Адаптація землевпорядної освіти в Східній Європі до пандемії Covid-19
В умовах пандемії COVID-19, питання підготовки здобувачів вищої освіти, особливо інженерних спеціальностей, залишається надзвичайно актуальним. У зв’язку з цим, на факультеті землевпорядкування НУБіП України відбувся міжнародний семінар, присвячений питанням адаптації підготовки землевпорядників та геодезистів в умовах пандемії.
Його учасниками стали керівники факультетів (кафедр) провідних університетів Східної Європи (Польщі, Латвії, Литви, Молдови, Білорусії), де здійснюється підготовка землевпорядників і геодезистів. Разом вони намагалися ідентифікувати труднощі, з якими зіткнулися протягом 2020 року, а також зупинилися й на перевагах дистанційної і змішаної форм освіти. Семінар відбувся в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex, а його запис доступний на каналі YouTube:
З вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який наголосив, що тему для обговорення обрано недаремно, адже COVID-19 ставить виклик основній діяльності закладів вищої освіти.
Першим до слова запросили Олега Хоржана – декана факультету кадастру і права Державного аграрного університету Молдови (State Agrarian University of Moldova). Олег Костянтинович поділився досвідом дистанційного навчання у студентів-землевпорядників, детально зупинився на курсовому проєктуванні і виробничих практиках.
По-перше, не зважаючи на те, що в Молдові досить добре покриття високошвидкісним мобільним Інтернетом, все ж є населені пункти, в яких Інтернет відсутній. Тому, під час дистанційного навчання, були і є певні технічні проблеми зі зв'язком.
По-друге, в короткі строки була налагоджена робота на електронній платформі Moodle. Лекції і консультації проводилися з використанням Google Meet та соціальних мереж, що дало змогу забезпечити відкритість і доступність освітніх послуг для всіх студентів. Переважно за допомогою смартфону студенти брали участь в освітньому процесі. Разом з тим, не завжди був конструктивний діалог викладача зі студентами.
Наразі запровадження новітніх технологій спрямоване на вирішення триєдиного завдання – викладання, навчання, контролю знань. Моніторинг знань на електронному курсі складається з комплексної оцінки: оцінка за виконання практичних робіт, оцінка за виконання курсового проєкту, оцінка отримана під час проходження тесту. Сьогодні заняття проходять у змішаній формі: лекції та семінари проводяться онлайн, лабораторні роботи – головним чином в аудиторіях. Навчальні практики з геодезії і топографії були проведені на початку осіннього семестру після занять – у другій половині дня. Серед проблем Олег Костянтинович виділив неможливість якісного оцінювання знань і керівництва курсовим проектуванням студентів.
Професор Вармінсько-Мазурського університету (University of Warmia and Mazury in Olsztyn) Крістіна Куровска зазначила, що в Польщі склалася подібна ситуація. Не очікували, що карантин на стільки затягнеться. На початку осені всі студенти вийшли на два тижні на очне навчання. Практичні заняття проходять дистанційно, з використанням різного програмного забезпечення. Практику з геодезії, яка мала відбутися у жовтні перенесено на весну 2021 р. Найбільш проблем виникає з проведенням практичних занять на першому курсі, на якому навчається більше 300 студентів. Сподіваємося, що з початку січня буде легше. Захисти дисертацій і магістерських робіт наразі теж проходять онлайн.
Продовжив виступ колеги професор Вроцлавського університету наук про життя (Wrocław University of Environmental and Life Sciences, Poland) Ольгерд Кемпа. Свій виступ він розпочав з того, що до кожного покоління необхідно шукати свій підхід. Так, вікова категорія 55+ характеризується як такі, які «живуть для того, щоб працювати». Переважно це дуже відповідальні виконавці. Ця категорія людей багато працює, але для неї важливе значення має й особисте життя. Покоління Y – віддає перевагу 8-годинному робочому дню, важливим для них є час на відпочинок, вони мають бажання навчатися, легко виконують нові завдання. Покоління Z - живуть у світі Інтернету, швидко пристосовуються до нових технологіях, але проблематичним є живе спілкування, добре працюють на виконання короткострокових завдань, для них велике значення має мотивація. Саме тому, наголошує професор Кемпа, викладач повинен пристосовуватися до інтересів міленіалів-студентів – більше візуалізації, менше словесних методів навчання.
Потому виступила декан факультету землевпорядкування Білоруської державної сільськогосподарської академії (Belоrussian State Agricultural Academy, Republic of Belarus) Ольга Пісецька. Оскільки, Білорусь – одна з небагатьох країн, якої фактично не торкнулися карантинні заходи, то студенти й дотепер відвідують заняття очно. Проте, освітній процес навесні суттєво відрізняється від навчання сьогодні. Наразі в університеті запроваджено масковий режим, в аудиторіях не збирається більше 30 студентів. Студенти заочної форми навчання одразу були переведені на навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але екзамени здавали очно. З жовтня 2020 р. в університеті введено в дію Положення про припинення виплат стипендій студентам, які мають більше 11 годин пропусків. Тому здійснюється жорстокий контроль за відвідуванням занять. Що стосується екзаменів, то студент має право не приходити на очну здачу у разі, якщо набрав мінімальну кількість балів під здачі модульних робіт. Тому абсолютна успішність підвищилася, а якість знань знизилася, зазначає Ольга Миколаївна. На захист дипломних робіт збільшено кількість годин для того, щоб запобігти масовому скупченню людей.
Серед позитивних сторін такого навчання можна відзначити прискорене створення викладачами електронних навчальних курсів.
Активну участь в обговоренні тематики семінару прийняла завідувач кафедри екологічної інженерії Каунаського університету прикладних наук (Kaunas University of Applied Sciences, Lithuania) Іна Жіваткаускієне. Вона відмітила, що під час карантину викладачі університету зіткнулися з проблемами проведення виробничих практик. Зокрема, деяких студентів змушені були направляти для проходження практики на базі підприємств під час літніх канікул. Коли ж відмінили карантинні умови, були внесені зміни до графіку освітнього процесу. Викладачі одразу підготували відеолекції, конспекти лекцій розмістили на електронній платформі Moodle. Сьогодні в університеті немає технічних проблем з проведенням дистанційного навчання, оскільки закуплена достатня кількість ноутбуків та планшетів.
Доповнила колегу завідувач кафедри планування землекористування Університету Вітовта Великого (Vytautas Magnus University, Lithuania) Вірджинія Гурськєне. Вона вказала, що значно допомогли їм адаптуватися до дистанційних занять колеги з відділу дистанційного навчання, які підготували навчальні курси для викладачів університету. Наразі й лекційний матеріал і методичні рекомендації для виконання практичних робіт містяться на електронній платформі Moodle. Разом з тим, викладачі намагалися якомога більше провести практичних занять, в тому числі і курсове проектування, на початку навчального року, іноді навіть замість лекцій, а після переведення на дистанційну форму навчання (з 1 листопада 2020 р.) лекції стали проводити онлайн. Дистанційне навчання переважно проводяться з використанням Adobe Connect. Екзамени проходять не менше двох годин, протягом яких студент повинен відповісти на 30 тестових питань і 3-4 відкритих питання.
Колега з Латвійського університету наук про життя та технологій (Latvia University of Life Sciences and Technologies, Latvia) Айварс Аболтинс поділився досвідом проведення занять для інженерних спеціальностей. На його думку, ефективнішим є представлення пояснень на дошці, а не у вигляді презентацій. Недоліком дистанційної форми навчання він також вважає те, що студенти не ведуть конспекти і дуже розосереджені. Загалом, середній рівень знань у результаті дистанційного навчання знизився. Екзаменаційна оцінка складається з отриманих балів за виконання практичних робіт та балів, отриманих під час здачі екзамену.
Практикою проведення дистанційного навчання також ділилися в.о. декана Львівського національного аграрного університету Наталія Стойко та завідувач кафедри геодезії та землеустрою Одеської державної академії будівництва та архітектури Анатолій Колосюк. Так, у Львівському національному аграрному університеті заняття проходять з використанням платформи Zoom і Moodle. Для успішної здачі сесії студенти перейшли з 1 грудня 2020 на змішане навчання. Анатолій Колосюк доповнив, що живе спілкування не в змозі замінити жодна платформа для онлайн-навчання.
Тарас Євсюков, декан факультету землевпорядкування НУБіП України у своєму виступі поділився досвідом підготовки землевпорядників і геодезистів в НУБіП протягом березня-грудня 2020 р. Він зазначив, що протягом цього часу навчання на факультеті проходило у змішаній формі. І як тільки дозволяла епідеміологічна ситуація (липень-серпень), для студентів молодших курсів провели навчальні практики, з дотриманням усіх проти епідеміологічних заходів. Для 2-4 курсів навчальний семестр розпочали раніше – з 25 серпня 2020 р. До 19 вересня заняття проходили у режимі face-to-face, після чого перейшли на дистанційне. У студентів 1 курсу очне навчання тривало з 21 вересня по 15 жовтня. У цей час, головна увага була прикута практичному навчанню і лабораторним заняттям. Тепер всі працюють за дистанційними технологіями, переважно застосовуючи платформи Zoom і Cisco Webex. Для всіх дисциплін розроблено електронні навчальні курси, їх розміщено на платформі Moodle. Контроль за відвідуванням проводиться як викладачами так і старостами академічних груп. Останні опитування студентів факультету стверджують, що 45% студентам факультету більш до вподоби дистанційне навчання, а 55% – аудиторне.
Підсумовуючи, Тарас Олексійович зазначив, що у майбутньому землевпорядну та геодезичну освіту чекає багато нових викликів. І пандемія Covid-19 їх буде тільки підсилювати. Власне, епоха цифрових технологій є найбільшим викликом для геодезистів і землевпорядників. Університетська ж освіта повинна заохочувати геодезистів і землевпорядників впродовж всього життя вдосконалювати свої цифрові навички. Крім того, геодезисти повинні вміти гнучко застосовувати нові методології і технологічні ідеї. Загалом, університети потребують гнучких і надійних моделей освіти, які зможуть безперервно адаптуватися до різних нововведень та будуть корисними і після кризи.
Завідувач Навчально-науково-виробничого центру «Охорона природних ресурсів та реформування земельних відносин» Людмила Кольоса у своєму виступі зупинилася на організації роботи з підвищення кваліфікації оцінювачів земельних ділянок, сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів впродовж 2020 р. Також свої погляди щодо дистанційного навчання висловили і студенти факультету землевпорядкування Андрій Чумаченко, студент 4 курсу, та Олександр Заєць, студент 3 курсу. Вони зазначили, що з самого початку дуже важливо було знайти взаєморозуміння студента і викладача, а також поділилися враженнями від контролю знань.
Онлайн-семінар став пізнавальним, цікавим, насиченим і професійно корисним. Зустріч пройшла динамічно і насичено. Всі учасники були вдячні за ініціативу проведення цього заходу.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
