Голодомор  1932-1933 років – біль душі і пам’ять серця

Наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять мільйонів наших співвітчизників, які на початку 30-х років XX ст. були безвинно закатовані голодом. Ця пам’ять і совість змушує нас низько поклонитися праху всіх тих безвинно убитих голодом українців, які пройшли через пекло Голодомору.

27 листопада 2020 року в групі 11-П було проведено Урок Пам’яті і Скорботи «Голодомор 1932-1933 років – біль серця всієї України» (куратор Купчишина Т. В.).

Мета заходу: поглибити знання здобувачів освіти про трагічні події 1932-1933 років, показати, що це була цілеспрямована політика з метою ліквідації проявів українізації, позбавлення українців історичної пам’яті; розвивати вміння виступати перед аудиторією, продовжити формування навичок критичного мислення; виховувати непримиренність до насилля, повагу, турботу, співчуття до людей, які пережили страхіття голодомору.

Наш громадянський обов’язок – згадати ті страшні роки і ті події, які привели до страшної загальнонаціональної катастрофи, згадати, через які приниження, страждання та муки пройшов наш працьовитий народ.

Активну участь у виховному заході прийняли здобувачі освіти 11-П групи Скороход Владислава, Левчик Ангеліна, Козачок Оксана, Цинко Дарина,   Вознюк Михайло, Козяр Віктор, Вегера Владислав.  

Хвилиною мовчання учасники виховного заходу вшанували пам'ять жертв Голодомору.

Історія має властивість повторюватися. Тому уникнути в майбутньому таких трагедій – наше завдання. Ми зможемо не допустити жахливих повторень тільки тоді, коли усвідомимо, що було з нами.

Тетяна Купчишина, викладач циклової комісії

юридично-соціальних дисциплін, куратор 11-П групи