Пожежі нового типу - 9 уроків, які потрібно вивчити після пожеж 2020 року

Пожежонебезпечний період 2020 року є найгіршим у новітній історії України за своїми наслідками: загинуло 16 осіб, постраждала значна кількість жителів, працівників лісового господарства, залучених до гасіння. вогнем знищені сотні помешкань, цілі населені пункти, пошкоджені об’єкти інфраструктури.

Керівник Глобального центру моніторингу пожеж проф. Йоган Георг Голдаммер та співробітники Регіонального Східноєропейського центру моніторингу пожеж проводять тренінг лісових пожежних Боярської лісової дослідної станції з використання безпечного відпалу для зниження запасів горючих матеріалів.  

Площа великих пожеж у квітні 2020 р. у Житомирській області тільки у лісах ДАЛРУ досягла 43 тис. га, у Древлянському заповіднику 6 тис. га, у Зоні відчуження – 67 тис. га (27 березня–30 квітня), у Луганській області три пожежі 6–12 липня та у вересні пошкодили або знищили до 35 тис. га лісів. До 2020 року найбільшими були пожежі у серпні 2007 року у Херсонській області, вогнем пройдено до 9 тис га лісів, та у Зоні відчуження у квітні 2015 р (9,8 тис. га). Офіційні збитки від пожеж 2020 р. становлять десятки млрд гривень, а кошти на гасіння та подолання наслідків пожеж перевищили 200 млн гривень. Пожежі 2020 року свідчать, що Україна, внаслідок зміни клімату та складної соціально-економічної ситуації, в тому числі, через відсутність державного фінансування охорони лісів від пожеж, опинилась у групі таких країн із високим ризиком виникнення неконтрольованих пожеж та катастрофічними наслідками для населення, населених пунктів та довкілля як: Австралія, Греція, Іспанія, Португалія, США, Чилі та інші. Треба зазначити, що для фахівців, які слідкують за лісопожежною ситуацією в Україні, ще у лютому 2020 року було зрозуміло, що протягом цього пожежонебезпечного періоду існували надзвичайні ризики виникнення масштабних пожеж. Безсніжна зима 2019–2020 рр. зумовила посуху аналогічну до зими та весни 2014–2015 рр., коли за даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж ландшафтними пожежами було пройдено до одного мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначення, а у лісах Полісся у серпні-вересні 2015 року спостерігались масові пожежі, які призвели до задимлення всього регіону і негативного впливу на здоров’я мільйонів громадян. У квітні та серпні 2015 року сталися великі пожежі у Зоні відчуження (14,8 тис. га), у тому числі у 10-км зоні, які за даними Норвезького Інституту досліджень атмосфери (NILO, Evangelio et al., 2016) призвели до забруднення шістьма радіонуклідами значних територій Європи. Вже на початку березня 2020 р. в Україні відбувалося 50–100 пожеж на перелогах, на полях, у заплавах і в лісах щоденно (https://nubip.edu.ua/ node/9083), а в середині березня ДСНС неодноразово закликало громадян усіх областей зупинити масове випалювання рослинності. 27 березня сталася перша велика пожежа 2020 року – згоріли ліси та перелоги на західному кордоні Зони відчуження площею 750 га, а вже протягом 3–4-го квітня пожежею було знищено половину лісів Древлянського природного заповідника, яка згодом поширилася у Зоні відчуження. Катастрофічні квітневі пожежі зумовили прийняття або підготовку законодавчих актів та рішень на рівні Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, окремих відомств та їх регіональних підрозділів (див. https://cutt.ly/MhEqzzz), спрямованих на вирішення проблеми. Проте подальші та найбільш нищівні пожежі року у Луганській області 30 вересня–7 жовтня свідчать, що ці рішення не досягли результату з точки зору підвищення ефективності захисту населення та населених пунктів від лісових пожеж та охорони власне лісів від пожеж. Регіональний Східноєвропейський Центр моніторингу пожеж також опублікував 24 квітня 2020 року та направив офіційно відкрите звернення до центральних органів виконавчої влади, регіональних підрозділів, підприємств щодо невідкладних заходів із недопущення пожеж (див. https://nubip.edu. ua/node/75435). Що ж показали пожежі 2020 року? Переважно те, що в Україні існують значні пробіли у діючій охороні ландшафтів від природних пожеж. Всі відомства діють у межах своїх функцій та повноважень та на землях, що перебувають у їхньому підпорядкуванні, проте динамічні ландшафтні пожежі проходять по майже всіх видах землекористування та населених пунктах і, отже, стосуються більшості відомств, тоді як інституційний механізм постійної та оперативної міжвідомчої співпраці відсутній. У зв’язку з відсутністю єдиного державного органу в Україні, який би відслідковував усі профілактичні протипожежні заходи та координував ресурси для гасіння ландшафтних пожеж (лісові, трав’яні, торф’яні, степові, сільськогосподарські пали) на землях та в лісах різних відомств, у березні-квітні 2020 року загальну картинку було видно тільки у стрічці новин Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж. На рівні держави, незважаючи на присутність усіх ознак надзвичайної ситуації з пожежами на початку весни 2020 року, системних дій не було прийнято, окрім рутинного весняного засідання Державної комісії ТБ та НС та традиційних щорічних наказів відомств про підготовку до протипожежного періоду, які мало чим різнились від рішень 2019, проте ситуація вже відрізнялася докорінно.

Урок 1

Необхідна інституційна організація постійної співпраці відомств та підпорядкованих їм підприємств, земле- та лісокористувачів, місцевого населення на державному та місцевому рівнях з метою організації повноцінної системи запобігання, виявлення та гасіння пожеж на всіх видах та категоріях земель. Створення постійно діючого органу (відповідальної особи та міжвідомчих комісій) на рівні Кабінету Міністрів, ОДА, РДА, ОТГ дозволило б своєчасно визначити, що в країні (регіоні) склалася надзвичайна ситуація за рівнем пожежної небезпеки погоди та кількістю пожеж, визначити та впровадити перелік невідкладних заходів із охорони лісів. Це буде системною відповіддю на нові виклики. Головними причинами всіх великих пожеж 2020 року, які Брайєн Милаковський влучно назвав «пожежами нового типу» (Древлянський заповідник, Зона відчуження, Житомирська область, Харківська область, Луганська область) є, в першу чергу, сильний поривчастий змінних напрямків вітер до 30–40 км/год. та висока або надзвичайна пожежна небезпека. Український Гідрометцентр та його регіональні метеостанції, згідно з затвердженим порядком, регулярно публікували гідрометеорологічні попередження або надсилали відповідні звіти щодо поточного стану погоди та прогнозу погоди, проте ці звіти/попередження не були отримані своєчасно у лісогосподарських підприємствах, обласних управліннях лісового і мисливського господарства або у зацікавлених центральних та місцевих органах влади. Що вже казати про громади. Рік тому Укргідрометцентр без узгодження з Держлісагентством перейшов на нову шкалу пожежної небезпеки погоди (4 класи), тоді як лісові пожежні станції діють за затвердженою шкалою з 5 класів – це також не сприяло розумінню небезпеки лісівниками. Відсутність оперативного прогнозу погоди у осіб, які приймали рішення, не дозволило своєчасно оголосити підвищену готовність лісопожежних служб, лісогосподарських підприємств і призвело до запізнілого та неагресивного реагування на пожежі, яке у випадку вітру такої сили не було ефективним і зумовило втрату контролю над ситуацією. Звісно, відсутність бюджетного фінансування з 2016 р. тільки погіршила ситуацію через відсутність будь-якої мотивації у персоналу гасити пожежі та масове звільнення досвідчених фахівців, які знали як гасити пожежі, з лісових підприємств.

Урок 2

Необхідно укладання угоди або налагодження іншого виду постійної співпраці між місцевою метеостанцією та центральним апаратом, ОУЛМГ, лісогосподарськими підприємствами про надання щоденного короткострокового прогнозу класу пожежної небезпеки, швидкості та напрямку вітру. Необхідно призначення відповідальної посадової особи на підприємстві за моніторинг погодних умов, яка за погодженням із директором, буде визначати порядок і контролювати забезпечення готовності п/п служб у відповідності до пожежної небезпеки погоди згідно з вимогами Положення про лісові пожежні станції. Ще з 2006 року Україна відома в світі серед фахівців як, умовно кажучи, «країна у вогні», яка посідає друге місце на континенті за площею нелісових пожеж та обсягів викидів вуглецю від сільськогосподарських палів (Stohl, 2006, Hall et al., 2020, NASA, http://ukraineopenburning. org). Частина цього вуглецю від пожеж депонується у Арктиці, змінює альбедо льодовиків та сприяє глобальному потеплінню клімату. Тісний зв'язок між масовими пожежами на нелісових землях та лісовими пожежами вперше став помітним та наочним у серпні-вересні 2015 року, коли випалювання на полях та посуха спровокували масові пожежі в лісах у Поліссі. Лісові підприємства, установи ПЗФ опинилися заручниками незаконного масового спалювання рослинних решток сільським населенням, фермерами, агрохолдингами. У Західному та Центральному Поліссі значна кількість лісових пожеж перетнула державний кордон між Україною і Білоруссю, а міністр лісового господарства останньої заявив, що 57% пожеж у Брестській області перейшли з України і вимагав розбудови на кордоні протипожежного щита. Кліматичні особливості 2020 року, зокрема сильний вітер, сформували нову ситуацію з ландшафтними пожежами: пожежі виникали на землях, де масово застосовується вогонь (пали) і набували значної швидкості (розганялися) на відкритих ландшафтах / землях, що не використовуються (перелоги, землі запасу, відселені населені пункти, смуги між населеними пунктами та лісом). Всі перелічені категорії не входять до будь-якої системи охорони від пожеж і жодне відомство не несе відповідальності за виявлення та запобігання цим пожежам. Після набуття значної інтенсивності, швидкості та площі, пожежі з відкритих ландшафтів заходили в лісові масиви, де кількість горючого матеріалу значно вища, розвивалися у неконтрольовані верхові пожежі і переходили на населені пункти як вогневий вал, який не може бути зупинений навіть авіаційними засобами, не кажучи про працівників лісового господарства, які мають гасити тільки невеликі низові пожежі на ранніх стадіях їх розвитку.