Відкрити для студента природне багатство людини - мета відкритої лекції д.філос.н., доц. Калуги В.Ф.

22 лютого 2018, 19:00
Легко займатися наукою, коли тримаєшся загальновизнаних переконань. Легко доносити науковий матеріал до студента, коли говориш по писаному. Просто знаходити спільну мову з критиком, якщо ховатися за «спину» авторитетів. Але чого варта така діяльність? Чи хоч щось вона дає розуму чи серцю? 
 
Очевидно, покликання гуманітарного блоку освітньої сфери на сьогоднішній день полягає в тому, аби, насамперед, розбудити приспану ще з дитячих літ природну цікавість у студента або й у колег. Спонукати до критичного сприйняття світу, вдумливого ставлення до інформаційних потоків і, як наслідок, послідовної активності.
В епоху тотальної інформатизації та віртуалізації значної частини комунікативних процесів, проблем з доступом до інформації загального вжитку, тобто санкціонованої, умовно кажучи, громадською думкою, фактично немає жодних. А отже і потреби в донесенні до студента загальнодоступних та масово тиражованих інформативних блоків теж жодної немає. 
 
Навпаки, студента як і левову частку громадян, не дивлячись на їх наукові і решта регалії та статуси, треба буквально привчати до «розбірливості» в інформаційних потоках. Вміння оперувати інформаційними потоками та вивіряти і верифікувати їх вміст стає на поточний момент критично необхідним. Інакше кожен з нас і ми, представники спільноти, загалом ризикуємо безповоротно загрузнути в інформаційному багні, розгубивши самих себе – свою унікальність та особистість.
Таким чином, гуманітарний блок має бути спрямований, перш за все, на стимулювання розвитку та утвердження особистості у студента і часто, як би це прикро звучало, у колеги, хай би яким він був фахівцем у своїй галузі.
 
Саме в такому форматі була спроба побудувати відкриту лекцію на тему «Суспільство, його природа та функціональне навантаження в житті людини», як зрештою, і будь-яку іншу лекцію з циклів «Політологія» та «Соціологія». На скільки ж подібні намагання виявляться успішними з часом засвідчить саме життя. Для того воно має неймовірно багатий арсенал: від щирої вдячності колишніх і поточних студентів до широкого визнання, як, зрештою, і навпаки: від «тихого» осуду до остракізму.
 
Між тим, хочеться вірити – гра варта свіч.
 
З матеріалами презентації можна ознайомитись тут
 
Володимир Калуга,
доктор філософських наук,
доцент кафедри історії і політології
 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook