НУБіП очолив «Зарплатний рейтинг вишів-2018» за аграрними спеціальностями

21 березня 2018 року

     Одинадцятий рейтинг вишів журналу «Гроші» побачив світ. Роботодавці як і раніше віддають перевагу випускникам навчальних закладів з ім'ям, але при цьому скрупульозно оцінюють отримані під час навчання студентами навички. Вони набагато важливіше красивого диплома, який часто не відображає реальний рівень знань молодого фахівця. І це тренд, який в наступні роки буде тільки посилюватися.

     Розрив між якістю університетської підготовки студентів і реальними запитами роботодавців з кожним роком збільшується. Теоретична база в українських вишах як і раніше сильна. Але студентам дуже не вистачає практики.
     Бракує знань як таких, отриманих від представників ринку. Бракує і знань, одержуваних безпосередньо на ринку – в процесі стажувань і практик. І ось цю сторону навчального процесу більшість університетів залишає поза увагою.
     Втім, в останні кілька років компанії все частіше беруть на стажування випускників або студентів старших курсів і готують їх «під себе». Звичайно, спочатку на високу зарплату такі здобувачі претендувати не можуть. Але самі амбітні мають шикарний шанс не тільки набратися досвіду, а й отримати в перспективі високооплачуване місце роботи.

     Що ще змінюється? З кожним роком Міністерство освіти України посилює правила вступу до вузів. Якщо в 2016 році дозволялося подавати 15 заяв на 5 спеціальностей, а в 2017 році можна було одночасно подати 9 заяв по 4 спеціальностям. Вступна кампанія в 2018 році не стала винятком: можна буде подати максимум 7 заяв на 4 спеціальності. Також ось уже другий рік поспіль за новим принципом нараховується стипендія, яку отримують близько 40% загальної кількості бюджетників.
     Все це змушує студентів ще під час пошуку вишу скрупульозно підходити до вибору майбутньої професії, а в ході навчання концентруватися на отриманні додаткових знань, стажуванні та практичній роботі.
     Цей рейтинг вузів «Грошей» – вже одинадцятий за ліком. При цьому компанії, які брали участь в голосуванні, вперше за довгі роки не обмежувалися запропонованим списком навчальних закладів, а пропонували і свої варіанти. Хоча така можливість у них була з самого початку. Про що говорить поповнення списку за власними переконаннями?

     Про те, що роботодавці не особливо вірять в рівень знань та навички фахівців, яких готують найбільші виші. І вони готові наймати випускників «небрендових» навчальних закладів, які на практиці виявляються більш кваліфікованими і амбітними, ніж їх колеги з красивими корочками. Учасником рейтингу може стати будь-який заклад вищої освіти. Список університетів поступово оновлюється. У нинішній рейтинг, як і в попередній, після перерви повернулися вузи з Луганської та Донецької областей, які були переміщені із зони АТО на територію, підконтрольну Україні.

     Для оцінки провідні українські вузи вносяться в декілька списків – за спеціальностями, в яких їх оцінювали. До 2013 року включно їх було п'ять – гуманітарні, технічні, юридичні, економічні, будівельні. Але з огляду на зрослу значимість агропромислового сектора, ось уже п'ятий рік поспіль ми оцінюємо навчальні заклади, які готують фахівців у сфері сільського господарства.

     Природно, останнє слово – за роботодавцями. Саме вони виставляють оцінки і фактично визначають, які місця виші займуть в черговому рейтингу. Кожному з навчальних закладів роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок (або привласнити своє проміжне значення). Мінімальна – «0», що означає «я не візьму на роботу, швидше за все». Трохи вище – «2», яка говорить про згоду прийняти на зарплату нижче середньоринкової для даної категорії фахівців, якщо немає альтернативи. Оцінку «5» ми радили привласнювати в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для даної категорії фахівців. Найвищий значення – «10», рівний готовності роботодавця взяти на роботу випускника на зарплату вище середньоринкової для даної категорії фахівців.

     Для майбутніх аграріїв у нас хороші новини: роботодавці не тільки шукають молодих агрономів, тваринників, механізаторів, ветеринарів, але і готові непогано їм платити. Причому деякі компанії вважають за краще саме «свіжої крові».
     «Якщо вакансія не «гаряча», і у нас немає необхідності знайти заміну висококласному фахівцеві, ми віддаємо перевагу випускникам», – запевняє Андрій Васильченко, заступник директора АПК ВНИС.

     Ім'я вишу і його «престижність» в сільському господарстві особливої ролі не грають. Компанії більше дивляться на знання, амбіції здобувача і його бажання розвиватися, досягати результату.
     «Близько 5-10% наших нових співробітників – це випускники вузів. Особиста співбесіда, інтереси, мотивація, отримані навички за період навчання можуть оцінюватися навіть вище, ніж «червоний» диплом», – наводить приклад Андрій Жарій, генеральний директор « Аурум Груп».

     Оклад молодим фахівцям пропонують, як правило, на рівні середнього по ринку або дещо нижчий. Все залежить, по-перше, від посади, і по-друге, від затребуваності спеціальності на ринку праці.
    «Рівень зарплати визначається в залежності від ваги посади і її впливу на бізнес-процеси підприємства. Кандидати проходять відбір, в рамках якого оцінюються їх компетенції, які могли бути отримані в виші, на попередніх місцях роботи, додаткових тренінгах, освітніх програмах», – розповіли виданню в прес-службі компанії Kormotech.

     ПІДСУМОК: в сільському господарстві не так важливий престиж навчального закладу, як глибокі знання за фахом і вміння застосовувати їх на практиці. Такі випускники цінуються найбільше і можуть претендувати на гідну зарплату.

За матеріалами журналу «Гроші»,
№5 від 15 березня 2018 року

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій