Дивосвіт андріївського узвозу: таємниці та містика
Дивосвіт андріївського узвозу: таємниці та містика
16 листопада 2018 року
Цьогоріч осінь дивує нас чудовою погодою. Ще вчора були теплі сонячні дні, а сьогодні вже справжня зима. Напередодні першого снігу студенти 3 курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» відвідали незвідані куточки Андріївського узвозу. А екскурсоводом для них у цей день був їх наставник академічних груп, Міловідов Юрій Олегович.
Юрій Олегович дуже любить ці цікаві місця, знає їх історію і це було чудовим приводом, щоб знову прогулятися таємничими вулицями разом зі своїми студентами. Але цього разу вони не лише милувалися відомими пам'ятками архітектури, замком Річарда Левове Серце та Андріївською церквою, а й побродили двориками узвозу. Там їм вдалось побачити чимало цікавого та несподіваного.
Спускаючись з верхнього майданчика Андріївського узвозу, вони зазирнули до крихітного скверика, що розташований за Андріївською церквою. Тут розміщено кілька бетонних скульптур з цікавим минулим, створених Іваном Кавалерідзе, наприклад пам'ятник Тарасу Шевченку.
Як розповів Юрій Олегович: «Сто років тому, в 1918 році, цей пам’ятник був встановлений в місті Ромни на Сумщині. Аж через 64 роки, в 1982 р., його замінили копією з бронзи. А ще через 20 років, в 2002 р., оригінал був перевезений до Києва, відреставрований та встановлений на Андріївському узвозі».
«Поруч з пам'ятником Т. Шевченка можна побачити «чоловіка з тортом». Але якщо серйозно, то Ярослава Мудрого з "Софією" в руках», каже Юрій Олегович. Дана композиція була створена ще в 1949 р., а в 1997 р. за її ескізом зробили величезний бронзовий пам'ятник, який сьогодні можна побачити біля Золотих воріт.
Але, найбільше студентів вразила скульптура, котра знаходилась за спиною у Ярослава Мудрого та нагадувала кам'яний стовп. За словами Юрія Олеговича: «Це древній пам'ятник княгині Ользі, який стояв на Михайлівській площі ще на початку минулого століття, але через кілька років був зруйнований більшовиками. Частки скульптури, за винятком голови княгині, знайшли тільки в 1996 р. під час реконструкції площі. Згодом їх зібрали воєдино та встановили на узвозі».
Блукаючи Андріївським узвозом, неможливо пройти повз будинок-музей Михайла Булгакова. Але цього разу студенти разом із своїм наставником зазирнули до дворика музею, що розташований за спиною пам'ятника письменнику. Тут на відкритій веранді в'ється виноградна лоза.
![](/sites/default/files/u195/ris.5.jpg)
Як каже Юрій Олегович: «Деякі вважають, що це – древній "булгаковський" виноград, який увивав будинок ще багато років тому. Оповиту виноградом веранду можна дійсно побачити на старих фото 1930-х років. Але до нинішніх днів той самий виноград не дожив. У 2012 р. за ініціативи активістів в музеї був висаджений виноград з Монмартра. Він добре почав рости, але потім був ... вкрадений! Містика, та й годі». А ось лозу, що вони побачили в день екскурсії, висадили близько двох років тому.
![](/sites/default/files/u195/ris.6.jpg)
![](/sites/default/files/u195/ris._7.jpg)
![](/sites/default/files/u195/ris._8.jpg)
![](/sites/default/files/u195/ris._9.jpg)
І, звичайно, студенти з Юрієм Олеговичем не могли пройти повз одну з найромантичніших і загадкових споруд Києва, а саме Замок Річарда Левове Серце. Цей замок завжди вважали містичним місцем. Причиною тому стали жахливі завивання, котрі були чутні зі стін будинку. Люди втікали з замку, так як вважали, що в ньому живе нечиста сила та привиди.
![](/sites/default/files/u195/ris.10.jpg)
І наостанок, наші студенти виявили дуже цікаву річ. Всю екскурсію Юрію Олеговичу допомагав провести ось цей кіт, котрий супроводжував їх протягом такої цікавої прогулянки містом.
Справа в тому, що на Андріївському узвозі з'явилися коти-екскурсоводи. На деякі плити нанесені зображення кота та QR-код, який дозволяє отримати цікаву інформацію про те, що знаходиться поруч.
![](/sites/default/files/u195/ris._12.jpg)
Ну, і по завершенні екскурсії, як пишуть в шкільних творах, вражені та задоволені студенти разом з Юрієм Олеговичем повернулись додому.
Тетяна Волошина,
заступник декана факультету інформаційних технологій