До 60-річчя народного ансамблю пісні і танцю «Колос»
Народний ансамбль пісні і танцю «Колос» святкує своє 60-річчя. Своїми спогадами про його становлення ділиться ведуча 1957-1961 рр. Т.Я. Михайленко-Руда.
Давно, коли цей чудовий ансамбль тільки зароджувався, я не могла й мріяти, що доживу до його славного 60–річного ювілею. «Колос» був створений у 1957 році з невеликого колективу, який очолював спочатку диригент В.Пластара, а потім П.Гальченко та складався лише із хору. Але в цьому ж 1957 році були створені танцювальна трупа та колектив оркестру народних інструментів і тріо баяністів. Саме тоді мене призначили ведучою ансамблю, який отримав назву «Колос», і всі п’ять років, аж до закінчення вишу, я виконувала цю роль. Тому все пам’ятаю з першого дня.
З 1958 року режисером ансамблю став О.В.Бушля, добре знаний в Україні як керівник заслуженого хору Українського радіо. Саме під його керівництвом ансамбль «Колос» став відомим у Києві. Колектив «Колосу» вийшов переможцем студентського конкурсу-огляду студентської самодіяльності, обійшовши капелу Київського політехнічного інституту під керівництвом Лідії Падалки та «Віночок» Київського університету імені Тараса Шевченка. Ансамбль підкорив майже всі сцени Києва: від Театру музичної комедії (так до 1966 р. називався Київський театр оперети), Жовтневого палацу, театру ім. Франка, Зеленого театру на схилах Дніпра до сцени Театру опери і балету ім. Т.Г.Шевченка. Всі учасники ансамблю були одягнені у нові вишиванки, а я та окремі солісти – у стилізовані українські костюми.
Все це було досягнуто при вмілому керівництві професіональних митців: хормейстера Бушлі О.В., постановників танців Заслуженого діяча мистецтв України Бердовського С.І. і Калініна І.К. В цей час на репетиції хорового колективу неодноразово приїжджав прекрасний композитор Платон Майборода для відпрацьовування його пісень – «Київський вальс», «Білі каштани», «Колгоспний вальс». Пісня «Київський вальс» була візитівкою нашого ансамблю і саме його виконанням ми починали всі концерти.
На початок 60-х в ансамблі нараховувалось вже більше 100 учасників, з них тільки в хорі 60-65 осіб, в танцювальному колективі – 20-22, інструментальному – більше 20 чоловік.
Особливого розквіту зазнав ансамбль «Колос» з приходом диригента Федора Паторжинського, брата відомого оперного співака Івана Паторжинського. Він щойно повернувся з Франції, де керував відомим руським хором в еміграції, а по поверненню до Києва працював диригентом у капелі «Думка». Саме під його керівництвом наш ансамбль був в десятиденних поїздках в Ленінграді, Москві, де успішно виступав в Палацах культури великих промислових підприємств.
Успіхи ансамблю стали можливими завдяки вдало підібраному і професійно відпрацьованому репертуару та наявності дуже талановитим людям. Тут слід відмітити соліста Миколу Проценка, який згодом став викладачем академії. Голос Проценка був напрочуд схожий до голосу оперного співака Миколи Ворвулєва, тому й пісенний репертуар був підібраний із репертуару цього відомого співака. Не можна не згадати солістів хору Лозицьку А., Кисіль В., Хоменко О., Шеховцову В., Опальчук Н., Тимошенко Г., Мордюка М., Литвина М., Добрелю П. та багатьох інших – від природи талановитих учасників. Хочу відмітити успішні постійні виступи прекрасних баяністів Щипановського О., Сидоренка і Кирпичного, які заворожували своїм виконанням не тільки українських творів, але й всесвітньо відомих «Чардаша» Монті, «Вальса квітів» з балету «Лускунчик» П.І.Чайковського та багатьох інших. І, звичайно, усіх підкоряла віртуозна та злагоджена гра оркестру народних інструменті. Цьому колективу було доступне сольне виконання і зворушливих «Східних танців» Дворжака, вальса «У прекрасного голубого Дуная» І. Штрауса, творів П.Чайковського. Треба згадати таких виконавців оркестру, як Завадський В., домристи Ясенецький В., Соловей В. та Опальчук А., Юхим П. та ін.
Великим успіхом у глядачів користувався і танцювальний колектив «Колосу», що поряд із чудовим «Київським вальсом» виконував казково-ліричні «Віночок», «На кукурудзяному полі», запальний «Гопак», жартівливі «На веселій фермі», «Повзунок». Тут завжди відзначалися вмінням, неймовірною легкістю та професіоналізмом Н.Яковенко, Р.Левченко, Г.Петрова, Г.Кірейцев, М.Жигун, В.Гордєєв. Це були перші таланти сольного та хорового співу, танцювального та чарівного інструментального дійства – перші яскраві зірки нашого «Колосу».
Ансамбль завжди користувався успіхом, багато номерів проходили на «біс», а, основне, він вчив і прихилив нас до світу прекрасного. Багато з учасників цього магічного колективу після закінчення вишу стали організаторами чи учасниками художньої самодіяльності. Наскільки мені відомо, і в подальшому житті продовжували дружити із самодіяльністю Хоменко О., Ясенецький В., Опальчук А. з дружиною. Стала керівником хору – ланки с. Солониця Кисіль В. Неодноразово цей хор брав участь в звітних концертах Полтавської області та у столиці. А я, працюючи викладачем бухгалтерського технікуму у м.Павлодар (Казахстан), організувала художню самодіяльність студентів, хор яких налічував до 40 чоловік талановитих казахів, росіян, українців, німців та греків. І цьому інтернаціональному хору був під силу широкий репертуар українських, казахських та російських пісень.
Нині ми живемо спогадами про творчу красу колективу «Колос», який зараз став заслужено ще більш відомим і вдома, і за кордоном. Всі ми дуже вдячні нашому дорогому «Колосочку» часів його створення – за науку, за любов до мистецтва, за розуміння світу прекрасного, за те, що він все життя супроводжує нас.
Ірина Білоус
