Аграрний 2020 рік

     Завершується календарний і аграрний 2020 рік. Вся світова спільнота, у т.ч. і Україна, із-за пандемії зазнала епідеміологічної, економічної та екологічної кризи. Людство усвідомлює, що після завершення карантину країни стануть економічно слабшими, особливо такі як Україна.

   В нашій країні відсутні високотехнологічні галузі народного господарства, тому ми залишаємося аграрного країною. На розвиток сільського господарства, в першу чергу на землеробство, впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. До об’єктивних факторів слід віднести такі, як ріст населення планети. За даними ООН на початок 2020 року населення планети склало близько 7,7 млрд людей, на 2050 рік передбачається 10 млрд людей. Ріст населення планети потребує значного збільшення виробництва продуктів харчування, що посилює соціально-економічний закон - «Попит і пропозиція». Завдання землеробства – забезпечити попит населення у продуктах харчування і сировині для промисловості.
     Другий фактор – зміна клімату на планеті, у т.ч. і в Україні, 2020 рік є тому підтвердження. Так, в зоні Правобережного Лісостепу на період сівби пшениці озимої та в першій частині осінньої вегетації (вересень і жовтень 2019 р.) спостерігався істотний дефіцит вологи із-за недостатньої кількості опадів, про що свідчать коефіцієнти істотності -1,2 та -1,0. Листопад і грудень 2019 року мали тенденцію до зменшення кількості опадів порівняно з багаторічними нормами. Початок 2020 року характеризується істотно меншим зволоженням у січні та березні. Квітень був у межах багаторічних норм, а травень, навпаки, перезволоженим. Окрім того, квітень був тенденційно прохолодним, а травень – екстремально холодним. Червень та липень, навпаки, були спекотними. Отже, початок вегетаційного періоду 2020 р. був прохолодним з недостатньою кількістю опадів.

     Друга половина вегетаційного періоду 2020 року була засушлива і жарка. Так, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) в зоні розміщення ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» в червні був – 0,8; липні – 0,5; серпні – 0,7 і вересні – 0,9. Слід відзначити, що за кваліфікацією В.П. Гордієнка (2008) ГТК 1,6 і більше – надмірна зволоженість, 1,3-1,6 – достатня зволоженість, 1,0-1,3 – слабка посушливість, 0,7-1,0 – посушливість, 0,4-0,7 – дуже сильна посушливість 0,4 і менше – пустеля. Звідси, друга половина вегетативного періоду 2020 року була дуже посушлива. За прогнозами метеорологів такі роки будуть повторюватися часто.

     З 2005 року кафедра землеробства та гербології проводить дослідження з ефективності сучасних систем землеробства – промислова, екологічна, органічна та система No-till. Дослідження проводяться у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція», що знаходиться у Правобережному Лісостепу України. Сучасний стан галузі землеробства в Україні дозволяє нам виділити основні її проблеми:

• екологічна оцінка раціонального землекористування;
• збереження та відновлення родючості ґрунтів;
• захист ґрунтів від ерозії;
• проблема екологічно безпечного застосування агрохімікатів у землеробстві;
• екологічне та економічне обґрунтування заходів і систем механічного обробітку ґрунту;
• екологічний моніторинг агроландшафтів і використання його результатів у практиці землеробства.

     Вирішення даних проблем галузі землеробства можливе за умов розробки і впровадження сучасних систем землеробства. Об’єктивним напрямом такого пошуку стала екологізація галузі, пріоритетом якої є використання природних біологічних ресурсів з нормованим еколого-економічним внесенням промислових засобів:

• широке використання всіх можливих органічних добрив, сидеральних культур, побічної продукції рослинництва та можливих решток з метою удобрення ґрунту;
• мікробних препаратів з нормативним внесенням у ґрунт мінеральних добрив;
• еколого-економічне обґрунтування внесення пестицидів, стимуляторів росту хімічного походження;
• запровадження комбінованого за способом і диференційованого за глибиною механічного зберігаючого обробітку ґрунту.

    Об’єктивність такої орієнтації ресурсного забезпечення обумовила досягнення за умов надзвичайної посушливості 2020 року продуктивності ріллі на рівні:

• пшениця озима – 6,8 т/га;
• ячмінь озимий – 8,1 т/га;
• ячмінь ярий – 5,6 т/га;
• пшениця яра – 4,7 т/га;
• горох – 3,1 т/га;
• соняшник – 4,5 т/га;
• кукурудза на зерно – 9,2 т/га;
• соя – 3,4 т/га;
• гірчиця – 1,4 т/га.

     Отже, екологічна система землеробства – це комплекс еколого-економічних, агротехнічних, меліоративних та ґрунтозахисних заходів спрямованих на отримання стабільної, адекватної біокліматичному потенціалу зони, якісної і екологічно безпечної продукції рослинництва, а також відтворення родючості ґрунтів.

     Для ефективного впровадження такої системи землеробства галузь потребує високого інтелектуального і кваліфікованого рівня фахівців агрономічного, економічного, інженерного та екологічного персоналу. Такі знання кафедра землеробства та гербології НУБіП України надає.

Семен Танчик,
завідувач кафедри землеробства та гербології