Студенти-першокурсники факультету ветеринарної медицини позитивно оцінили навчальну онлайн-практику з топографічної анатомії

     Добрий день! Я – Якубовська Анна – студентка 1 курсу 7 групи факультету ветеринарної медицини. Під час карантину в нас дистанційно проводилась практика з «Топографічної анатомії». На перший погляд може здаватися, що це неможливо, але це зовсім не так, адже керівник практики Друзь Наталія, надала нам детальну та чітку інформацію стосовно техніки безпеки під час роботи з тваринами, їх фіксації й особливостей топографії органів на живих тваринах.

     Навчальна практика з анатомії свійських тварин ставить за мету навчити студентів умінню перенести на живу тварину знання анатомії, набуті вивченням будови тіла на трупі і окремих препаратах за допомогою зорового сприйняття. У вивченні матеріалу мені допомогли відео, презентації та мої домашні тваринки: собака, кішка, кролики та свійська птиця. За рекомендаціями викладача методи фіксації відпрацювала саме на них.

     Як староста, контролюю роботу всієї групи, тому поцікавилася враженнями одногрупників після проходження навчальної практики з анатомії.

• Вероніко скажи, будь ласка, яка, на твою думку, була більш корисна тема?

     – Найцікавішою й найактуальнішою темою практики вважаю «Техніку безпеки під час роботи з тваринами», зміст якої висвітлює, як приборкати налякану або ж агресивну тварину. Всі тварини вимагають вмілого з ними поводження. Навіть від найспокійнішої тварини можна чекати протидії. Підходити до тварини треба сміливо, рішуче і в той же час – обережно. Не потрібно робити різких рухів. Підходячи до тварини, треба окликнути її спокійним голосом, але не треба на неї кричати. Тварини добре розуміють, коли їх бояться, і стають неслухняними. Не можна підкрадатися до тварини і відскакувати при її найменшому русі – у цьому разі вона починає непокоїтися і стає агресивною. При лагідному звертанні більшість тварин спокійно переносять маніпуляції, які з ними проводять. Грубість та побої викликають у більшості тварин непокірність. Цей матеріал важливо знати майбутнім ветеринарним фахівцям, адже без цих знань людина ризикує не лише здоров'ям свого улюбленця, але й власним життям.

• Представся, будь ласка, та розкажи про свої враження.

     – Я – Прокопова Дар'я. У практиці з «Топографічної анатомії» містилися дуже цікаві та корисні теми. Кожного дня я заходила на платформу Ельорн і детально вивчала інформацію. Особливо цікава інформація про зовнішній покрив тварин, адже часто в практиці саме його стан говорить про здоров’я тварини. Тож я вже знаю, що шкіру озглядають і пальпують, збираючи в складку, заміряють її товщину штангенциркулем у різних ділянках тіла: нижньої шийної, бічної грудної, лопатки, передпліччя, пупкової, гомілки. Поряд з цим визначають ступінь розвитку підшкірного шару (за ступенем рухливості шкіри). Треба звертати увагу на еластичність, вологість, колір та запах шкіри.

• Як тобі практика онлайн, Валентине?

     – Практика продовжується 5 днів, на кожен день розписана своя тема. Матеріал викладений послідовно, спочатку про скелет, далі – м’язову систему та загальний шкірний покрив, про апарати органів, що забезпечують обмін речовин –  системи травлення, дихання та сечовиділення. Окрім цих апаратів вивчав апарат розмноження, органи чуття, серцево-судинну та нервову системи. Це теми, що ми проходимо на лабораторних заняттях, але мета практики заключається в тому, щоб студент вмів перенести на живу тварину знання анатомії за допомогою зорового сприйняття.
     Особисто для мене такий дистанційний шлях вивчення анатомії не є зовсім об’єктивним, проте він цікавий та змістовний. На щастя, я багато чого дізнався нового із цього курсу і хотілося б, все ж таки, в наступному році пройти її практично з викладачем на території навчального корпусу, а не вдома, сидячи серед книжок та зошитів. Це моя перша практика в НУБіП, і в мене, незважаючи ні на що, залишилися приємні враження від неї.

• Олено, які враження у тебе?

     – Навчальна практика з топографічної анатомії – перша в моєму житті! На жаль, через складні обставини я опрацьовувала її вдома. Як добре, що в нас є спеціальний ресурс elearn, на якому була вся потрібна інформація, доступна цілодобово. Протягом 5-ти днів я вивчала методи правильного підходу до тварин та їх фіксації, основні правила поведінки під час роботи з різними видами тварин. Ця інформація стане в нагоді, коли почну працювати з тваринами, адже до кожного маленького друга необхідний особливий підхід. Я навчилася визначити на живих тваринах елементи скелета і проектувати їх на зовнішній покрив, визначати топографію функціональних м’язових груп та окремих м'язів, що входять до їхнього складу. Дякую за такий досвід нашому викладачу Наталії Друзь та кафедрі анатомії зокрема. Чекаю на закінчення карантину та повернення в рідні стіни 12-го корпусу НУБіП.

• Представся, будь ласка.

     – Я – Супрунова Марія. Хоч в нас нажаль і немає можливості відвідувати практику та отримувати й вдосконалювати знання на тваринах, проте в ельорні була викладена інформація дуже точна та зрозуміла, аби кожен з нас міг її засвоїти. Особливо зацікавила мене тема стосовно послідовності роботи органів травлення та дихання, що відповідають за рух кормової грудки та повітря. Я познайомилась з новими методами дослідження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація та ін.). Новиною для мене було, що цими методами можна досліджувати названі органи на живих тваринах, встановити топографію внутрішніх органів, орієнтуючись на частини скелета. Надзвичайно захоплююче, але хотілося б попрацювати з викладачем після виходу на навчання. Дуже не вистачає лабораторних занять.

• Дарино, як тобі працювати онлайн?

     – Мої враження щодо практики з топографічної анатомії – позитивні. Хоча практика відбувалася вдома на самоізоляції, але це не завадило отримати чудовий досвід про знання тварин та як саме треба з ними поводитися. Дуже гарні на змістові картинки допомогли розібратися із вивченням скелету та розташуванням м’язів. Я на практиці познайомилася з новими темами. Навчилася, як правильно на живій тварині визначати топографію органів чуття, окремих частин нервової системи, серця та робити проекцію на зовнішній покрив основних кровоносних судин, топографію поверхневих лімфатичних вузлів, великих кровоносних судин, які використовуються у ветеринарній практиці для ін’єкцій, взяття крові, визначення пульсу тощо. Дякую, за незабутній досвід.

• Представся, будь ласка.

     – Мене звати Марія Кухтар. Не дивлячись на те, що ми опинитися у полоні своїх домівок на час карантину, викладачі університету продовжували нас навчати дистанційно. Вони прекрасно впоралися зі своїм завданням і надали нам повний обсяг знань, який ми мали би отримати. І за це ми їм всім дуже вдячні. За час практики навчилася візуально визначати розміщення органів на живій тварин. Не зважаючи на значні відомості у будові тіла свійських тварин, матеріал, що подавався, допоміг розібратися і з видовими особливостями розташування тих чи інших органів. Я розумію, що у подальшому, при вивченні клінічних дисциплін, слід орієнтуватись у визначенні на живих тваринах місцеположення частин тіла або окремих органів, а саме: кісток, суглобів, м'язів з їх слизовими сумками і сухожилковими піхвами; меж між ділянками та порожнинами тіла, розташування в цих порожнинах органів різних апаратів, а також топографію основних кровоносних судин, лімфатичних вузлів та нервів. Тому практика була надзвичайно корисна.

Розмову провела староста 7 групи 1 курсу факультету ветеринарної медицини
Анна Якубовська