В НУБіП парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув стратегію реформування лісового господарства України
6 грудня 2017 року. Національний університет біоресурсів і природокористування України вже давно став майданчиком, де відбуваються фахові дискусії, обмінюються думками і приймають важливі державні рішення. Можливо, дух академізму і той темп оновлення, який демонструє університет останні три роки, сприяють консолідації позицій науковців, фахівців, політиків і чиновників. Ось і сьогодні, вчергове, виїзне засідання Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України відбулося в НУБіП. А тема, яка зібрала народних депутатів України, стратегічна – реформування лісового господарства.
Необхідність сьогоднішнього зібрання викликана cхвалена 15 листопада 2017 року Кабінетом Міністрів України Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року, зазначив керівник Комітету Олександр Бакуменко. Один з лейтмотивів документу – створення нового суб’єкту господарювання в галузі лісового господарства. І головна задача засідання: почути думку практиків, професіоналів, науковців і громадськості щодо цього документу і перспектив розвитку галузі загалом.
Перш, ніж почати дискусію від імені Комітету Олександр Бакуменко подякував колективу університету за фахову підтримку законодавчої роботи і надану можливість проводити засідання на базі НУБіП. У свою чергу ректор Станіслав Ніколаєнко відмітив системну підтримку університету народних депутатів України, серед яких чимало випускників нашої alma mater. Очільник вишу запевнив присутніх у виключно державницькій позиції вчених, які долучилися до розробки Указу Президента Петра Порошенка «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду», а також вносили свої пропозиції до проекту урядової Стратегії. І надалі, зазначив ректор, ми готові вносити ідеї та брати участь у реформуванні галузі. Разом з тим, Станіслав Ніколаєнко акцентував увагу народних депутатів України на проблемах кадрового забезпечення – не тільки лісового комплексу, а й взагалі сільського господарства. Цього року лише близько 40% молоді з села змогли скористатися правом отримувати вищу освіту за кошти держави. Одна з причин цього – вкрай недосконалі правила прийому до вишів. Друга проблема, яка турбує освітянську громаду – передача фінансування технікумів і коледжів на місцеві бюджети, що може призвести до руйнації ступеневої освіти, знищення професійної підготовки. Третє, звертаючись до членів Комітету наголосив ректор Станіслав Ніколаєнко, – необхідний , в тому числі і депутатський, контроль за виконанням законодавства щодо обсягів державного замовлення.
Далі за програмою засідання слово взяла випускниця університету, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. Вона підтримала тезу про недопущення кадрового голоду і, особливо, в лісівничому секторі. Що ж до Стратегії, то на її думку, сама поява такого документу є каталізатором дискусії і запуску реформи. Текст містить ряд технічних інновацій, а її реалізація передбачає вирішення одного з головних завдань: відокремлення функцій нагляду від господарювання. В той же час Стратегія не містить положень про ліквідацію чи скорочення лісгоспів та працівників. На що заперечили народний депутат Валерій Давиденко і заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар: створення нового суб’єкту господарювання як раз і передбачає в тому числі і виключення держлісгоспів з переліку підприємств, приватизація яких заборонена, що в подальшому призведе до їх приватизації і закриття. Представник галузевої профспілки Василь Клишняк зауважив, що при проведенні реформи в центр змін потрібно ставити людину і її благополуччя, зважати на соціальний аспект. Директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида наголосив на специфіці України: у нас є п’ять лісових зон. І тому проста реалізація досвіду інших країн не принесе успіху. Безумовно потрібно розділити функції нагляду і господарювання, але не знищуючи галузі. Академік Юрій Туниця закликав звернутися до досвіду функціонування лісових комбінатів, які забезпечували глибинну переробку деревини, давали робочі місця і навіть забезпечували соціальну сферу регіону.
Участь в обговоренні взяли народні депутати України Леонід Козаченко, Андрій Кіт, Микола Люшняк, Іван Мірошніченко, Федір Негой, Валерій Давиденко, керівники обласних лісгоспів і представники громадськості, які в цілому підтримали необхідність реформування галузі.
Підсумки засідання підбив керівник Комітету Олександр Бакуменко. Перше – Комітет однозначно опікуватиметься проблемами галузі та намагатиметься їх вирішити, а для цього потрібен діалог саме з практиками, працівниками лісового господарства, адже краще за них ніхто не володіє ситуацією. Друге – народні депутати-члени Комітету погодилися голосувати за бюджет 2018 року лише в разі передбачення фінансування на потреби лісівників Півдня і Сходу України. Третє – підняти питання перед коаліцією і Кабінетом Міністрів України щодо призначення керівників Міністерства аграрної політики і продовольства та Держлісагентства України. І останнє – в січні 2018 році на базі ліснитцва Львівщини провести виїзне засідання Комітету за участі представників уряду, на якому обговорити концепцію реформування і розвитку лісової галузі, які до того часу мають розробити практики за участі науковців і громадськості.
Денис Рудень