Лист до абітурієнта від Анастасії Герин!

Сьогодні я хочу поділитись невеличким досвідом із власної біографії, звернувшись до абітурієнтів, та розповісти їм про вибір навчального закладу, який я, свого часу, самостійно зробила. Якщо ти читаєш цього листа далі, це означає, що тобі цікаво.

Наразі я землевпорядник! Як обрала цю спеціальність?! Все просто – мені дуже сподобався опис професії в інтернет-джерелах. Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування НАУ я успішно закінчила рік тому, отримавши диплом молодшого спеціаліста. І тут почалась вступна кампанія…
З перших днів мене опікували знайомі, родичі, друзі з питаннями й порадами: «куди далі?», «чому коледж, а не університет – університет краще», «чому університет, а не коледж – коледж вже як рідний» і таке інше. За тиждень я втомилась від всіх цих «порад» і почала міркувати самостійно. Перш за все ознайомилась із перевагами навчання в різних навчальних закладах.
Коледж надав мені потужну теоретичну базу, практичні вміння. Я любила й люблю місце, де 4 роки поспіль мене навчали, допомагали й наставляли, але було бажання побачити щось нове, творче, цікаве, захоплююче, і мені потрібно було вийти із зони комфорту. Було лячно, але перспектива провести ще 2 роки у тому ж самому місці в мене не викликала захоплення.

НУБіП України зацікавив наявністю навчальної програми за скороченим терміном. Я розуміла, що якщо термін зжатий, значить навчальне навантаження буде більшим, оскільки вища освіта з «Геодезії та землеустрою» передбачає здобуття значного обсягу спеціальних знань не залежно від навчального закладу. Вибір навчального закладу впливає на те, наскільки потужною буде ця інформаційна база. Я остаточно визначилась – обрала НУБіП України, виш з величезною історією, славетним ім’ям, відомими традиціями.
Так, навантаження більше, якщо порівнювати з коледжем, але за рахунок цього ти відчуваєш справжній смак студентства. Це коли ти намагаєшся встигнути вивчити матеріал, який подають викладачі, та поєднати навчання з розважальною частиною студентських років.

Перші місяці дуже важко, адже звикаєш до нових правил, вимог, проте з плином часу все влаштовується, і вже після першої сесії ти почуваєшся як вдома. Водночас, університет спонукає до нових знайомств та розширення кола друзів, а також до професійного росту.
Вихід із зони комфорту дає поштовх до нових звершень, а університет забезпечує все необхідне, щоб підтримати їх втілення: спілкування з відомими вченими та кращими фахівцями, практичні навички роботи на сучасному геодезичному обладнанні, опанування новітніх технологій геопросторового моделювання.

Анастасія Герин,
студентка 1 курсу
факультету землевпорядкування