ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКИ ТВАРИННИЦТВА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

       У сучасному мовознавстві вивчення професійної лексики є одним з найбільш перспективних напрямків досліджень, так як вона становить більшість мовного фонду, розвивається найбільш динамічно і має тенденцію до неухильного зростання, незмінно служачи предметом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.

     Особливості будь-якої професійної мови в першу чергу залежать від рівня розвитку її термінології, що становить її семантичне ядро, але в той же час вони не обмежуються термінологічними характеристиками.

      Враховуючи той факт, що одна з найважливіших функцій мови – комунікативна, що забезпечує спілкування у всіх сферах людської діяльності, можна припустити, що розвиток професійної мови буде багато в чому повторювати тенденції розвитку тієї чи іншої предметної області, яку вона обслуговує.

    Етап дослідження текстів англійської професійної мови тваринництва з точки зору визначення їх термінологічної насиченості надзвичайно важливий, так як дозволить простежити, чи існують закономірності, що регулюють вживання термінів в текстах, і виявити залежності їх сполучуваності з іншими типами мовних одиниць в різних типах текстів. Під типом тексту зазвичай розуміють модель, схему побудови і сприйняття подібних текстів. Тобто це продуктивний приклад побудови тексту, який визначає функціональні та структурні особливості конкретних примірників тексту з різним тематичним змістом.

     Сучасні професійні мови мають довгу історію, вони еволюціонували з народних знань про навколишнє середовище, практичні потреби людства, а тому, спираючись на традиційні народні терміни, тобто розвиток певних сфер людської діяльності, призвели до появи професійної лексики.
Це знайшло відображення в словах В.В. Виноградова, який зазначав, що "історія термінології будь-якої галузі науки, культури, виробничої діяльності – це історія законів пізнання природи і суспільства" [1, с. 6].

      Виділяють три основні періоди розвитку мовних одиниць англійської мови: 1) донауковий; 2) ранньонауковий; 3) науковий [3, с.54-79]. Лексичний аналіз англійської професійної мови тваринництва доводить, що професійна мова не є винятком. Вся виділена термінологічна лексика була оброблена в етимологічних словниках [4; 9; 12].

     Давньоанглійська мова охоплює 450-1066 рр. (500-600 років), словниковий запас – 30-40 тисяч слів [5, с. 216]. Вона була не тільки результатом змішання діалектів, які були принесені ютами, саксами і англами, ці діалекти лише створили її кістяк, започаткували граматику і більшу частину її лексики. [11, С. 70]. У давньоанглійській вкрай низький відсоток запозичень, який становить близько 3%, в порівнянні з сучасною англійською мовою – 70% (запозичення з французької, латинської, неолатинської, грецької мов). У цьому відношенні давньоанглійська мова діаметрально протилежна ранній сучасній англійській мові, в якій запозичення було нормальним процесом. Ставлення до запозичень змінилося тільки в кінці давньоанглійського періоду, після реформи Бенедикта, коли прямі і неадаптовані запозичення стали частішими і створили шлях для подальшого розвитку.

     Перший період до початку XIV століття охоплює формування і становлення основних понять в галузі тваринництва. Основним джерелом термінотворення є використання загальновживаної лексики специфічного походження. Найменшим компонентом термінології є слово. Тому поняття слова-терміна займає найважливіше місце в термінології.

      Термін – це емоційно нейтральне слово або фраза, яка використовується для точного вираження понять і назв об'єктів. Переклад англійських термінів українською мовою вимагає знання галузі, до якої належить переклад, розуміння значення термінів англійською мовою та знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-популярної літератури з англійської мови важлива взаємодія терміна з контекстом, завдяки якому розкривається значення слова. Терміни об'єднуються в термінологічні системи, що виражають поняття однієї галузі. Окремі терміни утворюють термінологію, як невід'ємну частину загальної структури лексики мови.

     Якщо терміни об'єднуються в одну спеціальність або область науки, то вони утворюють номенклатуру – певну системну схему, що лежить в основі найменування понять. Серед основних вимог до терміну можна виділити наступні: наявність чіткого визначення, точність викладу суті поняття, стислість, незалежність від контексту, відсутність синонімів, відповідність нормам і правилам конкретної мови.

      Відповідний період характеризується однокомпонентними термінами, які відображають прості поняття і в сучасній термінології тваринництва є родовими, наприклад, староанглійський «gāt» → англійський «goat» (коза, козел), староанглійський «scēap» → англійський «sheep» (вівця, баран).
Об'єднуючим принципом для формування термінології англійської професійної мови тваринництва є поняття " animal-keeping" (утримання тварин). Разом з тим слід зазначити, що в донауковий період професійне знання оперує не поняттями, а професійними і спеціальними ідеями. Важливою особливістю є те, що значення багатьох лексичних одиниць першого періоду досить широкі, наприклад, староанглійська «ceap» → англійська «cheap» (худоба, продаж, угода, бізнес, ринок), староанглійська «cynn» → англійська «kin» (різновид, вид, раса, сім'я, нація). Характерною рисою лексики давньоанглійського періоду була багатозначність (двозначність). Цей факт свідчить про відсутність багатьох необхідних слів, а також про те, що система уявлень про світ людей цього періоду була менш розвинена і деталізована, ніж сьогодні.

       Другий період, що припадає на XIV-XV-початок XVIII століття, характеризується перш за все переходом від народного досвіду про навколишнє середовище до науки або інших спеціалізованих знань, що охоплює ряд професійних і громадських сфер. У Європі існували особливі муніципальні об'єднання ремісників – гільдії ремісників, які зберігали секрети своєї майстерності [2, с.25]. Таким чином, процес спеціалізації знань продовжував своє поширення. Спостерігалася тенденція до поглиблення і ускладнення такого процесу, як професійна і соціальна диференціація суспільства. Більшість термінології вказує на те, що професійна лексика відповідного періоду представлена паттернами [3]. Під паттерном розуміють особливий знак, який з'явився і використовувався до появи науки і називався не поняттями, а особливим поданням. Основна особливість розмежування терміна і паттерна обумовлена тим, що останній не має наукового визначення, так як немає відповідної наукової класифікації, на основі якої будується визначення [3, с.77-87]. Структура термінів відповідного періоду ускладнюється, з'являються похідні терміни і двокомпонентні поєднання, наприклад, «herder» – «shepherd» (пастух), «beef cow» – «cow meat breed» (м’ясна худоба), «goat herd» – «flock of goats» (стадо кіз). Крім того, розвиток професійного англійського тваринництва певною мірою зумовлений впливом континентальної Європи. Проникнення запозичень з європейських мов (французької, німецької та ін.), наприклад старофранцузьке «pulletrie» – англійське «poultry» (птиця), прагерманське «gelda» - англійське «to geld» (каструвати). Характерними рисами цього періоду є випадковий характер, регіональна варіативність найменувань об'єктів і велика кількість синонімів, структурне розмаїття форм, наприклад, «livestockbreeder»/«grazier»/«cattleman» (скотар). Хоча більша частина термінології все ще базується на загальній лексиці, в силу спеціалізації ремесл і поглиблення наукових знань терміни стають зрозумілими лише вузькому колу фахівців [3, с.68].

    Третій період (XVIII-XIX – XX століття) пов'язаний насамперед з Аграрною революцією в Європі (XVIII століття). Головною причиною цієї революції було зростання населення, яке вимагало більшої кількості продовольства. В результаті цього виникла потреба у високопродуктивних тваринах.

      Все це стало поштовхом для подальшого інтенсивного розвитку тваринництва і таких галузей, як племінне тваринництво, молочне та м’ясне тваринництво, кормовиробництво тощо. Більш того, саме в цей період у Великобританії відкриваються школи, коледжі, факультети, на яких готують фахівців в області тваринництва, робляться перші кроки з упорядкування, регламентації терміносистеми тваринництва. Характерною особливістю зазначеного періоду є те, що терміни використовуються не тільки у вузькому колі фахівців, а й на виробництві, тобто стають доступними великій кількості людей [4, с.79]. У зв'язку з розвитком різних галузей знання зростає потреба в нових термінологічних одиницях. На даному етапі спостерігається інтенсивний темп кількісного зростання термінологічних одиниць. Зростає число словосполучень, в тому числі багатокомпонентних, з'являються скорочення, абревіатури, топоніми, наприклад назви хвороб, продукції, використовуваних порід тощо.

       З лінгвістичної точки зору можна зробити висновок, що ранньонімецькі мови, включаючи давньоанглійську, перебували під впливом не стільки римського права, моделей порядку, скільки специфічних проявів римської цивілізації – доріг, будівництва, торгівлі, садівництва і продовольства. Важливо відзначити, що в ці сфери в різних німецьких діалектах протягом континентального періоду були введені приблизно 170 лексичних одиниць [10, с. 57; 8, с. 271-277]. Близько третини з них ставилися до рослин або тварин, п'ята частина - до їжі, начиння і предметів побуту, 12% - до будівель та інших слів, пов'язаних з будівництвом, 9% - до торгівлі, близько 3% - до інших речей [6, с.301-302; 10, с. 57; 6, с. 93].

Порівняльна таблиця областей запозичення з латині в англосаксонські діалекти

Список літератури

1. Виноградов В. В. Вступительное слово / В. В. Виноградов // Вопросы терминологии : Материалы Всесоюз. Терминологического совещания. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – С. 3-10.
2. Герд А. С. Прикладная лингвистика / А. С. Герд. – СПб. : Изд-во С.-Питербургского ун-та, 2005. – 268 с.
3. Гринев-Гриневич С. В. Основы антрополингвистики (к лингвистическим основаниям эволюции мышления) : [учебное пособие] / С. В. Гринев-Гриневич, Э. А. Сорокина, Т. Г. Скопюк. –М. : Компания Спутник, 2005. – 114 с.
4. Word Origins. The Secret Historie of English Words from A to Z : [second edition] / [John Ayto]. – London : A & C Black, 2005. – 575 p.
5. Baugh A. C. A History of the English Language, 6 th edn. / Baugh A. C. and Cable T. – London and New York : Routledge, 2013. – 446 p.
6. Gelderen E. A History of the English Language. – Amsterdam / E. Gelderen. – Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2006. – 334 p.
7. Hogg R. M. A History of the English language / Hogg R. M. and Denison D. (eds.). – New York : Cambridge University Press, 2006. – 495 p.
8. Kastovsky D. Semantics and vocabulary. In: Richard M. Hogg (Ed.): The Cambridge History of the English Language. Volume1. From the beginning to 1066 / D. Kastovsky. – Cambridge : Cambridge University Press, 1992. – P. 290-407.
9. Partridge E. Origins : a Short Etymological Dictionary of Modern English / [E. Partridge]. – London-New York : Taylor & Francis Group, 2006. – 4246 p.
10. Serjeantson M. S. A History of Foreign Words in English / M. S. Serjeantson. – New York : Published by E. P. Dutton & Co., 1936. – 364 p.
11. Williams J. M. Origins of the English Language. A Social and Linguistic History / J. M. Williams. –New York : Free Press, 1975. – 422 p.
12. Online Etymology Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.etymonline.com

Коновал О.О., Гранат О.В., Савченко І.Ю.
студенти 3 курсу факультету
тваринництва та водних біоресурсів