Карантин – не завада корисно та цікаво пройти ветеринарно-санітарну практику!
Ветеринарно-санітарна практика в цьому році, незважаючи на карантинні обмежувальні заходи в державі, проходить згідно плану. Вона перейшла в зручний онлайн-формат, який дозволяє нам, студентам першого курсу, дізнатися про систему функціонування клінік, ринків, зоопарків та інших установ. Крім того, ми маємо змогу навчитися заповнювати ветеринарну документацію, характеризувати відповідні санітарно-гігієнічні об’єкти тощо. Весь цей обсяг знань, безумовно, є цінним і знадобиться у подальшому кар’єрному зростанні.
На жаль, проходження практики відбувається за умов чинних обмежень щодо відвідування майже всіх багатолюдних установ. Тому нам, студентам, майже неможливо на власні очі побачити «зсередини» роботу ринків, ветеринарних клінік, іподромів, віваріїв тощо. Але, як виняток, вдалось відвідати Київський зоопарк.
Київський зоопарк люблять усі: від малечі до людей похилого віку. Зазвичай (до введення карантинних обмежень) навіть у будні дні тут дуже багато відвідувачів. Про вихідні і говорити не варто – квитки розкуповуються щохвилини. Колекція тварин Київського зоопарку формується з урахуванням природоохоронного статусу видів, науково-дослідницьких інтересів та просвітницької цінності. Я мала змогу побачити найбільших сухопутних хижаків та травоїдних нашої планети: слона, жирафів, бегемота, левів, тигрів, казуара, горилу та ін.
Нині у зоопарку 378 видів тварин і птахів. Як правило, сюди приходять з дітьми, а дітям цікаві тварини і птахи, на яких можна подивитися наживо. Біля вольєрів - таблички з короткою інформацією про тварин.
Вольєри чималі, передбачені літні і зимові місця проживання. В зоопарку дотримуються всіх чинних санітарних вимог. Є дитячі майданчики, проводяться майстер класи. Всі вихованці зоопарку ведуть себе спокійно і охоче приймають їжу.
Практика дала мені змогу зануритися та проаналізувати такі основні завдання Київського зоопарку, як: формування та утримання колекцій тварин, збереження та відтворення тварин у штучних умовах (в першу чергу тих, що зникають – рідкісних, занесених до Червоної книги України й міжнародних Червоних списків), вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного та зарубіжного досвіду утримання та розведення тварин у неволі та ін.
Все це не лише пізнавально з точки зору фахового навчання, але і досить цікаво для свого особистісного розвитку .
Звісно, нам, першокурсникам, прикро, що проходження очікуваної ветеринарно-санітарної практики відбувається в карантинних обмежувальних умовах в країні. Однак ми, студенти 1 курсу 2 групи, вдячні всій кафедрі ветеринарної гігієни ім. проф. А.К.Скороходька за зручний, доступний та інформативний онлайн-формат навчання. Особисто я і мої однокурсники вважаємо, що проходження практики дає нам надзвичайно корисні та необхіднізнання, що допомагатимуть у становленні нас як спеціалістів у обраній сфері. А гарний двосторонній зв’язок та оперативна допомога керівника практики, професора Засєкіна Д.А., роблять її проходження фаховою, відносно простою та цікавою.
Анна Суворова, староста 2 групи, 2 курсу факультету ветеринарної медицини НУБіП України
