Студенти факультету землевпорядкування відвідали міжнародний центр сучасного мистецтва XXI сторіччя – PinchukArtCentre
Студенти факультету землевпорядкування відвідали міжнародний центр сучасного мистецтва XXI сторіччя – PinchukArtCentre
2 жовтня 2018 року
PinchukArtCentre м. Київ
Студенти 4 курсу 1 групи факультету землевпорядкування 2 жовтня 2018 року разом із наставником, старшим викладачем кафедри управління земельними ресурсами Колісником Григорієм Миколайовичем відвідали PinchukArtCentre.
В день відвідання центру працювало три виставки: І знову демократія?, Виставка Лесі Хоменко «Перспективна» у рамках PAC-UAта Виставка Червона книга: радянське мистецтво Львова 80 – 90-х років.
Проект «І знову демократія?» – представляє масштабну групову виставку за участі Франсіса Аліса, групи Аллора та Кальсаділья, Олафура Еліассона, Мауріціо Кателана, Зо Леонард, Гошки Мацуги, Такаші Муракамі, Сондри Перрі, Паскаля Мартіна Таю, Люка Тюйманса, Рейчел Уайтред та Деміена Хьорста. Ця виставка відштовхується від подвійного запитання: «Чи ми маємо переосмислити демократію? Як скорегувати чи адаптувати цю систему, аби вона вижила перед викликами, що стоять перед нею сьогодні?» або «Чи нам потрібна нова модель? Чи програє демократія? Чи втратила свою життєздатність модель представницької влади і чи не справляється вона зі своїми завданнями?» Виставка не пропонує прямолінійного погляду на всі ці питання, а радше пропонує комплексні рамки з думок, ризиків та мрій, що визначають чи загрожують вони демократичним устроям, якими ми їх знаємо сьогодні. Сучасне мистецтво, подібно до добре функціонуючої демократії, створює «відчуття можливостей». Напередодні президентських виборів в Україні саме це відчуття можливостей ми повинні плекати. Цитуючи уривок з вірша художниці Зо Леонард: «… Я хочу президента, що не буде меншим з двох зол…»
Персональна виставка Лесі Хоменко «Перспективна» у рамках PAC-UA- розповідає про перспективні викривлення, які виникають у певній точці спостереження. В даному випадку ця точка – майстерня художниці, яка знаходиться на колишній вулиці Перспективній в Києві, і перенесена до інституції – на територію публічності.
У цій роботі Хоменко переносить точку спостереження з приватного в публічне (відповідно політичне) поле, з периферії в центр і делегує об'єкту властивості суб'єкта. Продовжуючи осмислювати і відчувати можливості живопису – основного медіума, з яким вона працює протягом всієї своєї практики – Хоменко в цьому проекті привертає увагу до неможливості бачити без спотворень.
Виставку «Червона книга: радянське мистецтво Львова 80–90-х років» присвячено радянському мистецтву Львова 1980-х й візуальним практикам 1990-х, що тривалий час були ігноровані в інституційному полі та лише частково введені у науковий обіг. Цей проект – одне з перших великих досліджень художнього життя Львова 1980–1990-х років. Так, динамічна пізньорадянська культура 1980-х здобула ознаки «антицивілізації», а з другої половини 1990-х роль художника знецінюється до повного розчинення індивідуальності автора у річищах хаосу нових економічних відносин.
Загалом враження у всіх склались різні. Когось дані проекти змусили задуматись, когось привели в шок, когось зацікавили, а комусь трішки не сподобались. Завдяки медіаторам, ми краще зрозуміли задумки авторів, і кожен для себе взяв щось корисне з їхніх робіт.
Нам, як випускникам, важливо проводити більше часу разом, не у формальній обстановці, пізнавати щось нове та ділитись враженнями.
Піддубняк Ірина
Студентка 4 курсу 1 групи
