Досвід Німеччини щодо охорони земель та контролю за збереженням родючості ґрунтів
Досвід Німеччини щодо охорони земель та контролю за збереженням родючості ґрунтів
19 квітня 2018 року
факультет землевпорядкування
17 квітня на факультеті землевпорядкування НУБіП України за підтримки ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», Асоціація «Земельна спілка України» пройшов Всеукраїнський науково-практичний семінар «Охорона земель та контроль за збереженням родючості ґрунтів у Німеччині». Головними представниками семінару стали фахівці у сфері охорони земель у Німеччині: Доктор Уте Шультхайс - Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Крістіан Візе - Управління екології району Штендаль; Доктор Денис Грубер - Управління екології району Штендаль; Крістоф Конрад Гільген – Товариство з реалізації та управління землями BVVG.
Ідея його проведення – це перейняття досвіду в галузі охорони земель у країн Європейського Союзу загалом та на прикладі Німеччини, та побудови схожої системи в Україні.
З вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету Тарас Євсюков та президент Асоціація «Земельна спілка України» Андрій Кошиль, який відмітив, що питання охорони земель та контроль за збереженням родючості ґрунтів є вкрай важливим. У Німеччині власники землі відповідально відносяться до внесення добрив та збереження грунтів.
Першою з німецьких експертів виступила Доктор Уте Шультхайс, яка розповіла про правові принципи охорони грунтів та їх удобрення. У Німеччині землі сільськогосподарського використання у поєднанні зі здебільшого сприятливими кліматичними умовами відзначаються високою родючістю та завдяки цьому високою продуктивністю. Основні закони, що описують норми з охорони землі в Німеччині, це: Федеральний закон про охорону землі (BBodSchG) та Федеральна постанова про охорону землі та залишкову екологічну шкоду.
Федеральний закон про охорону землі, що був впроваджений в дію в 1998 році, наголошує на:
· Сталому забезпеченні або відновленні функції землі.
· Здійсненні санації землі та залишкової екологічної шкоди, а також спричинене цим забруднення водойм та запобіганню шкідливим впливам на землю.
Федеральна постанова про охорону землі та залишкову екологічну шкоду (BBodSchV), яка була введена в дію з 1999 року, поширюється на:
· дослідження та оцінку підозрілих земель, ділянок, де може бути залишкова екологічна шкода, шкідливих змін ґрунтів та залишкової шкоди, а також на вимоги щодо відбирання проб, проведення аналізів та забезпечення якості
· вимоги щодо відвернення загроз шляхом заходів з знезаражування та інших заходів безпеки, а також шляхом інших заходів охорони та обмеження
· додаткові вимоги до санаційних досліджень та планів санації за наявності певних видів залишкової екологічної шкоди
· вимоги до профілактики виникнення шкідливих змін ґрунтів, а також вимоги щодо внесення матеріалів
· встановлення контрольних та оперативних показників, а також профілактичних показників, у тому числі додаткового обтяження
Також Уте Шультгайс наголосила, що одним з важливих моментів в охороні грунтів Німеччини є спільна аграрна політика. Яка містить в собі прямі виплати, а саме: власники підприємств, котрі хочуть отримати базову премію, повинні застосовувати методи господарювання, які сприяють охороні довкілля (Cross Compliance згідно з Постановою (EU) Nr. 1307/2013). Кожний отримувач прямих сільськогосподарських виплат зобов’язаний у рамках Cross Compliance утримувати сільськогосподарські землі, якими користується, у доброму господарському та екологічному стані (GLÖZ).
Уте Шультгайс зазначила, що охорона сільськогосподарських земель, передусім ріллі, відіграє важливу роль в німецькій політиці, оскільки Німеччина має площу ріллі близько 11,9 млн. га та близько 4,9 млн. га лук та пасовищ.
Наступним виступив магістр аграрних наук Крістіан Візе, який представив доповідь на тему «Виконання законодавства про добрива на місцях у Німеччині на прикладі району Штендаль».
Він охарактеризував місцерозташування, клімат та історію розвитку району Штендаль. Також звернув увагу на сільське господарство в районі: 590 сільськогосподарських підприємств, з них 383 тваринницькі (примітка: 2010 р. їх було понад 450!), які переважно займаються розведенням великої рогатої худоби та свиней, а також птиці для виробництва м’яса та яєць; понад 100 тваринницьких підприємств та понад 60 біогазових установок.
Тому в цьому районі перевагу віддають використанню органічних добрив, які отримуються завдяки 65 тисячам голів великої рогатої худоби в господарствах. Також використовується органо-мінеральні добрива (так звані «добрива з вторинної сировини», наприклад, осад стічних вод, компост, залишки від зброджування відходів).
Щодо внесення добрив, то в Німеччині діють наступні законодавчі акти:
- Постанова про добрива;
- Закон про добрива;
- Постанова про електроенергетичний баланс;
- Постанова про засоби удобрення.
Відповідно до них здійснюється контроль за дотриманням граничнодопустимого обсягу добрив, захист природного балансу, та регулюється питання збереження гумусу і поживних речовин.
Керівник відомства екології району Штендаль, Доктор Денис Грубер ознайомив учасникам семінару зі структурою адміністративних органів та їх повноважень щодо контролю по охороні земель.
На рівні федерації діють закони:
· Федеральний закон про охорону землі (BBodSchG) встановлює цілі охорони та стратегію реалізації
· Федеральна постанова про охорону землі (BBodSchV) встановлює правила фахової діяльності та якість
· Норми (ISO, DIN, EN) визначають робочі кроки та порівняльність
На рівні федеральних земель та громад діють закони:
· Закони федеральних земель про охорону земель (врегульовують повноваження)
· Норми щодо відповідальності (врегульовують співпрацю установ)
· Інструкції (містять вказівки щодо дій у конкретних випадках)
Крім того, експерт зупинився на причинах районної реформи на землях Саксонія-Ангальт, а саме: зменшення чисельності населення, зміни вікової структури, міграція, фінансова ситуація.
До обговорення долучилися присутні. Доцента кафедри земельного кадастру Ольга Тихенко зацікавили низькі показники внесення добрив фосфору та азоту. Куратора з земельних питань Аналітичного центра ГС «Аграрний союз України» Ірину Діденко цікавило, чи враховують інтереси фермерів при застосуванні обмежень на внесення добрив і чи отримують господарства за це компенсації.
Приємно, що і студентів зацікавила наукова дискусія. Магістр факультету землевпорядкування Марина Мелещук запитала чи проводиться в Німеччині рекультивація земель та за чиї кошти.
Також зазначимо, що семінар транслювався у прямому ефірі у соціальній мережі Facebook. Відеозаписи доступні за адресою:
Доцент кафедри землевпорядного проектування
Людмила Гунько
