Аквакультура та проблема поширення інвазивних видів

Зі стрімкою глобалізацією людського суспільства проблема поширення адвентивних або інвазивних видів стрімко зростає. Драйверами цього процесу є безліч процесів: мобільність населення та транспортна логістика, вирощування екзотичних рослин та тварин (згадаймо картоплю чи соняшник), зміни клімату тощо.

Якщо розглядати цю проблему більш вузько, то в рибному господарстві можемо відстежити наступні моменти:

- морський транспорт (рапана у Чорному морі, багато видів у Середземному морі, що проникли через Суецький канал з Червоного моря тощо);

- навмисна акліматизація (піленгас в Азово-Чорноморському басейні, карликовий сомик на Волині чи Закарпатті, горбуша та камчатський краб у Баренцовому морі, струмкова форель від Нової Зеландії до Кенії в Африці, коропи та товстолобики у США тощо)

- види втікачі при комерційному вирощуванні в аквакультурі (райдужна форель та багато інших видів, зокрема сріблястий карась, окремі з них змогли створити самовідтворні популяції, що є найбільш загрозливим та небезпечним)

- види, що попали випадково під час завезення інших комерційно важливих видів (амурський чебачок, змієголов, гострочеревка та ін.)

- види, що випадково попали через вирощування у акваріумах (ротань-головешка, сонячний окунь)

- види, що з зміною клімату, гідротехнічним будівництвом поширюють свій ареал (риба-голка (іглиця пухлощока), різноманітні види бичків, частково сріблястий карась)

В Україні серед комерційних видів аквакультури особливих занепокоїть немає. Практично всі вони не можуть самостійно відтворюватись у наших водоймах, а значить не несуть потенційної загрози. Розглянемо, це питання в розрізі видів вітчизняної аквакультури:

- білий та строкатий товстолобики, білий амур – нересту у природних умовах не відбувається, не вистачає швидкості течії річок, літньої повені з широким залиттям великих площ заплав, зарегульованість водотоків в цілому;

- райдужна форель, гольці – стійких популяцій та природного відтворення в Україні не спостерігається, поодинокі риби-втікачі активно вилучаються-рибалками аматорами (фото 1);

Фото 1. Райдужна та ріжкова форель в річках Карпат (фото В.Беха)

- сибірський осетер, веслоніс – нересту у природних умовах не відбувається, не вистачає швидкості течії річок, відсутність природних нерестовищ;

- африканський кларієвий сом – нересту у природних умовах не відбувається, гине в зимовий час, не витримує зниження температури нижче +10-12°С;

- тиляпія (різні види) - нересту у природних умовах не відбувається, гине в зимовий час, не витримує зниження температури нижче +8-10°С, існують локальні популяції при водоймах-охолоджувачах енергетичних об’єктів;

- американський канальний сом – нересту у природних умовах не відбувається, гине в зимовий час, не витримує довготермінового зниження температури, існують локальні популяції при водоймах-охолоджувачах енергетичних об’єктів, риби старшовікових груп активно виловлюються рибалками-аматорами;

- великоротий окунь – як показує довготермінова практика європейський країн – ст.алих популяцій не утворює, риби старшовікових груп активно виловлюються рибалками-аматорами.

     Саме тому, на основі представленої вище інформації викладачі кафедри аквакультури вважають перспективним і надалі впроваджувати у виробництво нові види об'єктів культивування з дотриманням всіх природоохоронних заходів та забезпеченням сталого розвитку аквакультури, недопущенням потрапляння неконтрольованих інвазивних видів у природне середовище та збереженням біорізноманіття. 

Викладачі кафедри аквакультури