Стипендіат Кабінету Міністрів України Ольга Наконечна: соціальна профілактика – надважливий аспект роботи соціальних працівників і педагогів

 

 

Працюю над розробкою інноваційних технологій для професійної підготовки фахівців із соціальної профілактики, тобто йдеться саме про майбутніх соціальних працівників і соціальних педагогів. 

 

 

Перш за все, проведене нами опитування працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді показало, що профілактика є провідним напрямом соціально-педагогічної роботи. Так, за даними анкетування, у загальній структурі робочого часу профілактична робота становить від 30 до 70 % в залежності від специфіки відділу та займаної посади спеціаліста. 

 

Крім того, у ході дослідження ми виявили комплекс негативних явищ, які знаходяться у полі зору соціально-педагогічних працівників. З іншої сторони є негативна тенденція, яка вказує на суттєві недоліки у проведенні профілактичної роботи. І часто-густо це пов’язано з недостатньою компетентністю кадрів. 

 

На наше переконання необхідно боротися не з наслідками, а причинами, отже,  працювати на випередження, тобто здійснювати первинну профілактику асоціальних явищ.

 

 

У цьому році в навчальних закладах з різних областей України проведені опитування. І тепер маємо емпіричні дані щодо схильності до агресивної поведінки молоді за регіональними та віковими ознаками. Вони ще раз підтвердили, що профілактика агресії теж є актуальним питанням превентивної роботи. Наприклад, мешканці міської місцевості більш схильні до агресивної поведінки, ніж їхні ровесники у сільській місцевості. За нашими даними, 41% мають неадекватну самооцінку, що викликано регламентованим спілкуванням з батьками, відсутністю цілеспрямованого виховного батьківського впливу на особистість дитини, невпевненістю у виборі свого подальшого життєвого шляху, майбутньої професії, погіршенням матеріального становища, недостатнім рівнем розвитку інфраструктури у сільській місцевості та можливостями для самореалізації. 

 

А ще події на Сході країни теж тягнуть за собою комплекс соціально-педагогічних проблем, які треба вирішувати превентивним шляхом. Крім того, поширеність поведінкових хвороб, алкоголізму, наркоманії, правопорушень серед дітей і молоді становлять загрозу для інституту сім’ї та демографічної ситуації. В зв’язку з цим, виникає потреба проведення системної і фахової цілеспрямованої превентивної роботи і, звичайно, підготовки фахівців, які будуть все це втілювати.

 

 

Акцент зроблено на розробці змісту професійної підготовки фахівців до соціальної профілактики. А це неможливо без з’ясування, які ж професійні обов’язки в цьому плані покладаються на такого фахівця безпосередньо на  виробництві. Адже спеціальність є відносно молодою, і на практиці немає чіткого розмежування функцій між соціальним педагогом, тим же психологом, які входять в єдину соціально-психологічну службу школи. 

 

Проведені анкетування, діагностичні зрізи дозволили визначити специфіку власне соціальної профілактики, аби потім її враховувати у професійній підготовці. І відповідно вже розробили методику застосування асоціативних зображень, які унаочнюють інформаційні повідомлення, сприяють кращому запам’ятовуванню та глибшому усвідомленню за рахунок вироблення асоціацій.  

 

Також розроблено технологію колективного занурення у майбутній фах, адаптовану саме до нашої проблематики. Суть її полягає у паралельному безперервному вивченні протягом семестру кількох споріднених дисциплін в логічному поєднанні з науково-дослідною, самостійною та виховною роботою студентів. Особливо хочу відзначити необмежений ресурс виховної роботи у поліпшенні професійної підготовки, а, особливо, для представників соціальних і педагогічних спеціальностей. Студенти на лекції вивчають, скажімо, профілактику поведінкових хвороб серед молоді, потім виїздять на екскурсію у відповідні соціальні інституції, де знайомляться з особливостями превентивної роботи безпосередньо на практиці, після під керівництвом викладача готують за цією тематикою виховний захід і проводять серед свої колег-студентів, а потім ще й за заздалегідь складеною анкетою проводять опитування, обробляють результати і з висновками доповідають на студентській конференції. 

 

Отже, у цьому випадку кожен із перелічених видів діяльності так чи інакше впливає на формування знань, вмінь та особистісних якостей. До речі, останні мають просто величезний вплив на результати вже професійної роботи нашого фахівця. Тільки уявіть, що він кожного дня має справу з тими, хто потрапив у складні життєві обставини: з людьми з інвалідністю, ВІЛ-інфікованими, важковиховуваними. І це лише декілька категорій клієнтів. Тож якщо у нього не будуть сформовані витримка, рівновага, сила волі, стресостійкість тощо, в такому випадку цілком можливе настання професійного або емоційного вигорання. Власне це ще один момент, над яким ми працюємо.  

 

А ще у ході дослідження запроваджено профілактичну спрямованість навчальної (ознайомчої з фаху) практики, програму якої узгоджено із потенційними роботодавцями – передовими соціальними установами, зокрема, Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. Тобто вже з першого курсу студент опановує затребувані працедавцем компетентності. 

 

 

З одного боку стипендія – це так би мовити статусна річ, а з іншого – ще й велика відповідальність. Мабуть, кожен молодий науковець переживає той момент, коли йому просто-таки необхідний стимул і якийсь дороговказ на шляху наукових пошуків. Іменна стипендія в цьому плані – більше, аніж доречна. До того ж її фінансовий аспект покрив певною мірою витрати на закордонне стажування та друк публікацій, зокрема у WoS. Без цього було б значно важче. 

 

Тож принагідно хочу подякувати ректорові Станіславу Миколайовичу Ніколаєнку і декану Василю Дмитровичу Шинкаруку за підтримку молоді у наукових починаннях, а також кафедрам педагогіки та соціальної педагогіки і інформаційних технологій в освіті, де розпочинала і продовжую виконувати своє дослідження.