День народження польсько-американського біохіміка Казимира Функа - винахідника еліксиру життя

Казимір Функ (пол. Kazimierz Funk) - польсько-американський біохімік єврейського походження, котрий увів поняття "вітамін", народився 23 лютого 1884 р. у Варшаві в родині лікарів - дерматолога Якова (Якуба) Ізраїлевича Функа і Густави Функ (уродженої Зісан).

Казимір Функ, фото: Alamy Stock Photo / PAP

Син лікарів страждає дисплазією тазостегнового суглоба. У дитинстві його відправляють в клініку до Німеччини на ортопедичне лікування. Побічний ефект процедур виражається в підвищеній спразі знань і вільному володінні німецькою мовою. Він повертається до Варшави, закінчує гімназію і складає випускні іспити. Йому 16 років і він талановитий.

Восени 1900 року Функ їде до Швейцарії, де в Женевському університеті вивчає біологію. Продовжує освіту на хімічному факультеті Бернського університету. Під керівництвом професора Станіслава Костанецкого робить вдалу спробу дослідження гормонів - описує синтез естрогену. Отримує ступінь доктора наук. Йому 20 років, і він освічений.

1904-1906 роки проводить в Парижі, працює в інституті Пастера. Потім переїздить до Берліна (1906-1910), де спостерігає за результатами дієти собак. Казимир уже здогадується, що крім білків, жирів, вуглеводів і мінеральних речовин в їжі міститься щось іще. Це відкриття він зробить в Лондоні.

Поки Функ працює в Інституті профілактичної медицини Лістера, на острові Ява ведуться пошуки причини виникнення тропічного захворювання бері-бері. Підозри падають на очищений рис - основний продукт харчування пацієнтів. До цього призводить експеримент Ейкмана на курчатах. Птахів, яких годують тільки очищеним рисом, знищує параліч.

Прояви бері-бері (атрофія м'язів, судороги)

У 1911 році Функ проводить досліди на голубах і спростовує теорію Ейкмана про дефіцит білка. З рисових висівок він виділяє невідому субстанцію, яка була хімічною сполукою, що містить Нітроген (лат. «Amine»). Доводить, що вона має істотний вплив на життя (лат. «Vita»). Називає її «вітаміном».

Інститут Лістера не готовий до відкриття, зробленого поляком. На допомогу приходить Людвік Райхман, видавець «Journal of State Medicine». У 1912 році Функ публікує статтю про роль вітамінів, збалансовану і роздільну дієту, а також про значення фізичної активності для здоров'я людини. Пропагує моду на здоровий спосіб життя.

Колишній інститут Лістера. Тепер приватна лікарня Листера в Челсі - Бридж - роуд, Лондон, архітектор Альфред Уотерхаус

Німецьке видавництво випускає книжку поляка «Die Vitamine» в 1914 році. В її бібліографії міститься 385 найменувань. Після закінчення Першої світової війни книга перекладається на кілька мов. В англійському виданні 1922 року налічується вже 1595 текстів-джерел.

Початок 1915 року. Функ приїжджає з дружиною в Нью-Йорк і отримує місце в дослідницькій лабораторії Гаррімана. Умови роботи, як і в Лондоні - примітивні. Оплата нестабільна. Здоров'я погіршується. Функ продовжує дослідження в хімічній компанії Calco, потім - у фармацевтичній Metz and Company (з 1917). Він удосконалить ліки для боротьби з епідемією сифілісу. На ринок надходить вітамінний концентрат з печінки тріски. Запускається виробництво синтетичного адреналіну. Амбіції вченого ростуть прямо пропорційно досягненням.

Структурна формула катіону тіаміну

У 1920 році Функ отримує американське громадянство. До того відмовляється від німецького, що прискорило б розвиток його наукової кар'єри. Всякий раз підкреслює, що він поляк. У 1923 році Функ повертається з дружиною і сином на вже незалежну батьківщину. Польща. У Варшаві Функ обіймає посаду керівника біохімічного сектора в Державному інституті гігієни (PZH), утвореному Райхманом. Отримує грант фонду Рокфеллера, але обладнання для виробництва інсуліну купує за власний кошт. Польща стає третім у світі виробником цього гормону. Продовження досліджень пов'язане з поїздками по країні, одна з яких закінчується для вченого запаленням легенів. В країні криза, але польській владі вдається його приборкати: Функ отримує нову лабораторію і будинок в передмісті Варшави. Контракт з PZH закінчується в 1927 році.

Неочищений рис. У цій злаковій культурі не присутні вітаміни А і С, зате в ній багато вітамінів групи В, зокрема тіаміну (В₁), ніацину (вітаміну В₃), рибофлавіну (В₂) та піридоксину (В₆). Ця група вітамінів бере активну участь в роботі ЦНС.

Франція. Після нетривалого співпраці з компанією, що виробляє вакцини, Функ будує приватний майданчик для досліджень Casa Biochemica. Пануючий протягом 12 років безлад у лабораторії  (зокрема, непідписані реактиви) не заважає йому проводити дослідження жіночих та чоловічих гормонів. Він розширює знання про правильне харчування. Відкриває нові літери алфавіту здоров'я: B₃ - від нервів, B₁₂ - від анемії.

США. Після початку Другої світової війни Функ переїжджає за океан. Співпрацює з фармацевтичними компаніями, а з 1947 року очолює «Фонд медичних досліджень Функа». У 1950-ті роки займається пошуками причин виникнення новоутворень. У віці 83 років 19 листопада 1967 року Казимир Функ помирає від раку.

Спадщина. Казимир Функ отримав заслужене всесвітнє визнання і повсюдну повагу колег. Тисячі людей, які страждали глибокими авітамінозами і хворобами, викликаними наслідками нестачі вітамінів, отримали лікування. Згодом мільйони людей завдяки Функу навіть ніколи і не дізналися такого слова, як «авітаміноз». Не знали вони і пелагри, а також цинги та рахіту. Спостереження доктора Функа і його праці послужили наступникам вченого фундаментом для подальших досліджень. Спадщина Казимира Функа для сучасної медицини має неоціненне значення.

Польська поштова марка із зображенням Казимира Функа

Цікаві факти

• Функа чотири рази висували на Нобелівську премію - безуспішно. У 1929 році наукові лаври отримують Ейкман і Хопкінс за відкриття вітаміну A. Ім'я Функа звучить лише в їхній нобелівській лекції.
• З 1995 року Польський інститут наук і мистецтв в Америці щорічно вручає премію імені Функа вченим польського походження.
• У 2007 році американські музиканти створюють групу Casimir Funk. Грають рок і блюз.

Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6

Підготував завідувач кафедри біохімії і фізіології
тварин ім. М. Ф. Гулого, професор
Віктор Томчук