Доцент кафедри охорони праці та інженерії середовища Білько Тамара Олександрівна: нічого не слід відкладати на потім

16 квітня 2019, 14:39
механіко-технологічний факультет

Увесь цивілізований світ сколихнули трагічні кадри пожежі в одній з перлин світової Культутри - у Соборі Паризької Богоматері. Попри ставлення до релігії, як до інструменту управління людьми, я схиляюся перед величчю цього храму, його культурною та історичною цінністю.
Наразі пожежникам вдалось локалізувати пожежу й зберегти більшу частину Катедралю, його древньої основи, евакуювати цінності, не допустити загибелі людей. Нажаль, повністю згоріли дах та шпиль Собору.
 Припускають, що вогонь може бути пов'язаний з реконструкцією будівлі. Після  заклику до термінової реставрації собору у 2018 році, коли в процесі обстеження були знайдені тріщини, вважалося, що собор потребує утримання та відновлення. Отож мешканців Острова Сіте, де знаходиться собор, учора було евакуйовано. Полум'я охопило верхню частину собору, включаючи дві дзвіниці та центральний шпиль, що розвалився. Мер Парижу Анн Ідальго описала подію як «жахливу пожежу».
Собо́р Пари́зької Богома́тері (Нотр-Дам де Парі) (фр. Notre Dame de Paris) — собор у Парижі (Франція), присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа. Це кафедральний храм Паризької архідієцезії. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці галло-римського храму Юпітеру, що стояв тут за часів римської влади. Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становила 35 м, довжина — 130 м, ширина — 48 м. Висота дзвіниць — 69 м, вага дзвона Емануель у східній вежі — 15 тонн.
Собор був спланований у ХІІ ст. Морісом де Сюллі. 
У 1163 році королем Франції Людовиком VII було закладено перший камінь фундаменту, але розділяється думка про те хто саме — єпископ Моріс де Сюллі або Папа Олександр III заклав перший камінь. 
Будівництво Собору тривало 185 років. За задумами, він мав приймати всіх мешканців тогочасного Парижу (10 000 осіб), але за час будівництва кількість мешканців міста збільшилось у декілька разів.
Будівництво західного фасаду з його видатними двома баштами почалося приблизно у 1200 році, перш ніж було закінчено центральний неф-прохід до вівтаря. За період будівництва змінилося багато архітекторів, про що свідчать стилі, що відрізняються один від одного, а також різна висота західної сторони і башт. Башти були закінчені в 1245, а весь собор — у 1345 році.
В часи Людовіка XIV, наприкінці XVII століття собор пережив серйозні зміни: могили і вітражі були зруйновані. Внаслідок  французької Революції, в кінці XVIII століття багато що зі скарбів собору було зруйновано або вкрадено, проте великі дзвони собору уникнули долі бути перелитими на метал. А сам собор використовувався як продовольчий склад (як же ці «революційні манери» нам знайомі!!!).
Попередня Реставрація була почата в 1841р. під керівництвом архітектора Віоле-ле-Дюка (1814–1879). Цей талановитий паризький архітектор-реставратор також займався реставрацією Лаонського і Ам'єнського соборів, фортеці Каркассон на півдні Франції і готичної церкви Сент-Шапель. Відновлення тривало 23 роки і включало будівництво шпилю. Саме цей шпиль вночі на наших очах був повністю зруйнований пожежею і впав.
Однією з ідей Ле Дюка була і галерея хімер.
Собор був місцем суспільного життя міста. Його оточували численні лавки та ятки, де продавали різноманітні товари. Купці тут укладали угоди, а світські дами приходили похизуватись своїм вбранням. Також тут обмінювались новинами та плітками. Тут влаштовували танці та карнавали, грали у м'яч. Під час небезпеки в соборі знаходили притулок мешканці сусідніх селищ не тільки зі своїми пожитками, а навіть і з худобою. Також в соборі професори читали лекції своїм студентам, роблячи перерву для богослужінь.
Органи та дзвони, які встановлені в соборі, не залишають байдужим нікого. З п'яти великих дзвонів, які можна побачити в Нотр-Дам кожен має власне ім'я. Найбільший, який знаходиться в південній вежі називається Еммануель, його вага понад 13 тонн.
Легенда свідчить, що приховані повідомлення та знаки які можна знайти на фасаді собору, вказують на місцеперебування Філософського Каменя, який перетворює будь-який метал на золото і свого власника наділяє безсмертям. Дякуючи паризьким пожежникам, дзвони збереглися...
Хто відвідував Собор знає, що в соборі немає жодної стіни. Весь простір займають стовпи, з`єднані арками. В отворах арок - чудові вітражі. 
У середній неф собору (він найбільший з п`яти) можна з легкістю поставити дванадцятиповерховий будинок. Два центральних нефа перетинають один одного, нагадуючи хрест, на якому був розп`ятий Ісус Христос. 
Три гострих арки служать входами. Близько них стоять статуї святих, пророків і ангелів! Також статуї стоять в нішах карниза. Це статуї біблійних царів. Схоже, за декілька днів до трагедії, їх зняли й забрали для реставрації.
Наша землячка, Перший  секретар з питань культури посольства України у Франції і відома українська письменниця Ірена Карпа побувала на місці страшної пожежі та навіть вела з місця відеотрансляцію у своєму Facebook. Вона повідомила, що у першу чергу пожежники рятували твори мистецтва. Те, що деякі з нас сприйняли, як не дуже активними діями, виявилося активною і напрочуд зваженою операцією по спасінню Храма. Пересічним людям здавалося, що ліпше було б залити пожежу зверху з гелікоптерів. Однак фахівці так не вважають. Вони одностайно пояснюють, що такі дії призвели б до абсолютної втрати усіх цінностей, до більшого руйнування Собору. 
Низький уклін усім, хто долучився до операції по спасінню Собору!!! Органам надзвичайних подій, пожежникам, усім!!!
На жаль, вогонь завдав пам'ятнику готичної архітектури настільки серйозні ушкодження, що за словами представника собору Андре Фіно - частина будівлі, заснованої в 1163 році, втрачена безповоротно. Йдеться про несучі конструкції 13 і 19 століть. В Нотр-Дам де Парі  перебували найбільші християнські реліквії - Терновий Вінець і частина Хреста, з якого зняли Ісуса Христа. За останньою інформацією вдалося спасти Терновий Вінець Ісуса Христа, алтар та алтарний Хрест Собору!!!
Свого часу, перебуваючи у Парижі, я не вистояла чергу і милувалася Собором лише ззовні. Намітила туди піти іншим разом. Звичайно, я до нього ще піду. Але то вже буде інший Собор. Так, його відреставрують. Але, швидше, не за наше життя. Важливий життєвий урок: нічого не слід відкладати на потім. Потім може не статися.
Культурний світ у скорботі, але й при надії.
Доцент кафедри охорони праці та інженерії середовища
Білько Тамара Олександрівна

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook