Мане Мурадян: «Моя найкраща подруга навчається в НУБіП України, саме вона порекомендувала мені цей навчальний заклад»
Мане Мурадян закінчила спеціалізовану школу №1 міста Жашкова, а згодом вступила в Російсько-Вірменський (Слов’янський) університет, де опанувала спеціальність «Психологія» та в червні 2019 року отримаю диплом бакалавра. А продовжити навчання вирішила в Україні.
Чому вирішили повернутися в Україну?
– Будучи вірменкою, я все життя прожила в Україні. Говорю українською мовою, маю друзів-українців, ходила тут в дитячий садок та закінчила школу, але навчатись наважилась поїхати у Вірменію. Та Україна не покидала мене навіть там. Ми вивчали українську мову, святкували День вишиванки і в Російсько-Вірменський університет приходило сотні людей одягнених в український національний одяг. До того ж в інституті працювало радіо, і на перервах дуже часто грали пісні українських виконавців.
Відмінно володію українською, вірменською, російською та англійською мовами, а також вивчаю німецьку. Повернувшись з Вірменії, провела у своїй школі декілька цікавих уроків та тренінгів з психології. Обговорювались теми самооцінки, конфліктності, взаємовідносин учнів з вчителями, батьками та однолітками. Надіюсь після вступу до НУБіП брати активну участь у конференціях та житті університету.
Чому вирішили здобувати вищу освіту у НУБіП України?
– Моя найкраща подруга навчається в НУБіП, саме вона порекомендувала мені цей навчальний заклад, а згодом, побувавши в університеті, захопилась його атмосферою та доброзичливістю працівників і зрозуміла, що це саме те місце, в якому хочу провести наступні два роки. Мені дуже сподобалося розташування університету: здавалося, це окреме містечко, ніяк не зв'язане з шумним i великим містом.
А чому обрали магістратуру за спеціалізацію «Управління навчальним закладом»?
– Вважаю цю професію унікальною, тому що в ній поєднуються та відображаються різні науки, такі як психологія, менеджмент, економіка, право. Тобто спеціаліст з управління навчальним закладом та персоналом – різносторонньо розвинена людина з глибокими знаннями всіх механізмів функціонування навчальних закладів та організацій.
Чим цікавитеся окрім навчання?
– Творчістю. Люблю писати. Зараз пишу книгу і, сподіваюсь, що колись зможу її опублікувати. Активно займаюсь волонтерством та благодійністю: все минуле літо працювала психологом у дитячому будинку для хворих дітей. Брала активну участь в університетському житті, а з 2-го курсу працювала координатором – організувала спортивні та інтелектуальні ігри в стінах університету та між університетами. У змаганнях брали участь понад 15 університетів Вірменії.
Про що мрієте після закінчення вишу?
– Поліпшити свою англійську та німецьку. Але найбільша мрія – відкрити свій психологічний заклад для хворих дітей та дітей-сиріт. Хотілося б створити для дітей місце спокою та самореалізації, де будуть гуртки музики, танців, кулінарії, малювання тощо. Хотілося б ще більше займатись благодійністю та волонтерством. Планую також проводити тренінги, працювати психологом, а згодом стати навіть керівником навчального закладу.
Розмову провів завідувач кафедри методики навчання
та управління навчальними закладами
Сергій Кубіцький