Четвертокурсниця Катерина Яник: Здобувати професію перекладача – лише в НУБіП України!

– Добрий день, Катерино. Дякуємо, що погодилися на наше інтерв’ю.
Розкажіть про себе.

– Добрий день. Мене звати Катерина Яник. Я – випускниця Березанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Київської області, а нині – студентка 4 курсу гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Філологія (переклад включно)». Ще з дитинства я мріяла пов’язати своє життя не лише з вивченням іноземних мов, а і з філологією та перекладознавством. Мені подобалося багато читати, запам’ятовувати цитати та авторські
мовні звороти, відчувати і впізнавати стилі написання різних письменників, а згодом і самій писати. Я просто любила вивчати мови і розбирати їх ледь не до атомів. Батьки з дитинства турбувалися про мій всебічний розвиток, та і я цікавилася усім, що потрапляло мені до рук, тому визначитися з вибором моєї майбутньої професії було дуже важко. Але на мій остаточний вибір вплинуло одне ток-шоу, в якому дуже елегантна і презентабельна молода дівчина була перекладачем і дуже добре виявляла себе в цій функції. Я була дуже вражена і в мене виникло нестримне бажання здобути фах перекладача. Визначальною для мене також була зустріч з моєю вчителькою англійської мови – Хмельницькою Людмилою Василівною, вплив якої на моє особистісне і професійне формування просто безцінний. До сих пір пригадую не тільки її уроки, а й життєві настанови «незлим тихим словом». Знання іноземних мов дає змогу завжди бути більш конкурентноспроможним на ринку праці, а також демонструє високий рівень інтелектуальності і грамотності. Перекладач – це не тільки мовний посередник, а й міжкультурний, це – і дипломат, і психолог, і мовознавець, і редактор в одному обличчі з високим рівнем відповідальності, комунікабельності й адаптивності. Свою діяльність вони можуть здійснювати в будь-якій галузі.

– Чому Ви обрали саме НУБіП України?

– Чесно кажучи, про НУБіП України я спочатку й не задумувалася, бо не мала жодної інформації про цей ЗВО. Але мій тато наполягав, щоб я знайшла інформацію про навчальний заклад, який він закінчив, бо особисто в нього були незабутні враження про навчання і можливості, які надавав цей заклад. Тому я дослухалася до його поради і згодом вступила на навчання за спеціальністю «Філологія (переклад включно)».

– Чи виправдалися Ваші очікування від навчання в Університеті?

– Мої очікування не лише виправдалися, а навіть перевиправдалися, тому що я навіть не знала, на що тут можна очікувати, на що сподіватися і які перспективи Університет може запропонувати. Я не ознайомлювалася з університетськими сайтами, коли була абітурієнткою, і не читала їх, бо скрізь були однакові шаблони про заклади вищої освіти… Але якщо бути відвертою, то я шкодую, що у свій час багато чого не знала про нашу «alma mater» і про так звані «бонуси», які вона надає. Навіть зараз, коли спілкуюся зі знайомими про НУБіП України, то виявляю, що знання про нього є дещо поверхневими. Я особисто про все дізнавалася лише в процесі навчання: по-перше, в нас постійно проводяться семінари і лекції з носіями мови; по-друге, ми можемо проходити стажування закордоном; по-третє, в нас діє програма навчання студентів за подвійним дипломом; по-четверте, в нас постійно проходять міжнародні конференції за професійним спрямуванням за участю відомих вітчизняних та іноземнихнауковців; по-п’яте, під час навчання на магістратурі можна здобути дві спеціальності тощо. І це ще я не згадала про наші дослідницькітлабораторії, Центр вивчення іноземних мов, спортивний комплекс, архітектурний дизайн корпусів, ботанічний сад, національний природний парк «Голосіївський», які знаходяться в одній локації. І найголовніше – твисококваліфіковані викладачі. Це було пріоритетом для мене і завдяки їм я змогла не тільки вивчити німецьку мову з нуля, а й глибше зануритися у світ іноземних мов, силу слова, здобула навички редагування, письмового і усного перекладу, які буду й надалі вдосконалювати. Ці роки минули для мене дуже швидко… Якби мені запропонували повернути час і щось змінити, я б залишила все, як є, та із задоволенням пережила своє студентське життя в НУБіП України знову, тому здобувати професію перекладача – лише в НУБіП України!

– Чи мали можливість випробувати себе професійно?

– Так, я маю певний перекладацький досвід. Улітку 2019 року я працювала адміністратором в земельному відділі однієї аграрної компанії. Крім мене, як виявилося, ніхто не володів англійською мовою і мені довелося перекладати кредитні договори і правові документи. Навіть зараз інколи у дуже критичних ситуаціях я для них перекладаю на добровільній основі, просто для свого саморозвитку і здобуття досвіду, востаннє це була інструкція про використання тестів на COVID-19. Знання англійської мови допомагають у спілкуванні з іноземцями, а також я допомагаю у її вивченні своїм друзям, коли це потрібно. На жаль, німецьку мову мені ще не доводилося використовувати на практиці, але все ще попереду. Отже, обираючи Національний університет біоресурсів і природокористування України ви отримуєте стовідсоткову можливість не тільки на успішне майбутнє, а й на незабутнє студентське життя.

Інна Грабовська,
завідувач кафедри англійської мови
для технічних та агробіологічних спеціальностей
Лілія Пилипенко,
асистент кафедри англійської мови
для технічних та агробіологічних спеціальностей