Мовний флешмоб у Мукачівському аграрному коледжі

Той, хто не знає рідної мови або цурається її,
засуджує себе на злиденність душі.
В. Сухомлинський

     Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. Тому не дивно, що Указом Президента від 1997 року в Україні встановлено ще одне свято – День української писемності та мови, який щороку відзначають 9 листопада, у день ушанування Преподобного Нестора Літописця, послідовника творців слов`янського письменства Кирила і Мефодія. Ці слова було сказано викладачем філологічних дисциплін, організатором мовногофлешмобу у ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж», присвяченого Дню української писемності та мови.

     Всеукраїнський диктант національної єдності – це акція єднання навколо неї, акція її утвердження, це прагнення довести всім, що вона у нас – одна-єдина. Тому викладачі, студенти та працівники коледжу активно долучилися до неї. Зал засідань заповнений вщент. Усі в очікуванні відповідальної хвилини.
     Але поки присутні налаштовуються на написання диктанту, для них звучить щире, мелодійне рідне слово – поезія «Молитва» у прочитанні студентки правознавчого відділення, групи ПВ- 29 Кохан Аделіни.

     І ось звучить голос українського педагога, мовознавця Олександра Авраменка. «Що спадає на думку, коли чуємо слово «мрія»?» – такими словами починався текст диктанту, який транслювали зі студії UA: Українське радіо. Кожен із присутніх уважно слухає диктора і пише. Адже саме в такий спосіб і можна перевірити себе на знання української мови, на вміння грамотно писати.
     Диктант завершено. Звісно, були і хвилювання, і переживання. Але купа думок, позитивних емоцій, вражень, отриманих від заходу. І напевно, кожен згадав про свою мрію.
     «Головне – усім нам робити свою справу з любов`ю, відчувати політ, і тоді обов’язково мрія здійсниться!» – такими словами-настановою завершився Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
     Тож я бажаю тим, хто продемонстрував єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово:«Хай здійсняться ваші мрії!»

Аліса Чорі