Наукова робота на кращих фермах України
У рамках реалізації проекту спільно з Норвезьким університетом наук про життя (Norwegian University of Life Sciences) та кафедрою генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України в ряді сучасних ферм по виробництву молока Київської, Чернігівської та Полтавської областей проводиться науково-дослідна та виробнича робота, в якій задіяні аспіранти та співробітники кафедри.
На початку року були обговорені основні напрями співпраці між представниками факультету тваринництва та водних біоресурсів і керівництвом ТОВ «Агрофірми «Колос». В умовах цього господарства проводиться цілеспрямована робота по створенню високопродуктивного стада української чорно-рябої молочної породи.
Для оцінки плідників за якістю потомства та визначення племінної цінності корів стада здійснюється лінійна оцінка типу згідно Міжнародних рекомендацій з обліку продуктивності тварин (International Committee for Animal Recording )
ТОВ «Агрофірма «Колос» – одне з провідних сільськогосподарських господарств Сквирського району, Київської області. Основними видами діяльності якого є вирощування зернових та зернобобових культур, цукрових буряків та розведення сільськогосподарських тварин і бджіл. Значних успіхів вдалося досягти у розведенні молочної худоби, коней, бджіл та риби. Господарство має статус племінного заводу з розведення корів української чорно-рябої молочної та голшинської порід. Всього утримується близько 500 дійних корів із середнім надоєм в межах 28-30 кг за добу. Господарство має статус суб’єкта племінної справи (племінного репродуктора) з розведення коней української верхової породи, риби (короп український лускатий, короп український рамчастий, товстолоб строкатий) та статус племінного бджолорозплідника з розведення бджіл української степової породи.
Ще одним господарством де працюють науковці кафедри є ДП ДГ ім. Декабристів Миргородського району Полтавської області. Господарство має статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби айрширської породи. Тут використовуються різні інноваційні технології, зокрема замінник молока телятам згодовує автоматизована система випоювання PAULA , корови утримуються безприв’язно на глибокій довго незмінній підстилці, а кормосуміш підгортає робот (Butler Gold), який також додатково підсипає коровам концентровані корми. Викладачами, аспірантами та магістрами кафедри проводиться робота з оцінки продуктивних ознак нащадків від схрещування корів айрширської породи із бугаями Норвезької червоної породи.
В умовах молочного комплексу використовують датчики для оцінки особливостей поведінки тварин (система HEATIME) з метою дистанційного контролю за станом здоров’я, відтворенням, особливостями споживання корму. У квітні 2019 року в експлуатацію введено сучасний доїльний зал на 32 доїльних місця від компанії GEA.
Ще однією компанією з якою ведеться співпраця співробітниками кафедри є Товариство з додатковою відповідальністю – ТДВ «Терезине», яке у свою чергу є унікальним господарством де накопичено значний досвід використання роботів для доїння корів.
Саме це господарство стало одним із перших в Україні де почали використовувати системи добровільного доїння молочних корів. Наприкінці 2012 року встановлено і введено в експлуатацію 8 роботів-доярів.
Щодоби на фермі виробляється 11500–12500 кг молока екстра ґатунку, а середньодобовий надій на 1 корову становить 29–30 кг. У середньому на добу кожна корова доїться 2,9 рази, із тривалістю разового перебування в станку близько 9 хвилин.
Одна з аспірантських робіт по питаннях біотехнології виконується в ПОСП «Жадьківське», яке знаходиться біля м. Ічня, Чернігівської області.
У господарстві основну частку стада становили голштинська та симентальська породи, але в 2016 році з Франції були завезені тварини породи монбельярд в кількості 96 голів. Ця порода проявила в господарстві свій високий потенціал по продуктивності та показниках якості молока (особливо вміст білка), стану здоров’я. На основі цього перед фахівцями та аспірантом кафедри була поставлена задача: як за допомогою таких біотехнологічних методів з використання різних схем трансферу ембріонів, способів осіменіння та синхронізації охоти досягти високих показників відтворення для швидкого створення репродуктора по монбельярдській породі.
Робота в кращих господарствах України продовжується.
Сергій Рубан
Завідувач кафедри генетики,
розведення та біотехнології тварин
