«Побудова успішної бізнес-моделі не означає, що потрібно все міняти. Йдеться про розуміння, кого слухати і чому» (Steve Blank, венчурний інвестор)
30 березня 2020 року другою парою відбулась on-line дуальна лекція викладачів кафедри менеджменту імені професора Й.С. Завадського у межах дисциплін «Управління фінансовою санацією та банкрутством» – викладач, доцент Самофалова Марія та «Математичні моделі в менеджменті та маркетингу» – викладач, доцент Слободяник Анна на тему: «Специфіка розвитку стартапів у форс-мажорних обставинах» за участю студентів магістрів факультету аграрного менеджменту II-го року навчання спеціальності менеджмент, ОП «Менеджмент організації і адміністрування» та запрошеного спікера – Матвійчука Андрія Вікторовича – генерального директора ТОВ «IntelSoft Technologies». Студентам про захід було повідомлено заздалегідь на порталі E-Learn, у розділі новини.
Лектор Марія Самофалова вчасно почала лекцію, привітала усіх учасників та представила запрошеного гостя викладачам та студентам на on-line занятті. У роботі дуальної лекції також брала участь завідувачка кафедрою Резнік Надія, яка відмітила постійну та позитивну атмосферу співпраці кафедралів і жвавий інтерес студентів до нового формату ведення навчального процесу.
Наукову дискусію Андрій Матвійчук розпочав з інформації про шлях, який довелось пройти до створення ТОВ «IntelSoft Technologies», діяльність якого спрямована на розробку інтелектуальних інформаційно-аналітичних систем автоматизованої побудови моделей. В основу цих рішень покладено більш ніж двадцятирічний досвід розробки програмних продуктів та моделювання складних систем (із застосуванням різноманітного математичного інструментарію від класичних економетричних підходів до методів штучного інтелекту). Зокрема, в рамках підготовки кандидатскої та докторської дисертацій, які Андрій захистив у 2003 та 2008 роках, відповідно, з метою прогнозування розвитку фінансових показників та оцінювання різних видів економічного ризику (в тому числі банкрутства підприємств) серед іншого застосовувався математичний інструментарій нейронних мереж та нечіткої логіки.
Подібні підходи на практиці застосовувались Андрієм під час його роботи начальником відділу інформаційно-аналітичних систем Державної податкової адміністрації України (2004-2007 рр.), директором з виробництва ІТ-компанії «Прогноз Україна» (2009-2013 рр.), генеральним директором Наукового парку Київського національного економічного університету (від 2012 р.). Зокрема, Андрій розповів про труднощі, з якими зіштовхнувся при роботі з замовниками, потенційними клієнтами та інвесторами від Наукового парку КНЕУ. У зв’язку з чим природнім кроком стало створення власної компанії ТОВ «IntelSoft Technologies».
За півтора роки від її заснування клієнтами компанії вже стали банківська група BNP Paribas (для якої розроблюються програмні рішення для головного банку групи в Парижі, на африканському континенті та в Україні), АТ «Сбербанк Україна», Мінсоцполітики за фінансування Світового банку та ряд інших комерційних банків, компаній промислового сектора та рітейлу.
ТОВ «IntelSoft Technologies» вже стало переможцем ряду всеукраїнських і міжнародних конкурсів та акселераційних програм, у тому числі переможцем рейтингу ТОП-50 найперспективніших стартапів України у 2019 році.
Щодо нинішньої гострої ситуації, з вибухом коронавірусу, то діяльність товариства продовжується у вже набраному темпі, адже основою команди є співзасновники компанії, які розуміють ситуацію та працюють на перспективу. Разом з тим, зважаючи на суттєве зниження ділової активності більшості компаній наразі кількість нових звернень від потенційних замовників звелась практично до нуля. Було відмінено кілька закордонних поїздок із участі у міжнародних виставках та європейських акселераційних програмах. Однак продовжується активна робота над розпочатими вже проектами. Крім того, вдається пожвавити роботу за напрямками, які були раніше відкладені через обмаль часу.
Студенти і викладачі приймали активну участь в обговоренні та задавали найактуальніші питання сьогодення:
Лупинос Анастасія: «Пане Андрію, Ви зараз використовуєте моделювання для підприємств і банків?»
Відповідь Матвійчук А.В.: «Для підприємств вирішуємо широкий спектр задач, які суттєво різняться залежно від сфери діяльності компанії. Зокрема, для МХП (найбільший агрохолдинг Європи) зараз здійснюємо тестування моделей оптимізації умов вирощування птахів з метою максимізації ваги у визначений момент часу, а також вирішуємо ряд задач за напрямом комерції: прогнозування попиту на продукцію на рівні великих торгових мереж, окремих магазинів та споживачів, оптимізація акційних заходів, маркетингової комунікації та програми лояльності та ін. Для промислових компаній це задачі прогнозування моменту виходу обладнання з ладу, передбачення уходу клієнтів чи співробітників, оцінка надійності контрагентів тощо.
Для кредитно-фінансових установ ми надаємо послуги з обробки даних та побудови скорингових моделей за напрямками: оцінювання кредитних ризиків позичальників-фізичних осіб та малого і середнього бізнесу при одночасному управлінні кредитними лімітами, передбачення уходу клієнтів, оптимізації маркетингових бюджетів для поточної програми лояльності та умов тарифних пакетів з метою максимізації прибутку банку. Окреме місце займають системи автоматизації бюджетування, які дозволяють: прогнозувати розвиток економіки країни, відповідно до якого прогнозувати показники розвитку банку, оптимізовувати параметри банковської діальности для досягнення цільових показників, здійснювати стрес-тестування банку за різних сценаріїв розвитку економіки».
Тараненко Катерина: «Чи робили ви прогноз дефолтів в Україні? А то короновірус збиває роботу і великих, і маленьких компаній.»
Відповідь Матвійчук А.В.: «Так, раніше ми для Національного банку України розробили моделі передбачення дефолтів боржників-юридичних осіб за багатьма галузями економіки. Також для низки українських комерційних банків ми будували моделі оцінювання ризику дефолтів компаній малого і середнього бізнесу із оптимізацією допустимого кредитного ліміту для кожної компанії. Причому моделі будувались кожний раз на різних множинах ознак – показниках фінансової звітності, анкетних даних клієнта, транзакційних даних тощо.
Проте в цих моделях ми не застосовували макроекономічні показники, адже моделі будуються на інформації щодо кредитування підприємств протягом останніх років. А оскільки економіка розвивалась досить статично, то макроекономічні показники за таких умов стають фактично константами. Тож їх враховувати в моделях було недоцільно. Однак у сучасних умовах їх вплив на можливості компаній виконувати свої зобов’язання стає ключовим. Тож ми зараз будемо перебудовувати для України моделі оцінювання ризику дефолтів підприємств із урахуванням зовнішніх факторів.
Разом з тим, у системі автоматизації бюджетування, яку ми розробляємо для BNP Paribas, є можливість встановлення сценаріїв розвитку економіки, відповідно до яких розраховуються ймовірності дефолтів окремих компаній-позичальників та якість всього кредитного портфеля (тобто є можливість проведення стрес-тестування банку за різних макроекономічних умов). Така система успішно апробована для французької економіки та одної з африканських країн. Проте, окільки в Україні у нас ще не було замовлень на створення подібної системи, то вже проведених прогнозинх оцінок кількості банкруств в Україні за нових умов ще немає. Отримаємо їх дещо згодом.»
Доцент Самофалова Марія уточнила про кількість працюючих в «IntelSoft Technologies» до і після спалаху коронавірусу та які це мало наслідки?
Відповідь Матвійчук А.В.: «Кількість працюючих залежить від проектного навантаження. У компанії 5 засновників, які працюють постійно. Плюс бухгалтер. Зараз в команді виконують роботи над проектами ще двоє дата саєнтістів (аналітики даних, розробники). При реалізації нової системи залучаємо додатково програмістів, фронтенд-розробників, дизайнера, тестувальника та ін.».
Завідувачка кафедрою Резнік Надія доповнила доповідь Матвійчука Андрія щодо ситуації з розвитку стартапів, у контексті зазначеної теми обговорення, зокрема, що держава не виділяє достатню кількість коштів на фінансування і підтримку цього важливого напряму. До прикладу, уряд Франції 2020 року планує виділити до 4 мільярдів євро для стартапів, у межах урядового плану підтримки бізнесу, у зв’язку з пандемією коронавірусу. Підтримка може бути надана за такими трьома формами: короткострокові позики у розмірі 160 млн євро, гарантовані державою позики зі спеціальними критеріями для стартапів у розмірі до 2 мільярдів євро, або прискорене повернення вирахуваних із суми податку витрат на дослідницьку діяльність – до 1,75 мільярдів євро. Чи до прикладу Ізраїль, що вже давно відомий як стартап-нація. На рахунку Ізраїлю щонайменше 18 таких, вартість яких $ 1 млрд. і більше. Незважаючи на постійний стан бойової готовності, підприємницьке середовище Ізраїлю дозріває й процвітає. Ніде у світі – навіть у найспокійніших і найстабільніших куточках нашої планети - не видається можливим знайти стільки ж стартапів на душу населення, скільки у країні з населенням у 8,7 мільйонів: один на кожні 1400 людей.
Доцент Слободяник Анна: «Якою Ви бачите банківську систему України у травні-липні 2020 р.? Які прогнози і перспективи?»
Відповідь Матвійчук А.В.: «У травні-липні навряд чи відбудуться якісь принципові зміни. Але загалом прогнози не втішні. Світова економіка в цілому завершує глобальний гіперцикл зростання і питання нової Великої Депресії було лише питанням часу. Жодних негараздів із 2008 році у світовій економіці усунуто не було. Тільки загасили проблеми ліквідністю, трохи відклавши їх у часі, проте збільшивши їх потенційний масштаб. Коли розпочнеться нова світова криза, гроші в першу чергу почнуть тікати з нерозвинених ринків. Тож Україна опиниться у надзвичайно складній економічній та фінансовій ситуації з відповідним знеціненням національної валюти, банкрутством підприємств, потенційним дефолтом суверенного боргу, зростанням безробіття, падінням виробництва і т.п. Коронавірус став лише каталізатором цієї ситуації, лише наблизивши цю кризу у часі.»
Доцент Слободяник Анна: «Андріє Вікторовичу, яка Ваша думка щодо нинішніх економічних показників, адже аналізуючи ситуацію березня 2020 року не лише коронавірус є причиною такоі складної економічної ситуації у світі. Так званий «чорний понеділок» 9-го березня показав негативну тенденцію на світових ринках і вже спричинив ланцюгову реакцію. Тож аналізуючи графік індексів S&P500, за останні 90 років ми знаходимось у бичачому тренді, а, отже, ринок дуже перегрітий, навіть більше ніж у 1929 році.»
Відповідь Матвійчук А.В.: «За останні півстоліття ФРС проводила екстренні засідання всього три рази. І вже стільки ж лише у цьому місяці. Зараз приймаються безпрецендентні заходи з утримання економіки від обвалу у прірву. Стільки ліквідності за такий короткий час ніколи ще не вливали у фінансову систему. Але і це не допомагає. За прогнозами ключових аналітиків ФРС та Morgan Stanley падіння економіки США лише у другому кварталі цього року буде в межах 35%-50%.
Причому не можна сказати, що ця ситуація викликана коронавірусом. Вона була прогнозована задовго до цих подій. Вірус тільки став тригером для початку розвитку кризи. В принципі, теорія хвиль Елліотта, цикли Кондратьєва та інші циклічні теорії вказують на те, що глобальний гіперцикл підходить до кінця, що за собою спричинить обвал економіки не менший, ніж у період Великої Депресії. Тобто зараз ми на порозі безпрецендентних подій в історії світової економіки.»
Лектор, доцент Марія Самофалова, підводячи підсумок заняття, побажала усім студентам, всупереч негативним економічним тенденціям, продовжувати займатись самоосвітою за допомогою on-line навчання, висловила слова вдячності завідувачці кафедри, колегам, запрошеному спікеру за активну спільну командну роботу.
Дякуємо Андрію Вікторовичу за цікаву та актуальну інформацію, якою він щиро поділився, та запрошуємо його на наступну дуальну on-line конференцію.
Посилання на YouTube
Аліна Троян,
доцент кафедри менеджменту ім.проф. Й.С. Завадського