Формування іміджу держави у сучасних медіа: журналістика – професія майбутнього

«Немає нічого дорожчого, ніж відмінна репутація і стабільний статус».
Теодор Драйзер

Іміджелогія як наука про теоретичні засади й практичні технології формування особистісної публічної привабливості виникла у середині ХХ століття у відповідь на потребу людей, які займаються менеджментом, державотворенням, управлінською діяльністю. Нині функція створення іміджу покладена на пресу, на журналістів зокрема. Інтеграційні тенденції у формуванні наукового знання про іміджетворення характеризують процес формування іміджелогії як науки. 2018-2019 рр. НУБіП має перший курс студентів-журналістів, котрі активно включилися в роботу не лише університету, а у столиці. З перших днів навчання студенти працюють у виданнях навчальної установи та на медіа-платформі «Юний журналіст»: готують стаття, фоторепортажі та відеоматеріали, які вже мають свої симпатиків. Ми іміджелогію розглядаємо у рамках соціально-комунікаційних процесів. Дослідження феномена іміджелогії, методів формування іміджу засобами медіа потребує комплексного науково-практичного вивчення.

На початку ХХІ століття іміджмейкерство в Україні перебуває на стадії розвитку і вдосконалення, підлаштування світових стандартів під український менталітет і запити аудиторії. Водночас це вдалий час для практичного навчання, наукових розробок та експериментів для подальшого розвитку цієї перспективної галузі. Розвиток іміджелогії та іміджмейкерства – це виклик нової реальності, нової інформаційної ери та ідеології, розрахованої на розвиток індивідуальності людини у соціумі і соціуму в цілому. Імідж є у всього й у всіх. Завдання науки – сформувати, адаптувати потрібний імідж і вдало підтримувати його на практиці.

Державний імідж, віддзеркалений у ЗМІ, – результат взаємодії носія іміджу та інформаційної аудиторії. За умов глобалізації кордони віртуально стираються: перебуваючи в одній країні, людина може бути активною в іншій, впливати на аудиторію, поширювати свої думки за допомогою соцмереж, медіа. У роботі зі студентами акцентується на фаховій подачі інформаційних матеріалів, знанні законів етики, історії України, тощо…

Щодо досягнень України, то можна пишатися історичними здобутками князів і полководців, зокрема Пилипом Орликом, славою митців, досягненнями вітчизняних спортсменів...

Зосереджуємо увагу на глибинному дослідженні питань формування іміджу й технологій досягнення поставлених завдань на основі створення інформаційного поля. У XXI ст. інформаційний простір є надзвичайно чутливим до трансформацій у всіх сферах – політичній, економічній, військовій, освітній і медичній. Інформаційна складова посідає чільне місце серед дієвих інструментів формування громадської думки. Люди, «озброєні» смартфонами й гаджетами, що дають змогу бути он-лайн цілодобово, не залежно від місця перебування, в результаті проводять більше часу в Інтернеті, ігноруючи реальність. Ця обставина створює нове інформаційне поле, ринок збуту інформації, котру іміджмейкери можуть використовувати з метою поширення іміджевої позитивної інформації про певний об’єкт чи суб’єкт.

Почепцов Г. одним з перших серед вітчизняних дослідників комплексно окреслив основні проблеми психології формування іміджу в контексті сучасних медійних концепцій, заклав фундамент подальшого розвитку вітчизняної іміджелогії як науки, запропонував дієві прийоми формування громадської думки. Вчений зазначає: «Нас повсюди оточують зміни. Ще більші зміни нас чекають попереду. Тому ми не просто повинні очікувати змін, ми самі повинні їх оцінювати. Якщо світ змінюється, то ми повинні змінюватися ще скоріше. Зміна інформаційного середовища потребує відповідної зміни інструментарію для аналізу і змісту освітньої підготовки… держава – це комунікація. І суспільство – це теж комунікація. Тому будь-які комунікативні зміни в свою чергу змінюють і державу, і суспільство. Деякі держави не витримують цих змін, що продиктовані входженням до всеохопного Інтернету, до якого намагаються застосовувати методи контролю з минулого етапу розвитку. Але це не можливо. Комунікація все одно буде тягнути ці держави і суспільства в новий стан». Трактуючи важливість сказаного у контексті підготовки журналістів передбачаємо, що чільне місце у збереженні здорового суспільства й підсиленні іміджу держави відведено фаховим саме журналістам, публіцистам, професіоналам: співпраці освітніх установ, уряду та усіх ланок суспільства з медіа.

Вероніка Чекалюк,
доцент кафедри журналістики
та мовної комунікації 
(фото з архіву науковця)