Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Тетяна Антонюк: Ключ до успіху викладача – практика плюс сильна теоретична підготовка

4 лютого 2020 року
     Доцент кафедри технологій виробництва молока та м’яса Тетяна Антонюк викладає технологію продуктів забою тварин для бакалаврів і технологію виробництва і переробки продукції тваринництва та переробку м’ясної худоби для магістрів. Саме останні назвали її однією з кращих викладачів на факультеті. Про це – наша розмова.

  • Чи стала така оцінка для Вас несподіванкою?

     – Так. Це була велика і приємна несподіванка, адже навчальний процес на факультеті тваринництва та водних біоресурсів забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький склад, який нараховує 3 академіки та член-кореспонденти НАН і НААН України та 9 академіків і член-кореспондентів інших громадських організацій, 20 докторів наук, професорів, старших наукових співробітників, 50 кандидатів наук, доцентів, старших викладачів і асистентів. І за результатами анкетування випускників стати однією із кращих – це велика честь.

  • Назвіть будь ласка кращих студентів.

     – Цьогорічний випуск магістрів за спеціальністю «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» становив близько 90 осіб. Всі вони без винятку цікаві і різносторонні особистості, з якими було легко працювати. Серед них Людмила Павленко, Марина Чумак, Олег Литвиненко, Олександра Акульонок, Галина Островська, Михайло Федорчук, Анатолій Семко та багато інших. Впевнена, у майбутньому вони стануть справжніми професіоналами своєї справи і гордістю університету.

  • Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращими і чому?

     – Мені пощастило бути студенткою найкращих наших викладачів, які сьогодні вже мої колеги – Василя Костенка, Анатолія Угнівенка. Запам’яталися лекції Бориса Гопки, Ніни Данилевської, Миколи Захаренка. Всі вони професіонали і просто люди з великої літери. Теорія, практика, життєві приклади на заняттях – це те, що залишилося в пам’яті.

  • Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Ні, звичайно. Для мене студент – це в першу чергу колега. Головне, зацікавити його до дисципліни, спонукати думати та аналізувати. Завдання викладача – не примушувати вчитися, а заохотити. Досягти цього можна лише вмілою організацією навчального процесу. Кожен з викладачів старається «втиснути» в голови студентів якнайбільше матеріалу, а це призводить до втоми, природної протидії. Основою на заняттях повинно стати не екстенсивне завантаження студентів якомога більшим обсягом матеріалу, а інтенсивний розвиток його здібностей. Зацікавити треба з перших хвилин аудиторної роботи, показати, що моя дисципліна цікава, захоплююча. А для цього треба бути зібраним, спостережливим, уважним. Але і не секрет, що зміст навчального матеріалу, мабуть з будь-якої дисципліни, не може бути завжди цікавим. І тут на допомогу приходять різні прийоми і методи.

  • То як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?

     – Постійно працювати над собою, бути в курсі новинок у галузі. Адже до студента ХХІ століття не можна йти на заняття з минулорічним матеріалом. Викладачі – це їхні консультанти, які допомагають впоратися зі складними завданнями з навчальної дисципліни та знайомлять із сучасними науковими дослідженнями. І роблять це тільки шляхом активності, самостійності студентів, пошуку нових форм і методів навчання. Одним із найважливіших чинників інтенсифікації навчального процесу є використання сучасних технічних засобів, передусім комп’ютера, а також новітнього лабораторного обладнання. Використовуючи комп’ютерні технології за короткий час можна демонструвати, експериментувати, показувати недоступне, провіряти лабораторні, здійснити контроль, допомогти у підготовці та підвищити статус викладача. Крім того, не менш важливим є зв’язок з виробництвом. Завжди намагаємося організувати виїзні лабораторні заняття на передових підприємствах. Таких як ТОВ «Українська молочна компанія» та ТДВ «Терезине». Цієї осені мали змогу відвідати з цікавою екскурсією підприємства групи компаній «Молочний альянс»ТОВ «Пирятинський сирзавод» та ТзДВ «Золотоніський маслоробний комбінат».

  • Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Дуже прикро, якщо є такі викладачі. Повторюсь, необхідно підвищувати свій рівень і професіоналізм безперервно. У нашому університеті для цього є всі умови. Сьогодні вища школа потребує конкурентоспроможного, компетентного спеціаліста, здатного до активної роботи на рівні світових стандартів, спроможного до постійного фахового зростання, соціальної та професійної мобільності, готового змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці.

  • До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – Щоб не було дублювання тем у різних дисциплінах останнім часом на нашому факультеті була проведена велика робота з покращення якості навчального процесу, оптимізовано навчальні плани, зміцнено матеріально-технічну базу, налагоджено тісні зв’язки з виробництвом. Крім того, розробка навчальних програм проходить за участю представників підприємств, оскільки бізнес володіє найактуальнішою інформацією про те, які саме знання сьогодні найбільш затребувані. Навчальні плани і програми, за якими здійснюється підготовка фахівців на факультеті, адаптовані до освітніх програм провідних навчальних закладів світу, зокрема Університетів штату Айова та Луїзіана (США). Все це виключить зазначені проблеми у майбутньому.

  • Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – Звичайно, самої теоретичної підготовки недостатньо. Не маючи практичного досвіду, не працюючи на виробництві викладач не в змозі викладати навчальний матеріал з практичної точки зору. Ключ до успіху викладача – практика плюс сильна теоретична підготовка. Перед вступом до аспірантури я, наприклад, три роки працювала інженером-хіміком на молокопереробному підприємстві і на заняттях завжди наводжу приклади конкретної виробничої ситуації.

  • Чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – Думаю, що просто необхідні. Важливість англійської мови для доступу та розширення освітніх і професійних можливостей людини визнається відображена в ряді національних стратегій та ініціатив. Володіння іноземною мовою створює можливості для культурного, освітнього та професійного розвитку.

  • Ваше найбільше досягнення в житті і які маєте захоплення?

     – Найбільше досягнення в житті кожної людини, на мою думку, це діти. Я пишаюся успіхами своєї дочки. Обожнюю читати, люблю відпочинок на природі і подорожі новими місцями, а ще - проводити час зі своєю родиною.

Розмовляла Ірина Білоус
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook