Вогняне лихо, що стосується кожного

Чиновники працюють над новими механізмами уникнення пожеж.

У перші дні вересня на Харківщині горів ліс – ущент випалено вогнем 500 гектарів насаджень, згорів один населений пункт. Паралельно спалахнули пожежі на Луганщині. Горіло майже тисячу гектарів. Реакція влади – вже традиційна. Збирали селекторні наради, з візитами в регіони виїжджали перші особи держави, шукали кошти на гасіння вогню…

Фото: https://ekoinform.com.ua/?p=9711

У принципі такий самий алгоритм дій суспільство бачило після квітневих пожеж на Житомирщині та у Зоні відчуження ЧАЕС. Фахівці в один голос радили центральним органам виконавчої влади робити висновки та напрацьовувати комплексну програму запобігання та реагування на пожежі. Адже для України спалахи такого масштабу, на жаль, стають нормою, що викликано змінами клімату та людською недбалістю. Закупити пожежні автомобілі для рятувальників чи дати лісівникам необхідну техніку для виявлення пожеж – це тільки один із кроків, котрі мусить зробити держава, аби справді навчитися приборкувати вогняну стихію.

«Стосовно масштабів пожеж, то зараз вони безпрецедентні для України, – аргументує позицію експертів директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев. – Щорічно в наших лісах вигорало 5–7 тисяч гектарів від пожеж. У цьому році, як мінімум, 120 тисяч гектарів, тобто у 15 разів більше. Масштаби сільськогосподарських пожеж майже незмінні – щорічно згорає від пів мільйона до мільйона гектарів. Тож головна проблема – пожежі не в лісах, а на землях сільськогосподарського призначення, у заплавах та на пасовищах. А в цьому році багато і лісових, і не лісових пожеж. Результат – почали страждати громадяни у селах, вигорали цілі села, є людські жертви. Це наслідок кумулятивного ефекту погоди у цьому році, пожеж сільськогосподарських та пожеж лісових».

Законодавчі новації.

До фахівців начебто прислухались. У квітні був прийнятий закон про збільшення штрафів за порушення пожежної безпеки. Однак штрафи, знову ж таки, це лише частина майбутньої державної стратегії, котра буде «воювати» з пожежами. Із липня у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів взялися за створення національної стратегії захисту природних ландшафтів від пожеж. До неї залучили екологів, науковців та міжнародних експертів зі Східноєвропейського центру моніторингу пожеж. Безумовно, це потрібна ініціатива.

Сергій Зібцев пояснює чому: «Кількість пожеж у полях, лісах та заплавах щороку стабільна, вона не відрізняється від минулорічної кількості займань. А кількість пожеж, які розвинулися у цьому році, набагато більша, бо склалися унікальні погодні умови. Аналогічні умови були у 2014–2015 роках. РНБО тоді прийняло протокольне доручення до Уряду та міністерств, на жаль, практично ніхто з адресатів доручення не дослухався. П’ять років пройшло, тепер маємо не дзвіночки тривожні, а набат. Якщо не змінимо принципово підходи, то через п’ять років будемо мати, я цього не хочу, але це вірогідно, десятки жертв, десятки згорілих населених пунктів, як було в Греції, Португалії. Зараз на часі – принципово змінити підходи до охорони лісів, полів та населених пунктів від пожеж. Однак треба думати не лише про потужні засоби пожежогасіння, а й про навички, вміння, виявлення, захист і так далі, що й треба прописати у державній стратегії. Це не потребуватиме великих витрат».

У Міндовкілля запевняють, що намагаються, зі свого боку, ініціювати запуск різних механізмів, аби бути готовими до нових пожеж. Так, Олександр Шуст, директор міністерського департаменту надрокористування та відновлення довкілля, зазначив, що крім розробки державної стратегії управління пожежами, відомство пропонує створити професію лісового пожежника. Нині це питання узгоджується із Мінекономіки. Також міністерством розроблений план боротьби з пожежами у Зоні відчуження, його оціночна вартість – півтора мільярда гривень на п’ять років.

Заступник голови парламентського екологічного Комітету Олександр Маріковський заявив, що до голосування готується Законопроєкт № 3526 стосовно захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій. Проєкт закону готується з травня. За словами народного депутата, він має підвищити ефективність управляння контролю та посилити відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

«Ми пропонуємо уточнити законопроєктом повноваження органів центральної та місцевої влади, дати додаткові повноваження поліції, бо діють одразу між собою три органи – пожежники, поліція та екоінспекція, а потім виявляється, що нема кому і нема на кого накласти штраф, – пояснює Олександр Маріковський. – Спочатку хочемо попередити людей, що потенційне сприяння поширенню пожеж, недоглянутість за територією може провокувати пожежі. Плюс – хочемо використовувати супутникові знімки, щоб ідентифікувати джерела виникнення пожеж та накладати штрафи на власників землі, притягати до відповідальності тих, хто неправильно дбає про пожежну безпеку території».

Досвід із «полів».

Із таким підходом цілком згоден Володимир Желуденко, голова Станіславської ОТГ. Він розповідає, що чимало населених пунктів громади розташовані на березі Дніпро-Бузького лиману, а територія порізана балками, котрі з часом заростають травою. «У населеному пункті вони періодично горять, не кажу вже про те, що робиться за межами населених пунктів, на полях, у лісосмугах, – розповідає голова ОТГ. – Пожежі виникають у нас дуже часто, одна з причин – зміна клімату. До нас навіть пелікани прилітають, раніше їх не було. За все літо були кілька разів дощі. Температура влітку висока – 30–40 градусів. Основна причина виникнення степових пожеж – люди: це і дитячі пустощі, і необережне поводження з вогнем, і зумисні підпали, деякі господині, які хочуть випасати на балках кіз, випалюють сухостій, щоб там росла зелененька трава».

Щоб давати відсіч пожежам, Володимир Желуденко використовує одразу кілька інструментів. Маючи за плечима 15-річний досвід роботи у пожежній частині, організував у громаді добровільну дружину, домігся від ДСНС видачі пожежного автомобіля, нехай не найновішого, та все ж, краще щось, ніж нічого. У літній сезон добровільна дружина виїздила гасити пожежі майже щодня – і вдень, і вночі.

Тому другий інструмент керівника – робота з громадою. «Здебільшого, люди похилого віку думають, що яри та балки створені для того, щоб просто виносити сміття, а щоб не так кидалося в очі, одразу його підпалюють. А далі по сухостою до недбайливих господарів підходить вогонь, загораються хати, – описує Володимир Желуденко. – Справді, треба дати органам місцевого самоврядування повноваження карати за виникнення пожеж. Може, треба прокручувати якусь соціальну рекламу на телебаченні щодо запобігання пожежам. А з дітьми ми розмалювали вже всі бетонні паркани на тему захисту лісів, прибирали сміття у балках, але це робота на майбутнє».

Відповідальні громади.

Голова ОТГ бідкається, що серед його колег немає розуміння, що на гасіння та боротьбу з пожежами має вкладати сили та кошти громада, а не лише держава. Адже які б закони не приймала Верховна Рада, скільки б грошей не виділялося на гасіння пожеж, кінцевий результат залежить від того, як законодавчими нормами та фінансами розпоряджаються на місцях.

За словами Сергія Зібцева, громада також повинна брати у свої руки створення стійких до пожеж ландшафтів: «Приміром, у нас майже 10 млн га лісів, де всі ланки, крім гасіння, працюють гарно. Що робити із ландшафтом, знає громада, бо все впирається у землекористування, як ми землями користуємось, що робиться із землями, які не обробляються жодним чином. Має бути контроль за власниками, орендарями, лісокористувачами і так далі».

Зрештою, треба розуміти, що благополуччя та безпека країни залежить від кожного громадянина. За підтримки Ради Європи Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж підготував рекомендації для захисту інфраструктури та населених пунктів. Приміром, має бути як мінімум 200 метрів від крайньої хати до лісу, ця ділянка має бути переорана, а після зими тут не повинно бути опалого листя.

«Громада може знайти кошти на те, щоб переорати такі смуги, і вже пожежа уповільниться, – уточнює Сергій Зібцев. – Не повинно бути у дворах великих дерев, які можуть спалахнути, пожежа може бути за 300 метрів у лісі, а дерево спалахне у вашому дворі. Це просто організація території. Далі – треба продумати, кого, в першу чергу, доведеться евакуйовувати, такі рекомендації готує ДСНС. Люди, які проживають біля лісів, повинні розуміти, якщо прийде пожежа з лісу зараз, чи встигнуть вони зробити те, що мають?»

Здається, поради досить прості та зрозумілі. Поінформований – значить озброєний. І цю істину має справді розуміти кожен громадянин.