Знайомимося із лісовим господарством Хорватії онлайн
Дистанційне навчання – це не лише нові умови навчання, а й додаткові можливості професійного розвитку. Гурток кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Kyiv Forestry Students Association вирішив використати ці можливості максимально та запросив на онлайн-засідання Стіпана Чупіча – члена Міжнародної асоціації студентів лісівників (IFSA). Стіпан отримав магістерський ступінь на лісогосподарському факультеті Загребського університету (Хорватія) і нині продовжує свою наукову кар’єру аспірантом Чеського аграрного університету у Празі.
Доповідь розпочалася з історії країни, адже кожен історичні етап мав вплив на формування культури ведення лісового господарства та мисливства. Так свій відбиток залишила Римська імперія у вигляді побудованих великих міст, дорожній інфраструктурі, способі життя й інтенсивній експлуатації лісових ресурсів, а от Австро-Угорська імперія залишила Хорватії традиції ведення мисливського господарства. Лісівнича наука почала розвиватися в країні у 18 столітті і накопичила 250 років традицій ведення лісового господарства. Цікаво, що перша інвентаризація лісів відбулася у 1764 році, а у 1846 році сформувалося Хорватське лісівниче товариство і був заснований один із найстаріших видавничих лісових журналів у світі (Šumarski list), який приймає наукові публікації до нині.
Підготовка фахівців відбувається у Загребському університеті, заснованому ще у1860 році, за 3 основними напрямками – лісове господарство, деревообробні технології та міське лісове господарство.
Хорватія адріатична і центрально-європейська країна з різним розподілом кліматичних умов із площею понад 56 тис. км2, з яких 48 % займають лісові землі. Державні ліси становлять 75 %, а 22 % лісів – приватні, однак розпоряджаються ними власники не на власний розсуд, а відповідно до регулюючих нормативно-правових актів. Експлуатаційні ліси становлять 90 %, захисні ліси – 6 % і решта 4 % – це ліси спецпризначення. У лісах зростає понад 250 видів, господарська діяльність спрямована на 50 видів, серед яких найбільшу часту займає бук лісовий та дуб звичайний і скельний, а також граб, ясен, ялиця, ялина.
Особлива увага у Хорватії традиційно приділяється мисливському господарству. Всім відомі далматинці родом з Хорватії і слугували як мисливські собаки. Серед мисливської фауни трапляються олень, лань, сарна, козуля, муфлон, кабан та бурий ведмідь, а також борсук, дикий кіт, куниця, ласка, бобер, заєць і цілий ряд птахів. Цікаво, що національна валюта хорватська куна названа в честь куниці. Полювання є досить дорогим, адже оплачується не тільки трофеї, ліцензії на добування, але й використання автомобілю.
Іншим важливим аспектом ведення лісового господарства у Хорватії є природо-заповідна справа. Вісім національних парків та одинадцять природних парків є природними пам'ятками, що перебувають під захистом.
Окрему уваги у доповіді було присвячено пожежам у лісових екосистемах, а також сценаріям розвитку природної пожежної небезпеки на території Європи. Також Стіпан згадав трагедію, що трапилася під час гасіння однієї із пожеж і забрала 12 життів лісових пожежників.
Звісно завершенню зустрічі передувала дискусія і ряд фахових питань від гуртківців. Студентів надзвичайно турбувало ставлення населення Хорватії до лісівничої професії, а також рівень популярності лісівничої освіти серед молоді.
Символічно, що засідання гуртка KFSA відбулося у День землі і перебуваючи у різних її куточках вдалося провести час пізнавально та з користю.
Ганна Лобченко,
керівник гуртка KFSA,
голова ради молодих вчених
НДІ лісівництва та декоративного садівництва
