Ким Ви бачите себе після отримання диплому лікаря ветеринарної медицини? (розмова зі студентами 3 курсу)

На кафедрі ветеринарної гігієни імені професора А.К.Скороходька студентам 3 курсу викладається дисципліна «Благополуччя тварин, етологія і професійна етика».
В розрізі своєї візуалізації майбутньої професії та обговорення ситуаційних завдань студенти уявляли себе майбутніми лікарями на престижних посадах та відповідали на питання пов’язані з професійною етикою лікаря ветеринарної медицини, враховуючи отримані знання з етології (поведінка тварин) та фахово оцінюючи благополуччя тварин. Зокрема свої погляди у майбутнє озвучили студенти Бур'ян Ярослав та Щіпанова Анастасія.

У непростому і динамічному світі служба ветеринарної медицини виконує важливі функції — забезпечує епізоотичне благополуччя України, захищає її території від занесення інфекцій, забезпечує охорону здоров’я тварин, ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за безпекою харчових продуктів у процесі їх виробництва. Робота ветеринарного лікаря безпосередньовпливає на розвиток тваринницької галузі. Тому, такі спеціалісти завжди користуються великою повагою не тільки з боку колег, але й населення.
З розвитком промислового тваринництва проблеми ветеринарії різко зросли, а умови праці представників цієї професії набагато ускладнилися. Старі відомі хвороби тварин знайшли нове обличчя. З’явилися невідомі досі хвороби. Ветеринарний лікарпостійно стежить за своїм «ворогом», вивчає його поведінку, прогнозує можливі шляхи розповсюдження, ступінь ризику зараження тварин і людей.
Ветеринарна медицина спрямована на попередження та боротьбу з хворобами тварин для забезпечення ефективності тваринництва, охорону людей від зооантропонозів (захворювань, спільних для тварин і людей), вирішення ветеринарно-санітарних та екологічних проблем утримання тварин і захисту довкілля від забруднень.
Ця професія дуже багатогранна та затребувана через те, що ветеринарні спеціалісти працюють у ветеринарних лікарнях різних форм власності, ветеринарних лабораторіях, державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках, на м’ясо-переробних підприємствах, у великих супермаркетах та інших підприємствах, які пов’язані з переробкою тваринницької продукції.

Щоб убезпечити поширення небезпечних інфекцій середтварин, ветеринарні лікарі постійно ведуть спостереження за життям і поведінкою тварин, їх станом. Багато видів тварин хворіють тільки їм властивими хворобами. Тож ветеринарні лікарі проводять систематичні профілактичні заходи щодо попередження захворювань тварин і людей. Так нашою службою кожного року проводяться профілактичні щеплення від сибірки та сказу, дослідження на туберкульоз тощо.
Ветеринарні лікарі суворо контролюють виконання санітарно-гігієнічних норм на фермах та в місцях проживання тварин. У випадку захворювання тварин вони з’ясовують причини хвороби, ставлять діагноз, призначають лікування і проводять профілактичні заходи. Також вони проводять ветеринарну експертизу продуктів тваринного походження, недопускаючи вживання в їжу неякісних продуктів.
Робота ветеринарного лікаря є дуже відповідальною і напруженою. У зв’язку з цим професійно значущим у ній є високий рівень емоційної стійкості, адже лікар піддається сильному емоційному впливові у процесі своєї діяльності. Тому її успіх залежить від здатності зберігати витримку, самовладання та працездатність у складних, іноді небезпечних і несподіваних ситуаціях.
Незаперечним є те, що робота з тваринами вимагає любові та хорошого ставлення до них. Бо професія ветеринара вимагає не тільки глибоких знань, а й чуйності, інтуїтивного розуміння самопочуття хворої тварини, вміння заслужити її довіру.

Анастасіє, чому ви прагнете стати лікарем ветеринарної медицини?

«Складне питання. По-перше, я дуже люблю тварин, в мене є бажання їм допомагати і я тішуся, бачачи як їм стає краще. З дитинства я знала, що зв’яжу своє життя з медициною , адже дві бабусі в мене лікарі, а мати підштовхувала мене, бо вона хотіла поступити навчатися на лікаря .
І я вирішила стати ветеринарним лікарем ще у 9 класі, я зрозуміла , що страждаю від того , що не можу допомогти тварині, яка цього дуже потребує.
Змалку знаходила спільну мову з тваринами, які не хотіли підходити до людей, а інші казали , що це моя доля і мене нагородили цим вмінням не просто так. Саме це все спонукало мене до наступних дій, обрання моєї майбутньої професії. Мені спокійніше поруч з тваринами, вони мене заспокоюють, поруч з ними моя нервова система відпочиває .
Я відчуваю, що можу допомогти тваринам, я їх заспокоюю, сиджу поряд з ними після тяжких операцій, адаптую та намагаюсь дати їм розуміння про те , що поряд зі мною вони можуть відчувати себе у безпеці, вони можуть спокійно поїсти і ніхто їм не нашкодить. Наразі в клініці, де я працюю лікарі кажуть, що тварини мене люблять, бо я насправді дуже сильно люблю тварин і всіма своїми силами хочу їм допомогти . Це дуже складна і безсонна робота, інколи всі зусилля, що ти доклав не допомагають тварині і вона гине. Це психічно дуже важко, але я точно знаю одне -тварини набагато вдячніші і людяніші деяких людей.

Щиро кажучи, я не планую працювати в клініці, я хочу спілкуватися з тваринами у середовищі їх існування, адаптувати їх і соціалізувати. Працювати я планую з екзотичними тваринами. Бути кимось, на кшталт зоопсихолога, або все ж таки залишуся повністю у своїй професії і буду спеціалістом з екзотичних тварин. Мрія - працювати у заповіднику. Хочу зустрічати левів та мавп і обіймати панд у Китаї. Я вірю в свої сили, що в мене все вийде!»

Ярославе, а чому Ви обрали навчання за цим фахом?

«Швидше за все я вчуся на ветеринара тому, що дуже люблю тварин. Досить боляче дивитися, як вони «безголосі» під час хвороби страждають, адже не можуть пояснити, що і де болить, а ти і радий би допомогти, та не знаєш, як і чим, адже потрібні відповідні знання».
Любов до тварин проявилася ще в дитинстві. Хоча і ріс в сім’ї робітників, та батьки тримають підсобне господарство — птицю, кролів, свиней. Охоче допомагаю поратися біля них. Особливу жалість викликають хворі та безпритульні тварини, підбита пташка чи хворе кошеня не минало моїх рук. Намагався, чим міг, зарадити, врятувати їх життя».

«У школі особливо захоплювався зоологією та біологією. Все це разом взяте і вплинуло на вибір професії. Про те, що ця професія не тільки гуманна, але не легка як фізично, так і психологічно, а також досит ьважлива на державному рівні, не замислювався. Зрозумів це, коли почав працювати. А ще зрозумів, що обрав спеціальність за покликом серця і душі і ніколи про це не пожалкую».

Варто відмітити, що всі студенти ФВМ люблять тварин і щиро прагнуть їм допомагати, приємно було відмітити ентузіазм і готовність до самовіддачі, усвідомлення необхідності інколи жертвувати своїм комфортом та нічним сном заради порятунку життя чотирилапого друга, з повагою ставляться до природніх потреб тварин, їх фізіологічних та поведінкових особливостей.

Дякую Ярославу та Анастасії за участь в розмові.
Бажаю всім студентам, які навчаються на факультеті ветеринарної медицини широких і щасливих доріг у майбутнє, оптимізму і віри, здійснення усіх планів, намірів та сподівань, здоров’я та удачі, і звичайно успішного завершення навчання та досягнення поставленої мети.

Розмову провела Марія Кучерук,
відповідальна за курс