Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина

21 січня 2021 року

Уявіть собі ситуацію, коли ви за звичних обставин не можете користуватися мовою. Тоді будь-яка комунікація зводиться нанівець: зробити покупку в магазині, замовити доставку додому, викликати таксі, навіть звернутися телефоном до лікаря стає неможливим. Без мови людина повністю випадає із повсякденного ритму життя та змушена залишатися поза межами соціальних комунікацій.

А як щодо людей із порушенням мовленнєвого розвитку? Так, існує мова жестів та писемність, які допомагають людям із певними потребами залишатися повноцінними членами суспільства. Втім, мова жестів, письмо і навіть шрифт Брайля, яким користуються люди із вадами зору, були створені на основі певної національної мови, без знання якої будь-яка комунікація, навіть за допомогою зазначених знакових систем, стає неможливою.

Розуміння цього факту дає змогу осягнути проблему, з якою зустрічаються іноземці, що відвідують Україну. Слід зауважити, що переважна більшість наших співгромадян мають недостатній рівень володіння іноземними мовами, – зокрема й англійської, яка в умовах глобалізованого світу стала «lingua franca» для багатьох країн світу. З іншого боку, поведінка типових вихідців із колишніх країн Радянського союзу закордоном давно стала об’єктом насмішок – саме через відсутність бодай базових знань іноземних мов.

Коріння такої ситуації слід шукати в минулому. В часи Холодної війни, коли СРСР протистояв країнам Заходу, і перш за все – США, знання іноземної мови перетворювало людину на потенційного ворога: вона мала бодай гіпотетичну змогу спілкуватися із іноземцями. Отже, людина могла інформувати їх про вади радянського життя або піддаватися їхньому «руйнівному» впливу.

Але не вивчати іноземні мови взагалі теж було неможливо. По-перше, це руйнувало престиж радянської освітньої системи, по-друге, країні були необхідні фахівці, що знали іноземні мови на професійному рівні, а як відомо, вивчення будь-якої науки краще починати змалечку. Відповіддю на цю непросту ситуацію стало «соломонове рішення»:  викладання іноземних мов відбувалося, але на дуже низькому рівні. Всі, хто прагнув поглибленого вивчення мали йти до спеціалізованих шкіл.

Здобуття Україною незалежності та, як наслідок, відкриття масштабного «вікна можливостей» мало змінило ситуацію. Іноземні мови у переважній більшості українських шкіл й досі вивчаються за радянськими традиціями. Результатом домінування цієї вкоріненої практики стає відсутність серед українців не лише знань англійської, німецької чи французької, а навіть елементарних навичок спілкування будь-якими мовами, окрім рідної та російської.

Зрозуміло, що в умовах сучасного глобалізованого світу така ситуація є неприпустимою. Більшість сучасних українських роботодавців вкрай зацікавлена у знанні хоча б англійської мови серед своїх співробітників. Працевлаштування в деяких галузях, зокрема в ІТ, банківській сфері та міжнародному бізнесі, без знання декількох мов є взагалі неможливим. Враховуючи низький рівень шкільної англійської, керівники ІТ-компаній нерідко оплачують співробітникам спеціалізовані курси, на яких вони можуть вдосконалити знання мов задля якіснішого виконання робочих обов’язків, до яких, до речі, входить й комунікація із іноземними колегами та замовниками.

З іншого боку, необхідність якісного знання хоча б англійської мови вимагають не лише роботодавці, а глобалізація, яка охопила не тільки сферу професійної діяльності сучасної людини. Завдяки відкритим кордонам, низьким цінам на авіаквитки та соціальним мережам світ став прозорішим. Інша важлива перевага, базована на знанні іноземних мов, пов’язана із тим, що ці навички дарують сучасній людині не лише вільне спілкування та пересування, а й прямо впливає на рівень її політичної свободи. В умовах глобалізованого світу, об’єднаного мережею Інтернет, важко уявити ситуацію авторитарного наступу на свободу слова. Навіть найбільш одіозні політичні режими сучасності не можуть повністю контролювати всесвітню інформаційну мережу. Зі знаннями іноземних мов сучасна людина завжди може знайти можливість долучитися до альтернативних джерел інформації.

Втім, чому саме англійська, а не китайська, іспанська чи французька досі займає пальму першості серед світових мов та необхідна для вивчення? Згідно із даними ООН, англійську як рідну мову називає більше половини мільярда мешканців Землі; ще близько мільярда вільно нею володіє, а приблизно шістсот мільйонів людей знають цю мову на базовому рівні. Крім того, протягом ХХ століття саме англійська стала мовою міжнародного спілкування, а переважна більшість засобів масової інформації дублює власні колонки новин саме цією мовою. Англійська є державною мовою більш ніж шістдесяти країн, мовою дипломатії та світового бізнесу, науки та поп-культури.

Тож, чи не запізно починати вивчати англійську, якщо змарнував таку можливість ще у школі? Хоча вчитися ніколи не пізно, та чим раніше почнеться практика іноземної мови, тим швидше можна її засвоїти. Зокрема, студенти та викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування України можуть вдосконалити знання одразу декількох мов або розпочати їхнє вивчення «з нуля» в Центрі вивчення іноземних мов, яким опікується кафедра англійської філології. На вибір бажаючих представлені англійська, французька, німецька, навіть турецька та корейська мови. Зазначені курси надають майбутнім аграріям, управлінцям, програмістам, працівникам соціальної галузі та усім бажаючим змогу не лише здобути корисні практичні навички, а й отримати сертифікат про знання іноземної мови, який стане суттєвим «козирем» під час працевлаштування.

Тому не варто гаяти часу, адже тут, як і в будь-якій іншій справі, головне – бажання.

Антон Фоменко,

доцент кафедри англійської філології

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook