90-річча від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН і РААН Григорія Олександровича Богданова

Непересічне значення у житті й прогресі людського суспільства має наука, але не менш значиму роль у її розвитку відіграють видатні вчені-особистості. Випереджаючи час, вони формують пріоритетні шляхи розвитку, пропонують інноваційні методи та технологічні рішення для розв’язання ключових проблем суспільства. До таких вчених, які залишили яскравий слід та зробили стратегічно важливий творчий внесок у розвиток вітчизняної сільськогосподарської науки й практики і, перш за все, науки про повноцінну, нормовану годівлю сільськогосподарських тварин і птахів у контексті реалізації їх генетично зумовленого рівня продуктивності, відтворювальної здатності, виробництва високоякісної, екологічно безпечної продукції тваринництва у сучасних складних умовах технологічного і радіонуклідного забруднення довкілля, належить академік Г.О. Богданов.

Винятково важливою особливістю наукових пошуків Г.О. Богданова є їх високий теоретично-методологічний рівень та глибока практична спрямованість, органічне поєднання теорії і практики. Своїми дослідженнями він довів, що повноцінна годівля сільськогосподарських тварин і птахів, яка базується на науково обґрунтованих нормативах, є запорукою максимальної реалізації їх генетичного потенціалу високої продуктивності, здоров’я, нормалізації відтворювальної здатності, раціонального використання кормових ресурсів і належної оплати корму високоякісною продукцією. Цей постулат є актуальним не лише для країн з інтенсивним тваринництвом, але й для України.

У своїх дослідженнях він довів, що високопродуктивним тваринам і птахам властиві надзвичайно інтенсивний і лабільний обмін речовин, а також висока вразливість нейрогуморальної регулюючої системи. Вони дуже швидко відчувають навіть незначні порушення умов годівлі та утримання і відповідним чином на них реагують. За неадекватних умов годівлі має місце виникнення так званих «продукційних» хвороб, тобто порушення обміну речовин, які призводять не лише до недоодержання продукції, погіршення її якості та зниження відтворювальної функції, а й до загибелі або передчасного вимушеного забою. Саме високопродуктивні тварини й птахи за таких умов годівлі першими вибувають із стада. Це у свою чергу, стримує темпи його селекційного поліпшення і призводить до генетичної регресії.

На порозі нового тисячоліття він стверджував, що кардинального перегляду потребує комплекс питань, які можна вкласти в такі поняття як: «кормові стандарти», «методологія сертифікації кормів», «біологічна доступність поживних речовин», «біоекологічна безпека використання кормових засобів», «метаболічні порушення і хвороби». Він переконував, що аналізу, оцінювання та узагальнення нині вимагають питання енергетичного, протеїнового, амінокислотного, загальноліпідного й жирнокислотного, вуглеводного, мінерального та вітамінного живлення сільськогосподарських тварин і птахів. Потребують уточнення класифікаційні характеристики кормів та критерії визначення їх якості, а також принципи наукового обґрунтування гранично допустимих рівнів антипоживних речовин і різних екотоксикантів у кормах і раціонах.

Своїми дослідженнями він переконливо доводив, що за підвищення генетичного потенціалу продуктивності зростають біологічні потреби тварин і птахів до умов годівлі, якості кормів, зовнішнього середовища, систем і способів утримання та експлуатації. Оскільки нині в Україні біологічний потенціал тварин використовується у середньому лише на 35-40%, то для реалізації національних програм підвищення генетичної цінності тварин, слід обов'язково ураховувати, що рентабельне виробництво біологічно безпечної продукції можливе лише у здоровому стаді, для якого створені відповідні умови експлуатації. Годівля, у цьому разі, повинна задовольняти біологічні потреби тварин, адекватні рівню продуктивності, вгодованості, масі тіла та фізіологічному стану. З огляду на це, більш конкретного наповнення набуває термін «комфортне утримання» тварин, як передумова високої продуктивності та ефективного використання кормів. Перш за все це означає необмежений доступ тварин до корму й води.

Ним обґрунтовано ключове значення оптимізації концентрації обмінної енергії в одиниці сухої речовини кормів раціонів, як головного чинника величини коефіцієнтів перетравності поживних речовин, відмінності обмінної енергії від валової, ефективності використання обмінної енергії на підтримання життя, синтез білка й жиру продукції, загальної потреби тварин в енергії та акцентовано необхідність диференціювання норм енергетичного живлення худоби залежно від концентрації обмінної енергії у сухій речовині.

У творчому єднанні з відомими вченими академік Г.О. Богданов обґрунтував і сформулював на найближчі 20-30 років пріоритетні шляхи й напрями розвитку високорентабельного тваринництва України, через ключові фактори нормованої, біологічно повноцінної, фізіологічно адаптованої, економічно обґрунтованої годівлі високопродуктивних тварин і птахів.

Цими днями йому виповнилося б 90 років.

Народився Григорій Олександрович на Луганщині. Вищу освіту здобув у Харківському зоотехнічному інституті, після чого деякий час працював на виробництві. Аспірантуру закінчив при Всесоюзному НДІ гібридизації та акліматизації тварин. Успішно захистивши у 1956 році дисертацію, Григорій Олександрович все своє подальше життя пов’язує з вирішенням проблем годівлі сільськогосподарських тварин і птахів. У цьому ж році він приходить на наукову роботу до УНДІТ Лісостепу і Полісся, де за тринадцять років долає шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора інституту з наукової роботи. У 40 років його призначають ректором Харківського зооветеринарного інституту, а ще через три роки він знову повертається до УНДІТ Лісостепу і Полісся – вже як його директор.

Українську Ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію Григорій Олександрович очолив у 1976 році. Його прихід на посаду ректора суттєво позначився на вирішенні багатьох проблем вузу, зокрема було закладено підвалини його розбудови. Тут особливо яскраво проявився його талант як керівника і менеджера. Поряд із розвитком нових наукових напрямів у дослідженнях він з великим ентузіазмом і високим професіоналізмом взявся за розвиток матеріальної бази академії. Зусиллями Григорія Олександровича була розроблена і затверджена перспективна програма капітального будівництва академії. За її реалізації було спроектовано і побудовано: 3 навчальних корпуси, 3 гуртожитки, 5 житлових будинків для співробітників, молочний комплекс у навчально-дослідному господарстві «Великоснітинське» та багато інших об’єктів у навчальних господарствах та дослідних станціях академії.

У 1979-1987 рр., Григорій Олександрович, як голова президії Південного відділення ВАСГНІЛ, очолював сільськогосподарську науку, одночасно виконуючи обов’язки заступника голови Держагропрому УРСР. Потому він виконує обов’язки першого заступника голови президії Південного відділення ВАСГНІЛ. У 1990 році Григорій Олександрович знову повернувся до Української Ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії і дев’ять років поспіль очолював кафедру технології виробництва молока та яловичини. З 1999 року – він у апараті Української академії аграрних наук, де й працював до останніх днів життя.

Наукові інтереси вченого були різнобічними. Поряд із вивченням проблем годівлі сільськогосподарських тварин і птахів, багато часу й уваги він віддає оцінюванню ситуації та вирішенню питань зменшення надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва в регіонах, що постраждали у результаті Чорнобильської катастрофи. За ці дослідження Григорія Олександровича у 2004 році було удостоєно звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Пріоритетною проблемою останніх років життя стало вивчення і оцінювання рівня метаногенезу та емісії метану жуйними у зв’язку з різким потеплінням на планеті, викликаним парниковим ефектом.

Значну увагу Г.О. Богданов приділяв питанням міжнародної наукової співпраці: був координатором і членом робочих груп I Міжнародної конференції зі зменшення емісії метану, міжнародних агротехнічних шкіл в Україні та Російській Федерації, багатьох міжнародних симпозіумів і конференцій, де достойно представляв сільськогосподарську науку України.

Г.О. Богданов залишив багату наукову спадщину – понад 500 наукових праць, з яких більше 20 підручників, монографій, довідників. Завдячуючи його зусиллям, було перекладено і видрукувано в Україні ряд кращих світових підручників з питань годівлі і технології ведення тваринництва. Він був членом редколегій багатьох фахових видань. Багато сил і енергії віддавав підготовці й вихованню наукових кадрів, як для України, так і для зарубіжжя: він підготував більше 50 кандидатів та докторів наук.

Все життя Григорія Олександровича – приклад самовідданого служіння науці та українському народові. Як писав він сам: «... С моей точки зрения это не противоречит ни одному из уставов, а главное, находится в полном соответствии с неписаными законами уважения и ответственности перед людьми, а также правилами морали, нравственности или просто гражданского долга. Всегда считал, считаю, и вечно буду оставаться верным тому, что это должно оставаться основой общения в научном сообществе…».

Особливої уваги вартують високі морально-етичні й людські риси Григорія Олександровича. Йому були притаманні висока вимогливість до себе і відповідальність за доручену роботу, глибока повага до усіх, з ким йому доводилося працювати.