Україну чекають продуктивні добрі зміни й креативні ідеї. (Профорієнтаційна робота, січень 2018 р.)

У сучасних умовах перемагають не особистості, не окремі воїни, що стріляють із окопів, а телекомунікаційні технології, які застосовують висококваліфіковані і патріотично налаштовані спеціалісти (журналісти).  Серед  прогнозів науковця-практика Вероніки Василівни Чекалюк, насамперед, - удосконалення освітньої системи у плані підготовки фахівців, тобто тематика має бути  вузькоспеціалізована й орієнтована  на розв’язання  нагальних потреб громадян у масштабах держави. Преса має працювати «на»,  не «проти» держави (народу).

Січень 2018 року розпочався зустрічами зі школярами столичних шкіл, приводом стала грандіозна подія, ініційована Гуманітарно-педагогічним факультетом: Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція та стилістика перекладу», присвячена 80-річчю від дня народження Василя Стуса, що відбудеться у березні 2018 р.

Одинадцятикласники виявили інтерес до конференції й на засіданні кафедри 17 січня було прийнято рішення надати школярам можливість повноцінної участі у заході (усний виступ і тези доповіді). «Більшість із школярів планують своє подальше навчання у НУБіП за напрямком «журналістика», зазначає доцент кафедри української мови Вероніка Василівна й цитує винахідника-новатора І. Маска, котрий вважає, що більшість людей можуть навчитись набагато більше, ніж думають. Вони відмовляються, навіть не спробувавши. Одна маленька порада: важливо уявляти знання як свого роду семантичне дерево – впевніться, що розумієте фундаментальні принципи – стовбур і головні гілки – перш ніж поринати в дрібні гілки або листя, інакше їм ні на що буде опиратися. Приклад з деревом Чекалюк порівнює з побудовою державного іміджу, де стовбур – держава, має базуватися коренями на стабільній історії (не переписувати підручники з кожною новою владою), на репутації; де кожна гілка – це окрема сфера буття, без якої неможливе успішне функціонування суспільства, а листя – це люди, громада; квіти – це лідери думок, які формують  імідж країни, привертають увагу, до алегоричного образу квітів пропонується відносити і ЗМІ, бо саме вони «розносять запах» – інформацію».

Науковець Вероніка Василівна з 2008 року займається дослідженням ефективності іміджування світових держав, аналізує роль медіа у державотворенні. Журналістика, дипломатія, міжнародні відносини, екологія, - претендує саме на затребувану сферу знань, - зазначає вчений. Ми є свідками того, як на очах одного покоління  інформаційні технології зазнали потужних еволюційних змін - від громіздкого комп’ютера до кишенькового гаджета, переміщення думок у просторі звелося до секунди, незалежно від відстані й обсягу інформації. Журналістика – професія майбутнього».

Те якою є Україна і як її сприймають залежить від кожного українця. Держава це картинка, котру складають мільйони маленьких пазлів (громадян), - наводить алегорію доцент Чекалюк під час спілкування з майбутніми абітурієнтами-журналістами.

Миру нам усім, плідної співпраці й подальшого розвитку журналістики й іміджетворення в Україні.