Перший завідувач кафедри епізоотології Калкатін Дмитро Єлисейович

7 лютого 2020 року

    Восени 2020 року виповнюється 100 років від дня заснування факультету ветеринарної медицини. У 2022 році виповнюється вже 100 років від дня заснування кафедри епізоотології. Тому ми розпочинаємо цикл публікацій присвячених становленню кафедри.

    Кафедра епізоотології та інфекційна клініка колишнього Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту була організована в кінці 1922 року. В ці роки кафедра епізоотології та інфекційна клініка разом з іншими клінічними кафедрами займала територію, де згодом знаходилась меблева фабрика ім. Боженка (колишні вул. Бульонська, буд. 84, вул. Василя Боженка, буд. 84 — тепер вул. Казимира Малевича, буд. 84). Першим завідувачем кафедри був Калкатін Дмитро Єлисейович.

    Народився 1 листопада 1883 року в с. Федорівка Олександрівського повіту Херсонської губернії, нині Федоро-Шулічине Долинського району Кропивницької області. Працював ветеринарним лікарем у земстві Херсонської губернії. З 1924 p. декан ветеринарного факультету, професор. З 1921 по 1923 роки професорський стипендіат по курсу епізоотології, завідуючий кабінетом, з 1924 р. завідуючий кафедрою патології та терапії, інфекційних хвороб з епізоотологією, КВЗІ.
      У 1924 році після раптової смерті ректора КВЗІ, видатного мікробіолога, професора Ф.З. Омельченка, новим ректором було призначено професора А.К. Скороходько, а деканом ветеринарного факультету став професор Д.Є. Калкатін.
     У першому томі журналу у 1924 р. “Записки Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту” професором А.К. Скороходьком було надруковано публікацію “З історії Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту”, яка є першою роботою з історії КВЗІ. На сторінках цього журналу професором Д.Є. Калкатіним було надруковано дві публікації “До питання про довготривалість активності імун-сироватки” та “Біологічний метод титрування супроти-телійових імун-сироваток in vitro”.

      У 1931 р. професор Д. Є. Калкатін підготував до друку перший україномовний підручник з епізоотології, який було видано під назвою «Патологія і терапія інфекційних хвороб з епізоотологією».

    У 1931 році професора Калкатіна Д.Є. заарештували за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації ветеринарів і бактеріологів. У електронному виданні Національної академії аграрних наук “Історія науки і біографістика” за 2007 № 3 розміщено роботу кандидата ветеринарних наук Корольова Анатолія Григоровича “Институт научной и практической ветеринарии НАРКОМЗЕМА УССР в годы репрессий”, з якої дізнаємось про так звану “Всеукраїнську контрреволюційну організацію  ветеринарів і бактеріологів”. У своїй роботі А.Г. Корольов дослідив матеріали справи «О всеукраинской контрреволюционной организации ветеринаров и бактериологов», які зберігаються в архіві Служби безпеки України у м. Харків. По цій справі у 30-х роках ХХ століття. проходили провідні співробітники вищих навчальних закладів, наукових інститутів і працівники ветеринарної служби України.

    Всього по зазначеній справі були засуджені 17 осіб, в тому числі 6 з Харківського Інституту наукової та практичної ветеринарії: професор Н.Д. Агаллі (директор інституту), Б.І. Обухівський, Г.А. Кудрявцев, Я.Е. Василець, П.П. Вишневський, П.М. Козелкин. Всі вони були засуджені до розстрілу, який був замінений ув'язненням в концтаборах Казахстану на 10 років. Життя трагічно поєднало долі мільйонів репресованих українців, серед яких харківський професор Н.Д. Агаллі та київський професор Д.Є. Калкатін.
   Про професора Д.Є. Калкатіна стає відомо з матеріалів цієї ж сфабрикованої ДПУ НКВС УСРР справи. Київську, так звану «Українську», контрреволюційну організацію очолював професор Київського ветеринарного інституту Леонтович Михайло Степанович, який безпосередньо здійснював зв'язок з Всеукраїнською контрреволюційною організацією. До складу керівної трійки київської організації, крім М.С. Леонтовича, входили професори Київського ветеринарного інституту Д.Є. Калкатін і Д.І. Клісенко. Київська структура “Всеукраїнської контрреволюційної організації  ветеринарів і бактеріологів” була побудована за принципом галузевих осередків. Такі  осередки були встановлені при зоотехнічному інституті на чолі з професором Нещадименко, при ветеринарно-бактеріологічному інституті на чолі з професором інституту М.П Трилисським., при Дарницькій бійні «Укрм'ясо» на чолі з ветлікарем Пономаренко і по місту Умані на чолі з завідувачем діагностичним кабінетом Н.П. Нікольським. Подальша доля професора Калкатіна Д.Є. невідома.
 

Максим Жуковський
 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook