Кафедра соціальної роботи та реабілітації прийняла до своєї студентської родини першокурсників

Початок нового життя – подія непересічна. Вона ніколи не забудеться. І нехай це не фізичне народження, а нова сторінка життя вчорашнього абітурієнта, а сьогодні вже студента НУБіП – не відзначити цю подію, попри всі карантинні вимоги, університет не міг.  21 вересня  видалось урочистим і хвилюючим, бо саме сьогодні відбулась посвята і привітання усіх першокурсників університету. І слід зазначити, що хвилювались, випромінюючи очима радісне нетерпіння,  не тільки самі юні винуватці свята. Разом з ними ділили радість цієї події їхні батьки, наставники, викладачі та керівництво НУБіП.

Приємно відзначити, що почесне право розпочати університетський марафон привітання першокурсників отримав гуманітарно-педагогічний факультет. І креативу в цьогорічне свято було привнесено чимало. На смарагдовому трав’яному килимі стадіону у променях лагідного вересневого сонця вишикувались понад 600 новоприбулих студентів факультету. Їх привітав ректор університету Станіслав Ніколаєнко, наголосивши на цінності особистісного потенціалу, адже для кожного творця і будь-якої непересічної особистості, якими, безперечно, є наші першокурсники, найкращим його витвором є той, який він створить у майбутньому. До привітань ректора доєднався декан факультету Василь Шинкарук, який наголосив на славетних іменах випускників університету, які тепер стали його брендом. Нагадав Василь Дмитрович і гордий девіз нашого факультету «Перший серед рівних» («Primus inter pares»), закликавши молодь зробити це гасло своїм життєвим кредо.

Ніби вступаючи з деканом в діалог, першокурсники по черзі проголосили девізи своїх спеціальностей. Атмосферу свята створив вихід і почесне коло завідувачів кафедр, які привітали майбутніх вихованців повітряними кульками кольору національного прапору. Найурочистішим моментом свята стало виголошення та прийняття Присяги першокурсника, вручення вчорашнім абітурієнтам символічного Ключа знань, Студентського квитка та Залікової книжки. Присутніх також приємно вразили концертні номери у майстерному виконанні колективу кафедри культурології: пісенні вітання від Народної артистки України Наталії Шелепницької, заслуженого артиста України Романа Рудого, заслуженого артиста Віктора Кавуна. Додали настрою й прекрасні танцювальні номери від ансамблю бального танцю «Чарівність» та Народного хореографічного ансамблю Дарницького будинку творчості.

Після урочистостей на стадіоні першокурсники були охоплені увагою завідувачів кафедр і наставників груп. Колектив кафедри соціальної роботи та реабілітації запросив своїх вихованців (а їх немало – 60 осіб!) на імпровізовану першу лекцію-тренінг просто неба. Завідувач кафедри Ірина Сопівник привітала першокурсників зі святом і тим, що вони не помилились у виборі найзатребуванішої і престижної спеціальності – соціального працівника, представила викладачів та запевнила, що віднині для першокурсників кафедра перетворюється на рідний дім і спокійну гавань, де їм завжди будуть раді і нададуть допомогу порадою, дією, співпрацею, розумінням… 

Викладач кафедри Руслана Білик провела навчальний тренінг. Як і належить під час такої форми роботи, всім було запропоновано стати в широке коло і познайомитись. Руслана Миколаївна вигадала чимало способів для цього – і послання невідомому в конверті, і пошук людини, яка має певне ім’я, і 30-секундна розповідь про себе своєму візаві під назвою «Три дурниці про себе», і колективні нематеріальні подарунки для «обраних», як то заспівати найулюбленішу пісню когось із одногрупників, зробити «обіймашки», зробити селфі на фоні групи, сфотографувати когось і зробити це фото на цілий тиждень заставкою на своєму телефоні та багато-багато іншого. І все це було невимушено, весело, творчо. Але квінтесенцією гри все ж було серйозне –  поступове і настійливе переконання першокурсників у тому, що тут всі свої, що немає соціального працівника, який не зможе підійти до незнайомця і розпочати розмову, або який не може сприйняти іншого через його відмінності – зовнішні чи внутрішні. Тут був і тімбілдінг і налагодження контакту з викладачами, і просто бажання того, щоб цей перший день в НУБіП запам’ятався першокурсникам саме таким – веселим, невимушеним і цікавим. І диво знайомства відбулось, розтанув лід недовіри і атмосфера стала помітно теплішати. Було зроблене колективне фото, проведена екскурсія університетом.