До 100-річчя Дмитра Прилюка: на гуманітарно-педагогічному факультетів пройшов семінар «Учитель журналістів»

7 листопада 2018 року

Праця – то життя,
найбільша радість і насолода…
Д. Прилюк

     У Національному університеті біоресурсів і природокористування України у рамках Тижня української писемності та мови відбувся науково-практичний семінар «Учитель журналістів» з нагоди 100-річчя від дня народження одного з чільних основоположників української журналістики, ученого, педагога, публіциста, письменника Дмитра Прилюка.

     Відкриваючи науково-практичний семінар, декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук розповів студентам-журналістам про Дмитра Прилюка як педагога, науковця, письменника, публіциста, журналіста, зазначивши, що його особистість є втіленням совісті, честі, порядності і професійності журналістів.

     Багатогранність його життя і творчості було представлено у доповідях студентів-журналістів І курсу гуманітарно-педагогічного факультету. Софія Грабовська у своїй доповіді проаналізувала життя та творчість Дмитра Прилюка. Незважаючи на те, що він ріс у бідній багатодітній сім’ї, проте старанно учився в школі, розвивався і ще в дитинстві мав хист до писання: протягом навчання він дописував у шкільній стінній газеті, а згодом став сількором районної та обласної газет У 1940 році закінчив Український інститут журналістики в Харкові. Брав участь у Великій Вітчизняній війні. Був нагороджений орденом Великої вітчизняної війни 1 ступеня, медалями. Після демобілізації Дмитро Михайлович тривалий час працював кореспондентом і редактором вінницьких, полтавських і київських обласних газет. Був редактором популярної газети «Сільські вісті».

 

     Віталій Мікула розповів про Прилюка-публіциста і наголосив на тому, що процес створення публіцистичного тексту був своєрідним мистецтвом літературного дискурсу, визначаючи при цьому послідовність творчого процесу: виникнення задуму, пошуки шляхів його розв’язання і втілення в продукті творчості.

     Вікторія Кравченко зосередила увагу на тому, що скрізь, де працював Дмитро Михайлович, його згадували добрим словом, адже він був не лише редактором, а й чуйним наставником-вихователем. Саме тому Д. М. Прилюку запропонували навчати молодь на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, де він працював понад чверть століття.

     Марина Когут зазначила, що Д. М. Прилюк встиг за своє життя дуже багато, зробивши вагомий внесок у літературну, журналістську, наукову, освітянську ниву. Відданість Дмитра Михайловича усьому рідному, українському пронизувала його педагогіку, прозу, публіцистику, проявлялася у його вдачі, поведінці, ставленні до колег і студентів.

     Доповідь Вікторії Хлопчанюк була побудована на спогадах сучасників. Студентка зачитує спогади сина Дмитра Михайловича В’ячеслава: «За сучасними мірками, в батька була одна вада: він завжди намагався говорити і писати лише правду». Згадують також гарним словом Дмитра Михайловича і його вихованці – Віктор Набруско і Юрій Бондар. Вони стверджували, що «Дмитро Михайлович був безсумнівним авторитетом, справжньою величиною, слово його як декана для них було законом».

     Олена Бойко наголосила, що Дмитро Прилюк є прикладом наполегливості, завзятості, послідовності в досягненні поставленої мети, вірного служіння своєму народу. Спадщина Д. М. Прилюка багата й славна, тому не заростає до неї народна, людська стежка. Мудрі книги Дмитра Михайловича надихають на сумлінну працю в ім’я Батьківщини, вчать долати труднощі, досягати мети, пробуджують високі почуття любові до свого рідного краю.

     Орина Зеленіна у своїй доповіді наголосила, що Дмитро Прилюк не тільки публіцист, письменник, журналіст, він є справжнім учителем та наставником майбутніх журналістів, про що свідчать його наукові праці – двотомник «Теорія і практика журналістської творчості», «Мистецтво писати», «Спостереження і дослідження фактів журналістом». Для журналістів сьогодення ці праці дуже важливі й актуальні, а викладені в них ідеї, підходи до розуміння формування журналістського тексту – класика журналістикознавства. На завершення студентка з гордістю підсумувала: «Ми, студенти спеціальності «Журналістика», ті, хто зважено вибрали журналістський фах, матимемо змогу пізнати постулати журналістської професії, осягнути її «секрети», відкрити для себе звідане і незвідане у журналістиці, все те, чим жив відомий журналіст Дмитро Прилюк. Дякуємо за те, що були Люди з великої літери. Ми маємо з кого брати приклад. Ми віримо в його ідеї і будемо втілювати їх у життя».

     На зустріч із студентами-журналістами, котрі й були головними доповідачами на семінарі, завітали учні та послідовники Дмитра ПрилюкаІван Чиж, народний депутат України двох скликань, голова Державного Комітету телебачення і радіомовлення України у 2002-2006 рр., радник ректора, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП України, Заслужений журналіст України; Михайло Сорока – Заслужений журналіст України, багаторічний головний редактор газети «Урядовий кур’єр», член правління Національної спілки журналістів України, голова правління Київської організації НСЖУ, член Асоціації спортивних журналістів України; Віктор Пасак – Заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України і Національної спілки кінематографістів України, один із фундаторів сучасного українського телебачення та знаменитої радіостанції «Колос».

     Їхні спогади про незабутнього Учителя Журналістів Дмитра Прилюка були теплими і зворушливими, а поради тим, хто став на стежку до журналістики слушними і мотивуючими: писати так аби довкола світ ставав світлішим, творити добро, обстоювати справедливість, обороняти людину. І палко, до самозабуття любити рідну, найкращу у світі землю, що зветься Україна. Так, як це робив незабутній Дмитро Михайлович Прилюк.

Віра Ляшенко, Катерина Мусієнко, Юлія Дуб,
студенти І курсу гуманітарно-педагогічного факультету 
спеціальності «Журналістика»  

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook