії мікроклонального розмноження до умов природного середовища;
• біоіндикації наземних екосистем за допомогою дейтероміцетів ґрунту;
• створенню музею промислових штамів мікроорганізмів, які можуть використовуватись для відновлення ґрунтів під створення лісових культур, відтворення лісів та девастованих земель.
Для успішного продовження пріоритетних досліджень мікробного складу ґрунтових екосистем необхідні прилади, які дадуть змогу визначати всі групи мікроорганізмів в досліджуваних екотопах, і сприяти створенню ґрунтових умов для відновлення насаджень основних лісоутворюючих видів в Україні. Це, насамперед: Автоматичний мікробіологічний аналізатор VITEK 2 Compact, а також пересувна лабораторія моніторингу ґрунтів.
Наступний напрямок наукових досліджень стосується експериментальних досліджень у лабораторії культури тканин, яка дає можливість розробляти нові та модифікувати класичні методи розмноження деревних рослин культурою in vitro, і дозволяє забезпечити масове продукування селекційно цінного та генетично однорідного садивного матеріалу основних лісотвірних аборигенних та інтродукованих, реліктових, зникаючих та інших видів рослин. Наукові розробки лабораторії за даною тематикою захищені 5 патентами України на винаходи. Така лабораторія є єдиною у західному регіоні України, яка спеціалізується на роботі із садивним матеріалом основних лісотвірних аборигенних та інтродукованих хвойних і листяних видів деревної рослинності.
Створення Центру колективного користування науковим обладнанням МОН України, дасть можливість розширити можливості у дослідженні культури тканин деревних автохтонних та інтродукованих лісових та декоративних рослин. Крім того, комплектування новітнім обладнанням дозволить використовувати його науковцями інших наукових установ та навчальних закладів регіону, які працюють у напрямку вирощування культур in vitro.
Одним із важливих та перспективних напрямів освітньо-наукової діяльності Національного лісотехнічного університету України є вивчення і дослідження властивостей деревини та деревинних композитів, процесів виробництва і методів комплексного перероблення деревини та матеріалів на її основі, а також створення нових матеріалів та технологій:
• розроблені нові технології виготовлення композиційних матеріалів із використанням стружки/волокон рослинного походження (ріпакової та пшеничної соломи) (це дає змогу розширити сировинну базу та зменшити кількість відходів агропромислового комплексу);
• розроблені новітнітехнології виготовлення екологічно безпечного водостійкого та легкого деревинного композиційного матеріалу із залученням деревинних, полімерних та інших твердих побутових і промислових відходів без використання синтетичних клейових матеріалів (спосіб утилізації твердих побутових та промислових відходів дає змогу одночасно зменшити навантаження на екосистему та отримати композиційний матеріал, який можна застосовувати в різних сферах життєдіяльності людини);
• створені нові композиційні матеріали на основі відходів виробництва паперу та волокнистих плит (збереження навколишнього середовища);
• розроблені нові технології виготовлення малотоксичної фанери з покращеними декоративними властивостями за зменшеної витрати клею та малотоксичної фанери із застосуванням термопластичних полімерів;
• створені нові матеріали шляхом модифікування деревини та деревинних матеріалів; розроблені та модифіковані клейові композиціі для деревинних композитів;удосконалені технології підвищення вогнестійкості деревини та деревинних матеріалів.
Розроблені технології, запропоновані клейові композиції та окремі пристрої для їх реалізації захищені 130 патентами України на винаходи та корисні моделі. Крім того, результати досліджень за даною тематикою опубліковані у 50-ти наукових публікаціях у фахових виданнях БД Scopus і Web of Science.
В університеті в рамках вирішення фундаментальних проблем сучасного матеріалознавства проводять цільові прикладні дослідження щодо отримання нових матеріалів, їх з’єднання і оброблення
• створення та застосування технологій отримання, зварювання, з’єднання, діагностики та оброблення конструкційних, функціональних і композиційних матеріалів;
• створення та застосування технологій отримання нових речовин хімічного виробництва.
Національний лісотехнічний університет України, у випадку створення, за сприяння МОН України, Центру колективного користування науковим обладнанням,матиме змогу забезпечити комплекс випробувань та достовірність отриманих результатів досліджень, заснованих на європейському рівні стандартизації, виключити помилки «людського фактора», проводити дослідження з достатньою аналітичної точністю, зокрема з визначення мікро- та макробудови деревини, фізико-механічних та теплофізичних властивостей деревини, що дасть можливість отримати сертифікати для ефективного провадження освітньої діяльності та проведення вагомих наукових досліджень. Рвипробувальних лабораторій, які акредитовані на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025.
Відповідно до переліку “Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2025року” затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 942, Державний вищий навчальний заклад Національний лісотехнічний університет України спроможний здійснювати наукову діяльність за такими напрямами: екологія та раціональне природокористування, енергетика та енергоефективність, нові речовини і матеріали, а також фундаментальних проблем сучасного матеріалознавства.
Наявний науковий потенціал, багаторічний досвід професорсько-викладацького колективу та науковців в царині лісотехнічної освіти та науки, від дослідження ґрунтів до вирощування лісів і комплексної переробки деревини та її відходів, за наявності інноваційного обладнання для експериментальних досліджень, забезпечить можливість езультати досліджень, виконаних на інноваційному обладнанні будуть конкурентними на світовому рівні та можуть бути опублікованими у відомих фахових виданнях, що входять у загальновизнані наукометричні бази, зокрема Scopus і Web of Science. Наявність інноваційного обладнання для експериментальних досліджень дасть змогу інтенсифікувати налагоджену співпрацю з підприємствами галузі у рамках виконання індивідуальних замовлень від цих підприємств, що значною мірою сприятиме комерціалізації результатів наукових досліджень.
Вважаємо, що найбільш потрібним інноваційним обладнанням для експериментальних досліджень, відповідно до зазначеного переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, є обладнання, подане у Додатку 1. А далі, додаток на суму 48 млн. гривень для обладнання лабораторій Центру. Частину з них дасть міністерство, а частину треба заробити.....Я знаю як. Будемо старатися!
Щоб заохототи прочитати великий текст, дам ще трохи фото з різних виставок і т. інше.
Нехай Господь благословить нас і розвине у всіх напрямках діяльності, дасть нам стати передовим вишем в Україні. Це моя мрія, а мої мрії всі збуваються.

Вікторія Оліферчук, доцент кафедри екології НЛТУ України
23 січня, 13:02