ПОГЛЯД НА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОТРУЄННЯ МЕДОСНОСНИХ БДЖІЛ
Відомо, що серед продуктів харчування, які не потребують додаткової переробки й готові до споживання відносять продукти бджільництва. Медоносна бджола продукує біля 10 продуктів: мед, бджолине обніжжя (пилок), прополіс, маточне бджолине молочко, перга, віск, апітоксин і т.д. Властивості та харчова цінність таких продуктів без перебільшення є унікальними, що доведено всесвітньою науковою спільнотою. Вони застосовуються в харчовій, фармацевтичній, косметичні та інших галузях. Людині не вдалось за століття синтезувати, щось аналогічне що робить комаха вагою 100 мг. Медоносна бджола може існувати лише у симбіозі з біологічним різноманіттям флори навколишнього середовища. Людина ж використовує для створення продуктів харчування лише не значну частку біорізноманіття, вирощуючи монокультури, порушуючи біоценози. Все це та інтенсифікація господарювання привели до надмірного використання хімічних препаратів для обробки сільськогосподарських угідь на різних технологічних етапах, поступово витісняючи механічну обробку та ручну працю. В результаті такої діяльності, ми отримуємо щорічно жахливі сигнали з отруєння медоносних бджіл в Україні та світі. З точки зору, отруєння довкілля, медоносні бджоли, – це вершина айсбергу, в основі якого – людина.
Неодноразово встановлено, що масова загибель медоносних бджіл спровокована агрохімікатами, що застосовуються при обробці ґрунтів, насіннєвого матеріалу, сільськогосподарських рослин на різних етапах вегетації. Потрапляння пестицидів, інсектицидів та інших агрохімікатів у вулики чи мед, а також у продукти які отримують із обробленої рослини, а відтак і на стіл споживача – це є кінцевий результат. Отруєні мертві бджоли біля вуликів по всіх областях України, це також кінцевий шлях тої чи іншої хімічної речовини. А як відомо, все що має закінчення має і початок. Тож пропоную, розібрати шлях хімічних речовин, щоб зрозуміти масштаби проблеми.
Розробка та дослідження хімічних речовин
На етапі розробки хімічних речовин, які в майбутньому отруюють довкілля, що задіяні щонайменше замовник, фахівці хіміки, біологи, ентомологи і цілі колективи науковців у відповідних лабораторіях, державні та недержавні фонди, які виділяють відповідні гранти на конкретні наукові дослідження у цій сфері. Відтак уже на цьому етапі можливо попередити, ті наслідки, які ми маємо з отруєнням медоносних бджіл.
Впровадження та промислове виробництво агрохімікатів
За результатами дослідження і наукових розробок виробники приймають рішення про впровадження у виробництво тих чи інших агрохімікатів. В цьому випадку, будь-яке виробництво базується на попиті, вимогах світових та локальних ринків збуту, досягненнях науки та техніки, а також на базі міжнародного або національного законодавства потенційної країни отримувача продукції хімічної галузі, стандартах та вимогах.
В Україні діють наступні стандарти та правила. ДСТУ 4944:2008 «Агрохімікати. Встановлювання допустимих концентрацій шкідливих речовин», стандарт поширюється на агрохімікати вітчизняного та закордонного виробництва, які завозять на територію України для використання в аграрному виробництві, щоб підвищити родючість ґрунтів, урожайність сільськогосподарських культур. ДСП 8.8.1.2.002-98 Державні санітарні правила і гігієнічні норми. Гігієна і токсикологія пестицидів, полімерних та синтетичних матеріалів. Пестициди і агрохімікати. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності, що регламентує і класифікує діючі речовини і препаративні форми пестицидів (концентрати емульсії, гранули, мікрокапсули, розчини, суміші та ін.) і встановлює загальні критерії та вимоги безпеки для людини при їх виробництві, використанні і збереженні.
За дотримання перелічених вимог і правил, їх належного регулювання на законодавчому рівні та контролем за виконанням / відповідальності за невиконання, також дали б можливість попередити отруєння бджіл.
Дозвіл на ввезення в Україну
Будь-яка речовина, препарат чи насіннєвий матеріал іноземного походження, перш ніж потрапити фермерів перетинає державний кордон. Кордон – це ще один фільтр на шляху агрохімікатів, що отруюють медоносних бджіл. 26 вересня 2002 року Україна відповідно до Закону України «Про приєднання України до Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі» приєдналась до цієї Конвенції. Мета цієї Конвенції – сприяти запровадженню спільної відповідальності та узгоджених зусиль сторін у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від потенційного шкідливого впливу та заохочувати їх екологічно обґрунтоване використання шляхом сприяння обміну інформацією щодо їхніх властивостей, запровадження процедури прийняття рішень щодо їхнього імпорту та експорту на національному рівні і розповсюдження цих рішень серед сторін.
4 квітня 1995 року було прийнято Закон України «Про пестициди і агрохімікати» з відповідними змінами та доповнення станом на сьогодні. Законом регламентується: основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, вимоги до пестицидів і агрохімікатів, організація державних випробувань пестицидів і агрохімікатів, державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів, вимоги до пакування та маркування, порядок застосування пестицидів і агрохімікатів, ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів та інше.
Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 регламентують вимоги до виконання організаційних, санітарно-гігієнічних та технологічних заходів, які спрямовані на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів у народному господарстві.
Постановою Кабінету Міністрів України № 288 від 4 березня 1996 р. (із змінами та доповнення) передбачено порядок надання дозволу на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для проведення державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу.
Реалізація на внутрішньому ринку та використання
Пройшовши тривалий шлях від ідеї до готового продукту агрохімікати для того аби легально бути реалізованими великим агрохолдингам, фермерам проходять ще ряд процедур. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 4 березня 1996 р. «Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» агрохімікати підлягають: державним випробуванням та токсиколого-гігієнічним (медико-біологічним) дослідженням; державній реєстрації пестициди і агрохімікати вітчизняного та іноземного виробництва, для яких розроблені регламенти застосування, включаючи гігієнічні нормативи і методи контролю за їх дотриманням. За результатами випробувань препарати підлягають внесенню у Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів. Тільки 19 лютого 2020 року Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 110 було внесено в зазначений реєстр: 19 – інсектицидів, акарицидів; 24 – фунгіцидів; 10 – препаратів для протруювання насіння; 57 – гербіцидів. Загалом на цей момент зареєстровано – 381 препарат.
Використання агрохімікатів окрім вище зазначеного також регламентується:
- ДСТУ 7903:2015 «Захист зелених насаджень від шкідників та хвороб у населених пунктах. Загальні вимоги щодо безпеки», стандарт установлює загальні вимоги щодо безпеки під час виконання робіт із захисту зелених насаджень лісопаркових, паркових і зелених зон у населених пунктах від шкідників та хвороб.
- ДСТУ EN 12761-1:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист навколишнього середовища. Частина 1. Загальні вимоги (EN 12761-1:2001, IDТ);
- ДСТУ EN 12761-2:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист навколишнього середовища. Частина 2. Обприскувачі польових культур (EN 12761-2:2001, IDT);
- ДСТУ EN 12761-3:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист навколишнього середовища. Частина 3. Пневматичні обприскувачі для чагарників та плодових дерев (EN 12761-3:2001, IDТ).;
- Директива Ради 91/676/ЄЕС від 12.12.1991 Стосовно охорони вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1179 від 22 грудня 2006 року затверджено «Правила організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві». Ці Правила визначають порядок організації авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві. Застосування авіаційного методу внесення пестицидів, агрохімікатів, біопрепаратів і ентомофагів з використанням повітряних суден, які обладнані апаратурою для розпилу, обприскування, розсіву сипучих і рідинних матеріалів, розселення трихограми.
Незважаючи на весь масив нормативно-правових актів, державних стандартів, конвенцій, які ратифікувала Україна, на сьогодні ми маємо жахливий результат – загинули бджоли пасічницьких господарств по всій території Україні. Відтак, ми приходимо до висновку, що саме на державному рівні слід кардинально змінювати політику в цьому напрямку. Маючи таку ґрунтовну нормативну базу, ми не маємо належного контролю та відповідальності всіх учасників, що дотичні до розробки, виробництва та застосування препаратів.
Опиратись виключно на регулювання відносин «пасічник – фермер» проблему отруєнь не вирішити у стратегічному розумінні.
Роман Двикалюк,
аспірант кафедри стандартизації та сертифікації
сільськогосподарської продукції НУБіП України
