Відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему: "Геоінформаційна система штучного інтелекту «Агроном+»: міф чи реальність?"

12 квітня 2019, 10:00
НУБіП, 6 корпус, аудиторія 234

Учасники круглого столу визначили у своїх доповідях сучасні підходи отримання, оброблення та інтегрування різнорідних геопросторових даних для підтримки прийняття рішень в агрономії; висвітлили проблеми, які мають місце при дистанційній діагностиці посівів; розглянули дискусійні питання, пов’язані зі складністю створення та впровадження інтелектуальних систем для використання сучасними агрономами.

На початку декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков привітав учасників круглого столу. Продовжила засідання завідувач кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Світлана Кохан.

 

Базові основи системи підтримки прийняття рішень агронома презентувала директор з маркетингу ТОВ "Прайм Лаб Тек" Ольга Дигун. Вона відмітила сучасні підходи до менеджменту в агрономії та запропонувала рекомендації з аналізу ґрунтів, які використовуються компанією.
 
Основні питання доповіді професора Тамари Шадчиної, яка представила Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, сконцентрувалися на проблемах дистанційної діагностики стану рослинності. Доповідач акцентувала увагу на тому, що якість визначення параметрів рослинності залежить від багатьох факторів, а спектральний відгук рослинності досить комплексний. Незважаючи на те, що сучасні технології дистанційного зондування Землі зробили суттєвий крок вперед, ми ще не готові вирішити багатьох завдань прогнозування врожайності та стану посівів.
 
Заступник начальника відділу геопросторових даних та територіального планування компанії ECOMM Co Олексій Федченко розповів про аналітичний інструмент для дистанційного зондування в землеробстві та агрономії ENVI CROP SCIENCE. Доповідь містила опис таких базових можливостей програмного продукту як: використання спектральних індексів для розрахунку статистики рослинності і ґрунтів, розрахунок кількісних показників рослинності, проведення оперативного аналізу для визначення локалізації проблемних ділянок у посівах, формування інформації про стан росту окремих рослин, за допомогою інструментів часового аналізу відслідковування здоров'я рослин за часом.
 
Про застосування даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій для оцінювання вмісту гумусу в ґрунті розповіла викладач Національного авіаційного університету Лілія Гебрин-Байди. На прикладі ґрунтів Київської області Лілія презентувала загальну методику визначення та оцінювання вмісту гумусу в ґрунті на землях сільськогосподарського призначення з використанням геоінформаційних технологій та даних дистанційного зондування Землі на основі побудови статистичних лінійних регресійних залежностей.
 
Представник компанії ТОВ АЕРОС Олександр Кузнецов розповів про необхідність створення ГІС "Агроном+" для оперативного захисту посівів та проведення позакореневих підживлень культур.
 
Представник компанії «АБРИС ПТ» Олександр Прохорчук презентував безпілотну літаючу платформу FLIRT CETUS для інвентаризації земельних ресурсів і оцінювання стану посівів. Спочатку Олександр розповів про такі напрями роботи та продукцію компанії як: проектування БПЛА та їхніх систем запуску і посадки, розроблення високотехнологічного обладнання для аерофотозйомки та програмного забезпечення для керування БПЛА тощо. Презентація містила опис технічних параметрів та можливості використання платформи FLIRT CETUS. В рамках комплексного рішення презентовано систему запуску (катапульту) LUCKYLAUNCH, парашутну систему LUCKYBEAK, програмне забезпечення ABRIS FLIGHT PLANNER. На завершення доповіді наведено приклад успішного використання рішень компанії в процесі моніторингу сільськогосподарських угідь.
Представник  Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі» ІГН НАНУ України" Михайло Свіденюк висвітлив актуальні питання комплексування оптичних і радарних даних дистанційного зондування Землі при обчисленні біофізичних параметрів агроландшафтів.
Світлана Кохан та Анатолій Востоков у своїх доповідях акцентували увагу на видах та особливостях застосування просторових даних як складової підтримки прийняття управлінських рішень для агрономів. Зокрема сконцентровано увагу на таких питаннях як: фахові і предметні компетентності сучасного агронома та виробничі потреби, пов’язані із залученням просторових даних;  джерела просторових даних та їхня структура - як складові підготовки пропозицій для прийняття управлінських рішень; оцінювання придатності ґрунтів для вирощування культур. Анатолій Борисович Востоков приділив увагу тому, що на ринку існує багато інформаційних пропозицій допомоги фахівцю-агроному у прийнятті рішень для отримання гарантованого варіанту підвищення рентабельності виробництва. Проте, вони не є універсальними, і мають певні  недоліки.
За результатами обговорення заслуханих доповідей та проведеної дискусії, учасники круглого столу зійшлися на думці, що й надалі потрібно:
створювати нові та вдосконалювати існуючі географічні інформаційні системи (зокрема й веб-сервіси) як системи підтримки прийняття рішень агронома;
впроваджувати новітні технології одержання біометричних, біохімічних, біофізичних характеристик культур за різнорідними даними  дистанційного зондування Землі;
розвивати аналітичні інструменти оброблення просторових та статистичних даних в агрономії;
удосконалювати підходи геоінформаційного аналізу, моделювання і прогнозування врожайності та стану посівів;
ввести блок дисциплін з геоінформаційних технологій і методів ДЗЗ у навчальний процес при підготовці фахівців з агрономії.
 
Світлана Кохан
 
завідувач кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі,
Олег Дроздівський
доцент кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі
 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook