Охорона ґрунтів від вітрової ерозії в сучасних умовах

21 квітня 2020 року
НУБіП
 Кілька днів тому ми всі були свідками надзвичайного метеорологічного явища – потужної пилової бурі, яка накрила територію Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей. У ЗМІ основною причиною даного явища назвали аномальні погодні умови 2019 та першої половини 2020 року: недостатня кількість опадів восени та навесні у сукупності із безсніжною зимою, а також високу швидкість вітру.

     Проте, виникнення даного явища зумовлене не лише змінами клімату. Суттєвим фактором виникнення пилових бур є нераціональне використання ґрунтових ресурсів. Адже основним чинником вітрової ерозії або дефляції є надмірна розораність сільськогосподарських угідь. За даними Держгеокадастру, станом на 01.01.2016 в цілому по Україні площа сільськогосподарських угідь складала 41,5 млн га, в тому числі рілля – 32,5 млн га. Розораність ґрунтів в середньому по Україні становить 78,4 %. Це один із найвищих показників у світі, який протягом останніх років продовжує зростати. Водночас, площі лісових насаджень, полезахисних лісосмуг, сіножатей і пасовищ знижуються. Це зумовлює порушення екологічної рівноваги в агроландшафтах, що призводить до зменшення їх стійкості до деградаційних процесів, в тому числі до водної і вітрової ерозії.

     Науковцями кафедри ґрунтознавства та охорони грунтів, яка носить ім’я фундатора школи ґрунтозахисного землеробства професора Шикули Миколи Кіндратовича постійно на наукових форумах піднімається питання збереження та відновлення родючості ґрунтів України. Проте, часто складається враження, що ця проблема актуальна лише для ґрунтознавців, а більшість цікавить здебільшого рентабельність сільськогосподарського виробництва. Адже коли чують про збереження гумусу чи структури ґрунту, відразу задаються питанням: яким чином це впливає на врожайність культур? Проте, саме гумус забезпечує формування стійкості ґрунтів до деградаційних процесів. Недостатня кількість органічних добрив, спалювання пожнивних решток, надмірне застосування мінеральних добрив та інтенсивний обробіток ґрунту є основними причинами різкого зменшення вмісту гумусу у грунтах України.
     На нашу думку, важливим фактором виникнення дефляції стала агрофізична деградація грунтів, яка спричинила руйнування структури та розпилення. Доведено, що поверхня ґрунту є вітростійкою, якщо вміст часток розміром більше 1 мм складає понад 60 %. Забезпечити створення такої поверхні можна шляхом використання усіх резервів органічних добрив, зниженням глибини та інтенсивності обробітку ґрунту, обмеженням частки просапних культур у сівозмінах тощо.

     Мінімізація обробітку ґрунту є одним із заходів призупинення та запобігання деградаційних процесів, в тому числі і дефляції. В Укрaїні дoстaтньo великі мoжливoсті для ширoкoгo впрoвaдження мінімaльних технoлoгій oбрoбітку, в тому числі і технології No-till. Проте, часто такі технології вирощування культур є недостатньо вивченими в конкретних ґрунтово-кліматичних умов і потребують їх наукового обґрунтування.
     Саме тому в умовах аридизації клімату особливу увагу слід приділяти питанням охорони ґрунтів та відновлення їх родючості. Адже слід пам’ятати, що ґрунт є унікальним біокосним тілом природи, у якому взаємопов’язані всі процеси. Саме тому на порядку денному стоїть питання підготовки фахівців у галузі ґрунтознавства та охорони ґрунтів, а також поглиблення наукових досліджень у цьому напрямку.

Тонха О.Л., Піковська О.В., Балаєв А.Д.
кафедра ґрунтознавства та охорони
ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook