Екологи університету досліджують приріст земель України у дельті Дунаю

     Однак цей процес суттєво послабився уже з другої половини минулого століття: коли річки почали перекривати дамбами, створювати величезні водосховища, акумулювати в них як воду річок, так і накопичувати річкові наноси. Така доля не обминула і наші головні річки – Дніпро і Дністер, а також велику транскордонну річку Дунай, частина дельти якої, належить Україні. В таких умовах приріст водно-болотних угідь («ветлендів») у дельтах Дніпра і Дністра, які формуються у великих лиманах, уповільнився. Проте суперечлива ситуація складається у дельті Дунаю, яку омивають води Чорного моря. Ця величезна дельта утворюється трьома руслами, найбільше з яких північне (Кілійське) формує українську частину дельти, а центральне (Сулинське) і південне (Георгіївське) – румунську.

     Протягом багатьох років ми спостерігаємо втрати земельних ресурсів нашої країни через водну та вітрову ерозію, відкриті розробки природних копалин (що, по суті, означає утворення величезних кар’єрів). Значні площі родючих земель перетворені у сміттєзвалища, зайняті будівлями чи вкриті асфальтом та бетоном. І лише у дельтах великих річок земельні ресурси частково приростали за рахунок акумуляції в них річкових наносів, освоєння їх біотою, формування так званих «ветлендів» з багатою флорою і фауною.

     У минулому більша частина стоку води та наносів у Дунаї поступала саме в Кілійське русло, тобто в українську частину дельти. Відповідно і приріст площі був найбільшим у цій частині. В останні десятиліття частина стоку ріки по Кілійському руслу поступово зменшується через особливості використання водних ресурсів та спорудження румунською стороною спеціальної кам’яної шпори у вершині дельти для перерозподілу стоку на користь Румунії. Але мої польові дослідження, до яких була залучена студентка Вікторія Струк «Дельта Дунаю: погляд з космосу» показали, що позитивна тенденція зберігається. А аналіз космічних знімків у 2020 році підтвердив: на сьогодні приріст земельних ресурсів в українській частині дельти продовжується. У той же час в південно-східній частині румунської частини дельти переважають ерозійні процеси і зменшення площі «ветлендів».

     Підрахунок площ на ключових ділянках української частини дельти Дунаю показав, що в районі Кілійського русла приріст водно-болотних угідь склав за період 1975-2020 рр. 1448 га завдяки акумуляції наносів і розвитку гідрофітної та гігрофітної рослинності, а також формування острова «Нова земля» на межі з Румунією. Дещо менше (1037 га) сформувалося нових земель в районі русла Бистре, де систематично відбувається поглиблення русла для проходу українських суден в Дунай. Та 797 га «ветлендів» утворилось на півночі дельти, де «Солоний кут» поступово перетворюється в ізольоване озеро, а на узбережжі акумулюються наноси піску і черепашок. У перспективі планується оцінити сумарний приріст земель в усій українській частині дельти і перспективи їх використання. І активну участь у дослідженнях за матеріалами дистанційного зондування Землі, а також здійснення маршрутів у цей унікальний куточок нашої держави беруть науковці та студенти НУБіП України.

Володимир Стародубцев,
професор кафедри екології агросфери та екологічного контролю
Марина Ладика,
доцент