Історія кафедри 1931-1944 роки

   Продовжуємо цикл публікацій про історію кафедри епізоотології. Сьогодні розглянемо період з 1931 по 1944 роки.

   У 1930—1931 роках на околиці міста Києва було збудоване нове приміщення епізоотологічного корпусу клінік та добре оснащений стаціонар на 18 боксів для ізольованого утримання інфекційно-хворих тварин. Кафедра епізоотології розмістилась у нових будівлях в 1931 р. і знаходилась в них до початку Великої Вітчизняної війни (1941 p.). У структуру кафедри в цей час входили: великі лабораторії і манежі для практичних занять та науково-дослідної роботи з продуктивними тваринами, аудиторію для подання лекцій (в неї можна було заводити для демонстрації тварин), окремі лабораторії і кабінети для науковців, допоміжні приміщення. Всі стічні води з інфекційної клініки і лабораторій кафедри епізоотології відводились у спеціальний колектор, де підлягали тотальній дезінфекції і лише після цього потрапляли до загальної каналізаційної системи. Це дозволяло тримати в стаціонарі клініки тварин з різними інфекційними хворобами та провадити досліди, навіть, з особливо небезпечними збудниками. В цілому кафедра епізоотології за забезпеченістю приміщеннями та оснащеністю посідала в довоєнний період одне з перших місць в СРСР серед подібних закладів.
   Проте склад викладачів на кафедрі в цей період часто змінювався, що стало на заваді створенню згуртованої епізоотологічної школи в Києві. Після 1931 р. епізоотологію в різний час викладали: Я.С. Сандомирський, який згодом переїхав до Вітебського ветеринарного інституту; співробітники військово-ветеринарної лабораторії Київського військового округу — військовий ветлікар першого рангу Ф. І. Посредник, військовий ветлікар А.М. Лактіонов ( генерал-майор ветеринарної служби, професор) та ін.
   З 1933 р. завідувачем кафедри епізоотології працював професор Л. С. Гогель, викладацький склад представлений був доцентом К. П. Почечуєвим. З 1935 р. посаду доцента кафедри, а з 1937 р. завідувача кафедри обіймав О. С. Коротич. В 1938 р. кафедра епізоотології поповнилась доцентом К.І. Дмитрієвим, який раніше займався вивченням інфекційних хвороб в інституті експериментальної ветеринарії. Згодом склад кафедри поповнився ординатором, а потім і асистентом К. О. Настенком та асистентами С. Є. Момотенко і Г. М. Макодою.
   У 30-ті - 40-ві роки окрім навчально-виховної роботи співробітники кафедри проводили наукові дослідження і за успішне виконання урядового завдання по вивченню стахіботріотоксикозу коней серед нагороджених науковців були доценти кафедри К.І. Дмитрієв та О.С. Коротич.

   Дмитрієв Корнелій Іванович, кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри епізоотології. З 1938 по 1968 роки доцент кафедри епізоотології КВІ, УАСГН, УСГА, кандидат ветеринарних наук, учасник громадянської війни.
   З вересня 1941 по 1944 рр. кафедра епізоотології разом з ветеринарним інститутом перебувала в евакуації в м. Свердловську і функціонувала там у складі ветеринарного факультету регіонального сільськогосподарського вищого навчального закладу. Очолював кафедру доцент К. І. Дмитрієв, який віддавав багато часу ліквідації інфекційних хвороб тварин на Уралі, а також був автором кількох розділів з епізоотології в посібниках «В помощь войсковому ветврачу» (1942 р.), «Военно-ветеринарный справочник» (1942  та 1945 років).

Максим Жуковський