Асортимент гормональних препаратів, їх механізм дїї та особливості застосування – аналізуємо на заняттях з дисципліни «Ветеринарна фармакологія»

22 березня 2019 року

Гормони – біологічно активні речовини, що продукуються залозами внутрішньої секреції. На сьогодні в ендокринології відомо близько 50 гормонів. Вони забезпечують нормальний ріст та індивідуальний розвиток тварин, адаптацію організму до умов зовнішнього середовища та його реакцію на патологічні подразники, підтримуючи таким чином фізіологічний гомеостаз.

Знання про значення гормонів для організму тварини, здобуті студентами за вивчення інших дисцилін на факультеті ветеринарної медицини, вони мали змогу використати на лабораторних заняттях з ветеринарної фармакології.

На сучасному етапі викладання нормативної дисципліни «Ветеринарна фармакологія» надзвичайно важливим є питання підготовки ерудованого лікаря ветеринарної медицини, який розуміє механізм дії препаратів окремих груп, особливості застосування того чи іншого лікарського засобу.
Більше того, для гормонів та їх препаратів характерними є наступні властивості: специфічність дії, кожний гормон діє лише на відповідні органи-мішені; висока біологічна активність – проявляють дію за застосування у надто малих дозах; дистанційний характер дії – діють на органи, що розміщені на значній відстані від місця синтезу гормону; відсутність видової специфічності дії – гормон, одержаний від тварин одного виду, аналогічно діє на тварин інших видів; досить швидка інактивація гормонів тканинами, тому вони повинні постійно продукуватися залозами внутрішньої секреції.
Отож, на заняттях з «Ветеринарної фармакології» студенти дізналися, що у ветеринарній медицині гормональні препарати застосовують за недостатнього синтезу гормонів залозами внутрішньої секреції, наприклад, інсуліну за гіпофункції підшлункової залози; для посилення фармакологічної дії природних гормонів – андрогени застосовують для стимуляції росту молодняка тварин, а препарати тироксину – для прискорення їх відгодівлі; для лікування тварин за захворювань, не пов'язаних з розладами гормонального статусу організму, – інсулін застосовують для лікування жуйних за атонії передшлунків.
Студенти переконалися у широкому асортименті сучасного ринку гормональних ветеринарних препаратів. У формі інтерактивної гри було проаналізовано фармацевтичну продукцію українських виробників: «Бровафарма», «Укрветпромпостач», «Укрзооветромпостач» тощо. 
 
 
 
 
 
Так, майже кожен вітчизняний виробник пропонує гормональний препарат гіпофізу - «Окситоцин», основний фармакологічний ефект якого полягає у стимуляції скорочень гладеньких м'язів матки під час родів. Впливаючи на мембрани клітин, він посилює проникність Калію в міофібрили матки. Окситоцин діє сильніше на скорочення матки, ніж інші міотропні засоби, що впливають на скоротливі елементи міометрію, а також активує також скоротливість міоепітелію молочної залози та посилює виділення молока в лактуючих тварин.
 
Препарат застосовують з метою посилення скорочень матки при затяжних та в'яло перебігаючих родах в багатоплідних тварин, при затриманні плаценти, для прискорення інволюції матки після родів, за маткових кровотеч та з метою стимуляції молоковіддачі за агалактії та за маститів.
Було акцентовано увагу на особливо актуальних в акушерсько-гінекологічній практиці – простогландинах. Оскільки вони сприяють утворенню родової домінанти і є безпосередніми модуляторами родової діяльності, за штучних абортів і стимуляції родів використовують препарати простагландинів Ф (динопрост, ензапрост) і Е2 (динопростон). 
 
Простагландин Ф, пригнічуючи синтез прогестерону, підвищує рівень естрогенів, збільшує щільність і чутливість окситоцинових рецепторів, сенсибілізує міометрій до окситоцину. Він має виражений стимулювальний вплив на міометрій: викликає ритмічні скорочення (стимуляція колових м’язових шарів стінки матки), підвищує тонус (стимуляція поздовжніх м’язових шарів стінки матки) вагітної і невагітної матки та сприяє розслабленню м’зів шийки матки, чим забезпечує координовану родову діяльність і народження тварини.     
Було підкреслено, що у складі багатьох сучасних препаратів діючою речовиною є клопростенол – синтетичний аналог простагландину Ф, який має специфічну лютеолітичну дію. Застосування таких лікарських засобів у лютеальній фазі статевого циклу сприяє зникненню жовтого тіла і створює передумови для появи тічки і овуляції. Перші симптоми тічки після застосування препарату з’являються через 48-60 годин, найбільш ефективний період для запліднення настає приблизно через 78 годин після застосування препарату; у кобил – на 24 години пізніше. 
Простагландин Е2 також викликає значне підвищення ритмічних скорочень міометрію вагітної матки та її тонусу, розслаблює шийку матки. 
Отже, простагландини застосовують з метою стимуляції активності матки за тяжких родів, індукції опоросів, синхронізації охоти, прискорення інволюції матки після родів та лікування тварин за хронічних та гострих ендометритів.
Студенти ознайомилися й з представниками інших груп гормональних ветеринарних лікарських засобів: препаратів жіночих (естрогенів), та чоловічих (андрогенів) статевих гормонів, гормонів жовтого тіла (гестагенів), гіпофізу, підшлункової та щитоподібної залоз, кори наднирників тощо.
Згідно програми нормативної дисципліни «Ветеринарна фармакологія» студенти повинні знати назви та найбільш вживані синоніми лікарських засобів, їх походження, хімічну структуру та склад лікарських форм, фізичні та хімічні властивості; шляхи введення та особливості всмоктування, біотрансформації, виділення з організму; механізм; показання та протипоказання до застосування; орієнтовані  терапевтичні дози для тварин різних видів; способи виписування рецептів, токсичність і побічну негативну дію; способи лікування за отруєння у разі передозування.
Отримані знання допоможуть у майбутньому практикуючим лікарям ветеринарної медицини та обовязково будуть необхідними студентам під час навчальної практики з різних дисциплін, яка на третьому курсі ФВМ вже зовсім незабаром.
Ірина Деркач
 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook