Ічнянські події: чужого горя не буває

10 листопада 2018 року

     Безперервний рокіт вибухів артилерійських снарядів, маса пошкоджених будинків, тисячі біженців… Подібні вирази останнім часом в українців асоціюються з Донбасом. Ніхто не міг уявити, що невдовзі страшний сценарій може стати реалією для жителів Ічнянщини. В соціальних мережах можна було почути масу причин, що призвели до трагедії, але ми довіримо цю задачу слідству. Цікавіше наслідки, адже в зоні лиха опинились тисячі людей. І якщо більшості постраждалих вибухи принесли певні незручності або незначні матеріальні збитки, інші втратили все, що мали. Невелика група волонтерів нашого університету за підтримки Олега Дмитренка вирушили в місто Ічня та смт Дружба, щоб дізнатися більше про ситуацію та надати допомогу тим, хто її потребує.

     В першу чергу, ми завітали до Прилуцької міської лікарні, де на стаціонарі перебували з два десятки жителів Ічнянщини. Тимчасові біженці повідали про горе, яке їх спіткало. Хтось залишив домівку без грошей, інші — без одягу. Варто відмітити героїчний настрій потерпілих, адже серед них не виявилось панікерів. Всі вони тримались, наче досвідчені бійці.
     Далі ми попрямували до Ічні, адже на місцевому стадіоні зібрались найкращі чоловіки області — тут розташований пересувний табір МНС-ників. Ми зустрілися з прилучанами, підтримавши їх матеріально і морально. Виявилось, пожежників підтримало керівництво декількох районів і місцеві мешканці. Польова кухня взагалі перетворила б їх працю на пікнік, але вже через півгодини ми переконалися в мужності наших хлопців. Фактично, пожежні бригаді працюють позмінно, реагуючи на кожен розрив снаряду. Вони стояли практично під вогнем, щоб своєчасно локалізувати джерела загорання. Тим не менш, нічого не видавало занепокоєння чи втому рятівників. Герої в синій уніформі випромінювали надію.

     Третій етап поїздки був найважчим. Не тому, що довелось проїхати через декілька блокпостів чи по дорозі побачити десятки розірваних та нерозірваних снарядів. Ми стикнулися з людськими проблемами. Хтось з мешканців доволі великого (близько 1000 чоловік населення) смт. Дружба залишився без вікон, інші — без дверей або даху. Але частіше всі ці проблеми складалися в купу. В школі і садочку майже не залишилося вцілілих вікон.

     Ми передали потерпілим мешканцям деякі харчі, поспілкувалися і намагались заспокоїти. Студент НУБіП, депутат Прилуцької міської ради Дмитро Третяченко надав юридичну допомогу, адже жителі не знали про те, як їм діяти у випадку приїзду державних комісій та чиновників різних категорій.

     Є надія, що найближчим часом проблеми людей будуть вирішені, адже наближається зима, і наразі більшість помешкань не пристосовані до проживання. А ми в свою чергу для подальшої допомоги і контролю за наданням компенсацій обмінялися контактами з потерпілими мешканцями смт. Дружба , будинки яких були пошкоджені внаслідок вибухів на військових складах.
 

Віталій Шкурат

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook