2021 рік – новий етап введення в дію Закону про мову
Від 16 січня обслуговування українською та іспити для чиновників. Рішенням Верховної Ради України 25 квітня 2019 р. був ратифікований Закон № 2704-VIII Про забезпечення функціонування української мови як державної. 15 травня його підписав Президент України. 16 травня текст Закону опубліковано в офіційному виданні Верховної Ради – газеті «Голос України». 16 липня 2019 р. Закон вступив в силу, однак ним передбачено, що далеко не всі статті і положення Закону будуть застосовуватися одразу.
З 16 липня в Україні кардинальних змін у мовній сфері не відбулося. Хоча цей день став стартом для поступового їх впровадження, яке триває впродовж кількох років.
Державна мова як можливість для набуття громадянства України
Законом передбачено, що особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою (ст. 7). На розроблення Вимог до рівня володіння державною мовою, а також порядку проведення відповідного іспиту відводиться 2 роки, тобто засвідчення рівня володіння державною мовою передбачене Законом з 16 липня 2021 р.
Хто обов’язково має володіти державною мовою та використовувати її?
Згідно зі статтею 9 Закону зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків найвище керівництво держави, держслужбовці, судді, поліцейські, педагогічні працівники тощо.
Згідно з цією статтею Закону перелік вказаних осіб можна розділити на дві категорії – ті, яким для підтвердження володіння державною мовою достатньо, наприклад, шкільного атестату, який засвідчує вивчення особою у школі української мови і ті, які мають отримати відповідний державний сертифікат від Національної комісії зі стандартів державної мови. До останніх належать: вище керівництво держави, державні службовці, голови місцевих держадміністрацій та їх заступники, середній та вищий начальницький склад Нацполіції та інших правоохоронних органів, прокурори, судді, керівники закладів освіти всіх форм власності. Причому це не стосується тих посадовців, які на момент набрання чинності вказаною нормою вже обіймали відповідну посаду. А вступає в силу це правило 16 липня 2021 р.
Правоохоронні органи та Прикордонна служба
Часто під час перетину кордону до громадян України представники прикордонної чи митної служб звертаються недержавною мовою. Стаття 17 Закону унеможливлює це, оскільки однозначно твердить: якщо прикордонний чи митний огляд проходить громадянин України з ним посадові особи зобов’язані спілкуватися державною мовою, якщо громадянин іншої держави або особа без громадянства, то спілкування має відбуватися державною або іншою мовою, якою володіє ця посадова особа.
Щодо діяльності правоохоронців, представників розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, то вони з особами, які не розуміють державної мови, можуть спілкуватися прийнятною для обох сторін мовою або через перекладача (стаття 16).
Освіта та наука
Законом передбачена можливість публікації наукових видань державною, англійською та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу, а дисертацій, монографій, авторефератів – державною або англійською. Мовою публічних наукових заходів може бути як державна, так і англійська мова. Якщо це мовознавчий захід на тему певної іноземної мови або літератури, то він може відбуватися вказаною мовою і без перекладу. Організатори лише зобов’язані повідомити про це учасників заздалегідь. Вказані вище норми щодо мови у сфері науки вступили в силу 16 липня 2020 року.
Державна мова у віртуальному світі
З першого дня вступу в силу Закон зобов’язує використовувати у своїй діяльності комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою органи державної влади; місцевого самоврядування; підприємства, установи та організації; заклади освіти державної та комунальної форм власності для освітніх потреб. Якщо у відповідної програми ще немає інтерфейсу українською, то допускається використання програм з інтерфейсом англійською мовою.
Також повинні мати україномовні версію інтерфейсу мобільні застосунки органів державної влади та місцевого самоврядування, ЗМІ, зареєстрованих в Україні та суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні.
Веб-сайти іноземних компаній, які ведуть діяльність в Україні і мають тут свої філії, представництва чи дочірні підприємства, повинні містити достатньо інформації державною мовою для навігації та розкриття мети діяльності такого ресурсу. Версія державною мовою для користувачів в Україні тут також має завантажуватися за замовчуванням.
Публічні заходи
Законом визначено, що мовою публічних заходів є державна мова. Однак це стосується лише тих заходів (збори, конференції, виставки, форуми тощо), які повністю чи частково організовані органами державної влади або місцевого самоврядування, державними органами або ж суб’єктами господарювання, власниками яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності. У випадку, якщо під час публічного заходу застосовуватиметься інша мова ніж державна, то на вимогу принаймні одного учасника заходу організатори повинні забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою.
Фактично, те саме стосується і мови у сфері спорту (проведення спортивних заходів), яка винесена в окрему статтю Закону – 34-ту. Однак там вже вимога до проведення спортивних заходів в Україні державною мовою, не залежить від того, мають до її організації причетність органи державної влади або місцевого самоврядування, чи ні.
Обслуговування споживачів
Від 16 січня 2021 р. набувають чинності окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Нововведення можуть торкнутися кожного українця, який користується будь-якими послугами чи купує будь-які товари. Адже від названої дати усі надавачі послуг будуть зобов'язані обслуговувати та надавати інформацію в Україні українською мовою.
Чинності набуває стаття 30 Закону про мову. Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація про товари та послуги на території України надається українською.
Що змінюється?
Від 16 січня цього року підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.
Усі виробники, а також виконавці та продавці зобов'язуються надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою.
Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.
Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. В такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.
Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.
В інформації про товари, роботи чи послуги, наданій державною мовою, закон допускає використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.
Як каратимуть порушників?
Мовних «комісарів» чи якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства не буде. Але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.
Для початку власники чи керівники закладів, що працюють у сфері обслуговування, мали б провести для своїх співробітників роз’яснювальну роботу щодо норм 30-ї статті Закону про мову.
Якщо ж споживач все ж потрапить у ситуацію, коли будуть порушені його права на отримання інформації та послуг українською мовою, то насамперед він має зафіксувати порушення у книзі скарг і звернутися до менеджера або вищої керівної посадової особи установи з проханням виправити ситуацію.
Також кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою.
Реклама та інформація для загального ознайомлення
Уся інформація для загального ознайомлення (оголошення покажчики, вивіски, вказівники тощо) подається державною мовою. Разом з тим, може дублюватися іншими мовами, у випадках, встановлених законодавством.
Стаття, яка стосується мови реклами, де чітко визначено, що мовою реклами є державна мова (винятки можливі лише для реклами у медіа, що видаються або здійснюють мовлення однією з мов Європейського Союзу), вступає в силу з 16 січня 2020 р.
Власні назви та імена
Окремий розділ Закону (розділ VІ, статті 39-42) присвячений застосуванню української мови як державної у власних назвах та іменах. Очевидно, що в ньому йдеться про те, що назви органів влади та місцевого самоврядування, географічних назв та об’єктів топономіки мають здійснюватися державною мовою. Поряд з державною може застосовуватися англійська мова або латиноалфавітний відповідник (для покажчиків географічних об’єктів та об’єктів топономіки).
Щодо імені, прізвища та по батькові громадян України, то вони відображаються відповідно до правил українського правопису, не перекладаються, а транслітеруються за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою. Також передбачено, що фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції.
Торгівельні марки використовуються в тому вигляді, у якому вони були зареєстровані.
Національна комісія та Уповноважений
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія) здійснює опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної, розробку методів перевірки рівня її володіння.
Завданням Комісії є збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів державної мови і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад.
Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Уповноважений із захисту державної мови – посадова особа в Україні, статус якої визначає Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
4 вересня 2019 р. у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини відбувся відкритий конкурс на посаду Уповноваженого із захисту державної мови для подання її на затвердження урядом. За результатами відкритого конкурсу комісія більшістю голосів рекомендувала для подання Кабінету Міністрів України кандидатуру Креміня Тараса Дмитровича, який є співавтором законів «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», а також «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Кремінь Тарас Дмитрович
Завданням Уповноваженого із захисту державної мови є (стаття 49):
- Захист української мови як державної.
- Захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Чумак Тетяна,
ст. викладач кафедри
журналістики та мовної комунікації
