Міжнародний День студента. Історичний екскурс

   Дорогі друзі, ось і настав Міжнародний День студента. Мене ця дата хвилює не лише тому, що я університетський професор, викладаю студентам Мікробіологію і в спілкуванні з ними мимоволі торкаюся не лише їх успішності, відвідування та пропусків занять і їх відпрацювання, а, як громадянка України, не можу пропускати мимо себе події повсякденного дня, незалежності нашої держави,її захисту від зовнішніх та внутрішніх ворогів. Міжнародний День студента дорогий для мене не лише тому, що і я колись була студенткою і зараз постійно працюю з студентами, а й тому, що мій Батько, професор Валентин Андрійович Яблонський, мав безпосереднє відношення до запровадження в Україні якщо не свого українського (взявши за основу дату заснування Острозької чи Києво-Могилянської академії, що на 179 років раніше заснування Московського університету), то запровадження Міжнародного дня на заміну Всесоюзному (Тетяниному) дню, якого так міцно трималися ортодокси.
   Справа в тому, що День студента в Росії був запроваджений імператрицею Єлисаветою для привернення до себе уваги студентів, до заохочення їх вчитися (що в Росії було проблемою), тому не випадково імператриця просила поліцію бути ввічливими в цей день зі студентами, «позволить им пить, кутить и веселиться».
   Історія цього свята складна і трагічна. Довший час в СРСР відмічали день студента 25 січня, на Тетянин день, оскільки тоді ж у 1755 р. було засновано Московський університет.
   А в Європі Міжнародний день студента розпочав свою історію з 28 жовтня 1939 р., коли німецька поліція та загони СС розігнали в Празі мирну демонстрацію з нагоди відзначення 21 річниці створення Чехословацької Республіки. Був тяжко поранений студент медичного факультету Ян Оплетал, який 11 листопада помер. Його похорон перетворився у протест проти окупації. Наступного дня на нараді за участю Гітлєра було прийняте рішення закрити чеські вищі навчальні заклади «на три роки», а майно університетів конфіскувати.
   17 листопада відбулися масові арешти чеських студентів у Празі та інших університетських містах. 9 провідних представників студентських організацій було страчено в празьких в'язничних стінах, понад 1200 арештовано і відправлено в Заксенгаузен. В студентські гуртожитки вривалися солдати, били студентів, вивозили їх на околиці Праги, де змушували падати, а німці чоботами наступали їм на шиї (а на вулиці був мороз) і катували.
   В 1941 р. Міжнародна Рада Студентів у Лондоні прийняла заяву, у якій день 17 листопада в пам'ять про події в Чехії було оголошено Міжнародним днем студентів. Але впровадити це рішення в дію було дуже важко.
   Заразившись випадково цією ідеєю на першому курсі навчання (1948), мій Батько неодноразово виступав перед студентами, але студенти далі святкували Тетянин день, як своє свято. Врешті, вже аж будучи народним депутатом України Валентин Андрійович звернувся до Міністра освіти Вакарчука Івана Олександровича з проханням розставити разом усі крапки над «і» і, нарешті, все стало на свої місця, правда перемогла і Указом Президента № 659/99 від 16 червня 1999 р. 17 листопада було визнано Міжнародним Днем студента і в Україні. Цей приклад я навела на підтвердження ролі викладача і студента в громадському житті України.
 

Проф. Оксана Яблонська