У 1903 році, 3 листопада Віллем Ейнтговен представив свій струнний гальванометр - день народження електрокардіографії
Електрокардіографі́я (скорочено ЕКГ) — метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.
Зубці стереотипної електрокардіограми
Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофії, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.
Схема гальванометра Ейтговена
Рання модель електрокардіографа
У XIX сторіччі завдяки дослідженням у фізіології та патології було встановлено, що серце має електричний потенціал та протягом своєї роботи виробляє певну кількість електричної енергії. Перші ЕКГ 1888 року записав французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1908 року Габрієль Ліппман з використанням ртутного капілярного електрометра. Але ця методика не знайшла практичного використання.
Віллем Ейнговен
Нідерландський фізіолог Віллем Ейнтговен 1903 року сконструював прилад (струнний гальванометр), який дозволив реєструвати справжню ЕКГ. Першу статтю про записувані електрокардіограми людини на струнному гальванометрі Ейнтховен опублікував саме 3 листопада 1903 року. Ейнтговен став фундатором електрокардіографії, вперше 1906 року застосувавши її для медичної діагностики.
Удосконалена модель електрокардіографа
Сучасний портативний електрокардіограф
Він дав назву зубцям ЕКГ, описав певні порушення в роботі серця. 1924 року йому було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини з формулюванням «За відкриття техніки електрокардіограми».
Підготував проф. Віктор Трокоз
